Коли час замінити суглоб: про ендопротезування розповідає ортопед-травматолог Валентин Романюк

12 серпня 2026 р. 18:33

12 серпня 2026 р. 18:33

Біль у кульшовому чи колінному суглобі може поступово обмежувати рухливість, заважати виконувати звичні справи та суттєво погіршувати якість життя. Коли медикаментозне лікування вже не допомагає, а суглоб зазнав незворотних змін, одним із найефективніших методів повернення до активного життя стає ендопротезування.

Про те, коли потрібна заміна суглоба, як підготуватися до операції, скільки служить сучасний ендопротез, як проходить реабілітація та які міфи про ендопротезування давно час спростувати, читачам “Галки” розповів ортопед-травматолог Валентин Романюк з клініки “Мед-Атлант” в Івано-Франківську.

– Які захворювання найчастіше призводять до необхідності ендопротезування?

– Найчастіше це остеоартроз III–IV стадії, ревматологічні захворювання суглобів, тяжкі післятравматичні артрози та деформації.

Окремо хочу звернути увагу на асептичний некроз. Останніми роками ми бачимо його значно частіше, причому у досить молодих пацієнтів — навіть у віці 20–30 років. Це стан, коли порушується кровопостачання кістки, найчастіше головки стегнової кістки. Через це кісткова тканина поступово руйнується, головка стегнової кістки деформується, з’являється сильний біль.

Проблема в тому, що на ранніх стадіях асептичний некроз може бути непомітним на звичайному рентгені. Саме тому молодим людям, які мають тривалий біль у паху, кульшовому суглобі, стегні чи навіть коліні, не варто ігнорувати ці симптоми. Іноді доцільно виконати МРТ, адже на ранніх стадіях захворювання ще можна лікувати без ендопротезування.

Тому головна порада — не терпіти біль і не чекати, що він мине сам. Чим раніше встановлено правильний діагноз, тим більше шансів зберегти власний суглоб або провести лікування вчасно, коли воно дає найкращий результат.

– Що таке ендопротезування суглобів і в яких випадках без нього вже не обійтися?

– Ендопротезування — це операція, під час якої зруйновані або сильно зношені частини суглоба замінюють штучним імплантом. Він виготовлений із сучасних матеріалів, зокрема титану та інших металевих сплавів, які добре приживаються в організмі.

Головне завдання операції — повернути людині можливість нормально рухатися без постійного болю.

Водночас рішення про ендопротезування ніколи не приймають лише за результатами рентгену. Ми оцінюємо весь комплекс факторів: наскільки сильний біль, чи є деформація кінцівки, наскільки обмежені рухи, чи змушена людина постійно приймати знеболювальні, як це впливає на її повсякденне життя.

Наприклад, у двох пацієнтів може бути однакова третя стадія артрозу на рентгені, але один живе практично без болю і лише зрідка приймає знеболювальні, а інший щодня залежний від прийому знеболюючих, відчуває біль у спокої та вночі. У першому випадку ми ще можемо спостерігати та лікувати консервативно, а в другому — операція вже стає найкращим рішенням.

– Які суглоби найчастіше потребують ендопротезування і чому?

– Найчастіше ми замінюємо кульшові та колінні суглоби. Саме вони щодня несуть основне навантаження маси тіла, тому й зношуються найшвидше.

Якщо говорити про верхні кінцівки, то дедалі частіше виконується ендопротезування плечового суглоба. Це пов’язано як зі збільшенням кількості таких патологій, так і з розвитком сучасної ортопедії.

Натомість ендопротезування ліктьового та гомілковостопного суглобів проводять значно рідше. Найчастіше це пов’язано з важкими травмами або їх наслідками. Наприклад, після складних переломів ліктя людина може повністю втратити можливість нормально обслуговувати себе — їсти, одягатися чи виконувати елементарні побутові дії. У таких випадках ендопротезування допомагає хоча б частково відновити функцію кінцівки.

Якщо ж говорити про практику загалом, то близько 99% усіх операцій з ендопротезування припадає саме на кульшові та колінні суглоби.

– Чи правда, що ендопротезування — це операція лише для людей похилого віку?

– Це один із найпоширеніших міфів. Насправді сьогодні ендопротезування потрібне далеко не лише літнім людям.

Якщо ще 15–20 років тому такі операції переважно виконували пацієнтам старшого віку, то зараз ми все частіше бачимо людей 35–40 років, яким вони необхідні. Бувають навіть пацієнти віком 18–25 років — найчастіше через тяжкі травми або особливості захворювання.

На жаль, люди старшого віку часто самі відмовляються від операції, бо думають: “У моєму віці вже пізно”. Але тут важливо говорити не лише про тривалість життя, а й про його якість. Адже можна ще багато років жити з постійним болем і практично не рухатися, а можна після операції повернутися до активного життя без щоденних страждань.

– Як проходить підготовка до ендопротезування і що потрібно знати пацієнту заздалегідь?

– Підготовка до ендопротезування починається з консультації ортопеда-травматолога. Саме тоді ми визначаємо, чи справді операція вже необхідна, чи ще можна ефективно застосовувати консервативне лікування.

У клініці “Мед-Атлант” ми супроводжуємо пацієнта на всіх етапах — від першої консультації до повноцінної реабілітації. Це мультидисциплінарний підхід: пацієнта ведуть ортопед-травматолог, анестезіолог, за потреби інші спеціалісти, а ще до операції долучається реабілітолог, який допомагає швидше повернутися до активного життя.

Якщо консервативне лікування вже не допоможе, ми детально пояснюємо пацієнту, як правильно підготуватися до операції. Найкраще, коли ендопротезування є плановим, адже тоді є час максимально знизити ризики можливих ускладнень.

Перед операцією ми рекомендуємо не робити внутрішньом’язеві ін’єкції, оскільки вони можуть підвищувати ризик інфекційних ускладнень.

Дуже важливою є також корекція маси тіла. Зайва вага збільшує навантаження на суглоби та ускладнює як саму операцію, так і післяопераційне відновлення. Якщо фізична активність через біль уже обмежена, підбираємо безпечні варіанти навантаження — наприклад, басейн або велотренажер.

Обов’язково контролюємо рівень цукру в крові, стан серцево-судинної системи та виконуємо ультразвукове дослідження судин нижніх кінцівок. Якщо виявляємо виражений варикоз, іноді рекомендуємо спочатку вирішити саме цю проблему, адже вона може збільшувати ризик тромбозів після великої ортопедичної операції.

Ще один важливий етап — консультація стоматолога. На перший погляд це може здатися не пов’язаним із суглобами, однак приховані осередки інфекції в ротовій порожнині можуть стати причиною інфікування ендопротеза. Також перед операцією беруть мазок із носоглотки, щоб виключити носійство небезпечних бактерій.

Звісно, пацієнт проходить і стандартне передопераційне обстеження: лабораторні аналізи, консультацію терапевта, анестезіолога та інші необхідні дослідження. Усе це дозволяє максимально підготувати організм до операції та суттєво зменшити ризик післяопераційних ускладнень.

І важливо пам’ятати: успіх операції залежить не лише від лікаря, а й від самого пацієнта. Дотримання всіх рекомендацій перед ендопротезуванням — це важлива частина майбутнього результату.

– Скільки триває відновлення після ендопротезування? Коли людина може повернутися до звичного життя?

– Реабілітація починається практично одразу після операції. Уже в перші години пацієнт починає рухати прооперованою кінцівкою, згинати й розгинати її, активувати м’язи. Уже в першу добу після втручання людина встає на ноги та ходить із навантаженням на прооперовану кінцівку, використовуючи милиці.

Зазвичай милицями користуються близько шести тижнів. Якщо людина працює в офісі, то після цього періоду вона вже може поступово повертатися до роботи. Більш активні прогулянки та фізичні навантаження, як правило, дозволяють із другого місяця після операції.

Звісно, темпи відновлення залежать від багатьох чинників: який саме суглоб протезували, який тип імпланту використовували, у якому стані був суглоб до операції та чи йдеться про первинне ендопротезування, чи про складніше повторне втручання.

– Скільки років служить сучасний ендопротез? Чи доведеться його колись замінювати?

– Сучасні якісні ендопротези від провідних світових виробників у середньому служать 15–25 років і навіть довше. Але цей термін дуже індивідуальний.

На довговічність протеза впливають не лише правильність операції та якість імпланта. Велике значення мають стан кісткової тканини, маса тіла пацієнта, рівень фізичної активності та супутні захворювання. Наприклад, якщо після операції людина значно набирає вагу або розвивається остеопороз, навантаження на ендопротез зростає, а це може скоротити термін його служби.

Тому після ендопротезування важливо не лише успішно пройти операцію, а й дотримуватися рекомендацій лікаря щодо способу життя.

– Які ще міфи про ендопротезування ви найчастіше чуєте від своїх пацієнтів?

– Один із найпоширеніших міфів — що після операції людина не зможе ходити.

Насправді все навпаки. Ендопротезування проводять саме для того, щоб повернути людині можливість нормально рухатися без постійного болю. Якщо пацієнт дотримується рекомендацій лікаря та проходить реабілітацію, він поступово повертається до активного життя.

Ще один поширений страх — що протез “не приживеться”. Сучасні ендопротези виготовляють із біосумісних матеріалів. Вони бувають цементної та безцементної фіксації: у першому випадку компоненти закріплюють спеціальним кістковим цементом, у другому — кістка поступово проростає в спеціальне титанове або гідроксиапатитне покриття імпланта.

Так, ускладнення можливі, але вони трапляються відносно рідко — приблизно у 3% випадків. І навіть якщо виникають певні проблеми, це не означає, що людина більше не зможе ходити. У більшості ситуацій їх можна вирішити.

Є ще один дуже шкідливий міф, який досі доводиться чути: “Ходи, поки можеш ходити”. Якщо пацієнт уже має чіткі показання до ендопротезування, постійно приймає знеболювальні, рухається через сильний біль і відкладає операцію ще на кілька років, ситуація лише погіршується.

За цей час людина набирає вагу через малорухливість, атрофуються м’язи, збільшується кількість супутніх захворювань через тривалий прийом знеболювальних. У результаті сама операція стає складнішою, а післяопераційна реабілітація — довшою й важчою.

Тому, якщо показання до ендопротезування вже є і це підтверджено лікарем після повного обстеження, не варто роками відкладати лікування.

Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант» :

• +38 (095) 00 38 452
• +38 (097) 41 13 133
• м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
• м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).

Офіційний сайт і соцмережі:

• https://med-atlant.if.ua
• https://www.facebook.com/medatlantif
• https://www.instagram.com/med_atlant.if
• https://www.youtube.com/channel/UCA53wtCg6uamh8okZZn5JNA

Реклама

• Після пологів, при атрофії та безплідді: про PRP-терапію розповідає гінекологиня Ірина Купчак
• Гастроскопія чи колоноскопія уві сні: що потрібно знати пацієнтам — розповідає анестезіологиня Віра Чигер
• Знищення пухлин без скальпеля: про радіочастотну абляцію розповідає лікар Дмитро Вєрємєй

Івано-Франківські