“Тисячовесна” розквітає у Франківську: в місті стартував фінальний етап масштабного культурного проєкту (ФОТО)

12 серпня 2026 р. 20:31

12 серпня 2026 р. 20:31

Івано-Франківськ на кілька днів перетворився на майданчик, де українські митці не просто презентують свої ідеї, а фактично визначають, які історії побачить, почує та відчує Україна найближчими роками. У місті стартував фінальний етап проєкту “Тисячовесна” — найбільшої за роки незалежності державної ініціативи у сфері культури.

Пише “ Галка ” з місця події.

Програма передбачає 4 мільярди гривень державного фінансування на створення українського культурного продукту. Її мета полягає у тому, щоб українських історій, розказаних самими українцями і про українців, ставало більше, а створене в Україні звучало не лише вдома, а й за кордоном.

Цього року програма зібрала: 2 634 заявки, з яких 1 227 проєктів дійшли до фінального етапу. Попереду — п’ять днів пітчингів, понад 180 українських та міжнародних експертів і десятки годин презентацій.

П’ять днів, щоб розповісти про майбутнє української культури

Фінальний етап у Франківську — це своєрідний марафон ідей. Автори виходять перед експертними комісіями, мають обмежений час, аби переконати їх у життєздатності своїх проєктів, і відповідають на запитання про зміст, бюджет, реалізацію та потенціал майбутнього продукту.

Серед напрямків — ігрові фільми та серіали, неігрові (документальні) фільми та серіали, анімаційні фільми та серіали, а також фільми й серіали для дитячої аудиторії, сучасна музика, перформативне мистецтво,візуальне мистецтво, аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж.

Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики, міністерка культури України Тетяна Бережна назвала кількість учасників свідченням довіри до програми.

“1227 команд презентують сьогодні свої проєкти. Це надзвичайно велике свідчення довіри до цієї програми Міністерства культури і Офісу Президента”, — сказала Бережна.

За її словами, “Тисячовесна” за час її реалізації переросла з ідеї у масштабну спільноту, яка об’єднала представників кіно, музики, перформативного та візуального мистецтва.

Водночас держава, наголосила міністерка, має відповідальність за те, як витрачатимуться 4 мільярди гривень — адже це кошти платників податків.

Саме тому, пояснила вона, експерти оцінюють не лише художню ідею, а й можливість її реалізації та потенціал для української й міжнародної дистрибуції.

“Має перемогти найдостойніший”

Однією з особливостей програми організатори називають прозорість відбору.

Конкурс складається з трьох етапів. Спочатку відсіюють заявки, які не відповідають формальним вимогам або мають зв’язки з країною-агресором. На другому етапі експерти оцінюють самі проєкти, їхню реалістичність, можливість завершення та міжнародний потенціал.

Фінальний пітчинг став можливістю для експертів побачити авторів наживо.

“Сьогодні унікальний день, коли команди можуть презентувати свою ідею вживу”, — пояснила Тетяна Бережна.

До оцінювання долучилися понад 180 експертів. Близько 80% із них приїхали на фінальний етап до Івано-Франківська. У кожній комісії також є міжнародні експерти, які мають оцінювати потенціал проєктів за межами України.

Історії про любов, гідність і пам’ять

Скільки саме проєктів зрештою отримають фінансування, організатори поки не називають. Кошти розподілятимуться між напрямами відповідно до їхніх бюджетів, а переможцями стануть команди, які наберуть найбільше голосів експертів.

Тетяна Бережна зазначила, що важливим є не лише фінансування вже відомих авторів, а й можливість дати шанс дебютантам.

Тематика проєктів також значно ширша за воєнну.

“Багатьом хочеться розповісти історії про наш опір, про війну, але, тим не менш, є дуже багато проєктів про любов, кохання, гідність, історію, визначних особистостей”, — розповіла міністерка.

За її словами, програма має підтримувати різноманіття українського культурного продукту.

Від України — до міжнародної аудиторії

Одне із завдань “Тисячовесни” — не замикати українську культуру всередині країни.

У кожній комісії працюють іноземні експерти, які мають допомогти оцінити міжнародний потенціал проєктів. За словами міністерки, якісний український продукт має бути цікавим одночасно українській та закордонній аудиторії.

“Найбільша конкуренція в світі — це конкуренція за людську увагу”, — зазначила Бережна.

Саме тому серед критеріїв відбору є можливість подальшої міжнародної дистрибуції та копродукції.

Серед учасників — історії Гонгадзе, музеїв та давньогрецьких богів

Пітчинг показує, наскільки різними можуть бути майбутні українські культурні продукти.

Журналіст, сценарист і продюсер Акім Галімов презентував ідею про документальний фільм про Георгія Гонгадзе. Для нього ця тема має особисте значення: на початку журналістської кар’єри Галімова справа вбитого журналіста постійно була серед його професійних тем.

Новий фільм він планує побудувати як розслідування — з фокусом на тому, хто стояв за вбивством Гонгадзе, а також на особистості самого журналіста.

“Ми дуже мало сьогодні знаємо, якою людиною він був”, — пояснив Галімов.

За його словами, команда вже близько року працює над проєктом і спілкується з людьми, яких раніше у межах цієї теми не опитували.

Інший проєкт — документальний фільм “Музей. Перезавантаження”. Його представляє команда з Києва та Харкова.

Стрічка має провести паралелі між долею українських музеїв під час Другої світової війни та нинішньою російською війною проти України. Автори хочуть показати історії музейних цінностей, які були втрачені, викрадені, а згодом знайдені, а також сучасні руйнування української культурної спадщини.

“Наш фільм і про минуле, і про сьогодення, і про майбутнє”, — розповіла співсценаристка та друга режисерка проєкту Інна Гончарова.

Наразі стрічка перебуває на етапі препродакшну. Команда каже, що без державної підтримки реалізувати масштабне документальне кіно під час війни надзвичайно складно.

А режисер і сценарист Павло Остріков подав на конкурс два проєкти — повнометражний фільм “Трагедія” та авторський серіал “Плацебо”.

“Трагедія” переносить глядача у недалеке майбутнє, де на Землю повертаються давньогрецькі боги. А “Плацебо” розповідає про двох сестер-близнят, які погоджуються на тестування нових ліків, щоб зібрати гроші на операцію для матері.

“Культура — це теж те, що тримає фронт”

Акім Галімов вважає, що державні інвестиції в культуру потрібні не лише зараз, а й у наступні роки.

За його словами, через повномасштабну війну українська кіноіндустрія пережила тривалий період стагнації, а багато авторів мають готові ідеї, але не мають ресурсу для їхньої реалізації.

“Без вкладення в нашу культуру в нас точно немає майбутнього, тому що саме культура є основою нашої ідентичності”, — сказав Галімов.

На його думку, культура під час війни є частиною ширшого фронту, адже формує те, як українці бачать себе і свою країну.

Схожої думки дотримується й кінопродюсер, режисер та актор Олексій Комаровський. Він називає “Тисячовесну” безпрецедентною державною інвестицією у культуру за роки незалежності.

Культура як інвестиція в економіку

Організатори планують оцінювати успішність програми не лише кількістю створених фільмів, вистав, музичних творів чи інших продуктів.

Тетяна Бережна назвала три основні групи показників:

• Перша — кількість людей, які побачать або споживатимуть створений продукт, а також кошти, які він зможе заробити.
• Друга — економічний ефект: нові робочі місця, податки, створення компаній та розвиток креативних індустрій.
• Третя — вплив на суспільство.

Перед стартом програми, за словами міністерки, проводили дослідження медіаспоживання українців. Одним із показників стало споживання російського та російськомовного контенту.

У майбутньому організатори хочуть перевірити, як зміниться ця ситуація. Вони сподіваються, що така масштабна ініціатива як “Тисячовесна” вплине на суспільство, і, завдяки їй, люди почнуть споживати більше українського контенту.

“Тисячовесна” може продовжитися у 2027 році

Організатори вже говорять про наступний етап програми.

За словами Бережної, “Тисячовесна” має всі підстави продовжитися у 2027 році. Водночас наступна версія може бути ширшою.

Зокрема, планують додати книжковий напрям. Також розглядають можливість підтримки онлайн-ігор — щоправда, поки це лише ідея, яку хочуть додатково опрацювати.

Міністерка також зазначила, що правила програми можуть змінюватися відповідно до пропозицій культурної спільноти.

Показовим прикладом стала інтелектуальна власність: спочатку передбачалося, що права на створені за державні кошти продукти належатимуть державі. Після зауважень учасників правило змінили — права залишилися за творцями.

Довгі дедлайни для довгих історій

Створення культури не завжди вкладається в календарний рік. Саме тому для різних проєктів передбачили різні терміни реалізації.

Аудіовізуальні шоу та короткометражні фільми мають бути створені до кінця 2026 року.

Більшість інших творів, зокрема театральні, музичні та візуальні проєкти, — до кінця 2027 року.

Для складнопостановочних фільмів та анімації дедлайн продовжили до кінця 2028 року.

Від “Тисячі годин контенту” — до “Тисячовесни”

Назва програми теж має свою історію.

Спочатку її планували назвати “Тисяча годин контенту”. Йшлося про умовний вимірюваний результат — кількість створеного культурного продукту.

Згодом назву змінили на “Тисячовесну”. Весна стала символом творчого буму, коли автори подавали заявки, обговорювали правила та запускали нові ідеї.

Тепер ця назва має стати брендом програми, яка, за задумом організаторів, повинна щороку додавати Україні нові історії.

І якщо сьогодні у Франківську ці історії існують лише на екранах пітчингів, у сценаріях, презентаціях та головах їхніх авторів, то вже за кілька років вони можуть перетворитися на фільми, вистави, музику, анімацію та інші твори.

Бо культура починається з історії, яку хтось наважується розповісти. А далі — потрібні люди, гроші й можливість бути почутими.

• Прикарпатка Тетяна Бережна зберегла посаду міністерки культури в новому уряді
• Верховна Рада призначила новий Кабмін: хто увійшов до уряду (СПИСОК)
• “Коли ти розлучишся?” — у Франківську показали прем’єру комедії з Сумською, Денисенко та Цимбалюком (ФОТО)

Івано-Франківські