Оновлено порядок реагування на булінг: що важливо знати психологічній службі
13 серпня 2026 р. 10:36
13 серпня 2026 р. 10:36
Важливі зміни для закладів освіти!
Наказом МОН від 18 червня 2026 року № 961 у новій редакції викладено Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядок застосування заходів виховного впливу. Документ зареєстровано в Мін’юсті 24 липня 2026 року за № 1078/46472.
Порядок деталізує алгоритм реагування на повідомлення про булінг, строки розгляду та взаємодію закладу освіти з іншими суб’єктами.
Для практичного психолога та соціального педагога особливо важливо:
– своєчасно реагувати на інформацію про можливий булінг та діяти в межах професійної компетентності;
– допомагати розмежовувати конфлікт, одноразовий інцидент і булінг;
– брати участь у роботі комісії як фахівці, надаючи професійну інформацію щодо психологічних та соціальних потреб учасників ситуації;
– забезпечувати психологічний супровід постраждалої дитини, а за потреби — інших учасників ситуації;
– організовувати соціально-педагогічний патронаж та взаємодію із сім’єю;
– у разі необхідності забезпечувати взаємодію з поліцією, службою у справах дітей та іншими відповідними службами.
Важливо: працівник психологічної служби не встановлює юридичний факт булінгу. Його завдання – професійно оцінити психологічні та соціальні потреби, сприяти безпеці дитини та забезпечити необхідний супровід.
Що варто зробити закладам освіти?
Переглянути локальні алгоритми реагування на булінг, уточнити роль практичного психолога і соціального педагога, актуалізувати плани профілактичної роботи та механізми подальшого супроводу дітей.
Протидія булінгу — це не лише робота комісії. Це профілактика, раннє виявлення, реагування, підтримка та відновлення безпечного освітнього середовища.
Порядок деталізує алгоритм реагування на повідомлення про булінг, строки розгляду та взаємодію закладу освіти з іншими суб’єктами.
Для практичного психолога та соціального педагога особливо важливо:
– своєчасно реагувати на інформацію про можливий булінг та діяти в межах професійної компетентності;
– допомагати розмежовувати конфлікт, одноразовий інцидент і булінг;
– брати участь у роботі комісії як фахівці, надаючи професійну інформацію щодо психологічних та соціальних потреб учасників ситуації;
– забезпечувати психологічний супровід постраждалої дитини, а за потреби — інших учасників ситуації;
– організовувати соціально-педагогічний патронаж та взаємодію із сім’єю;
– у разі необхідності забезпечувати взаємодію з поліцією, службою у справах дітей та іншими відповідними службами.
Важливо: працівник психологічної служби не встановлює юридичний факт булінгу. Його завдання – професійно оцінити психологічні та соціальні потреби, сприяти безпеці дитини та забезпечити необхідний супровід.
Що варто зробити закладам освіти?
Переглянути локальні алгоритми реагування на булінг, уточнити роль практичного психолога і соціального педагога, актуалізувати плани профілактичної роботи та механізми подальшого супроводу дітей.
Протидія булінгу — це не лише робота комісії. Це профілактика, раннє виявлення, реагування, підтримка та відновлення безпечного освітнього середовища.
Джерело: www.golosinfo.com.ua
