вологість:
тиск:
вітер:
Змалку мріяв захищати: річниця загибелі майора поліції з Прикарпаття Ігоря Мартинюка (ФОТО)
Він з першої спроби пройшов жорсткий відбір у спецпідрозділ, неодноразово рятував життя побратимів під ворожим вогнем та до останнього подиху залишався вірним присязі. 22 серпня минають роковини з дня загибелі майора поліції з Прикарпаття Ігоря Мартинюка — воїна, який дивом вцілів у трагедії під Карачуном у 2014-му, отримав важке поранення у 2024-му, але щоразу повертався на передову.
Про це пише «Галка» з посиланням на Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області.
Спецпризначенець із першої спроби
Ігор Мартинюк займався боксом, навчався в політехнічному коледжі та пройшов строкову службу в Маріуполі. У 2005 році він вступив до вищого навчального закладу та пройшов жорсткий відбір до спецпідрозділу тодішньої міліції.
«Тоді відбір проходили вісім чоловік, — пригадує його командир Михайло Ковалюк. — Вимоги до заліків були дуже високими. З першого разу всі іспити й нормативи склав лише Ігор Мартинюк. Це було одразу видно: наскільки він вмотивований служити та захищати».
У вільний час чоловік мав творче хобі — дарувати нове життя старовинним речам. Разом із дружиною Мар’яною та сином Назаром вони облаштовували власне обійстя на Коломийщині, де стара швейна машинка ставала столом, а пеньки — стильним меблями.
Двічі виривався з рук смерті
Війна увірвалася в життя Ігоря ще у 2014 році. 29 травня біля гори Карачун поблизу Слов’янська він мав сісти в гелікоптер Мі-8 разом із побратимами. В останню мить бойове завдання змінили, і Мартинюка направили з іншою групою. За кілька хвилин той гелікоптер збили терористи — тоді загинуло 12 захисників, серед яких шість франківських спецпризначенців та генерал-майор Сергій Кульчицький.
Друге випробування чекало на правоохоронця вже під час повномасштабного вторгнення, де він служив водієм бронемашини у стрілецькому батальйоні. У квітні 2024 року під час ротації в його авто влучив ворожий FPV-дрон з кумулятивним зарядом.
Попри важкі поранення, шок та вогонь у салоні, Ігор утримав кермо, вивів пошкоджену техніку з-під повторного удару та довіз усіх поранених побратимів до безпечного місця.
Після лікування поліціянт одразу повернувся на передову.
Останній дзвінок і живий спогад
22 серпня 2025 року на Донеччині Ігор Мартинюк підібрав на позиціях двох покинутих цуценят. Він зателефонував матері й пообіцяв, що привезе їй нових чотирилапих друзів.
Та за кілька годин ворожі ракети вдарили по логістичному пункту, де поліціянт із побратимом готували транспорт до ротації. Ігор отримав важкі поранення — його серце зупинилося дорогою до лікарні.
Врятованих тварин побратими все ж доставили на Коломийщину. Їх назвали Крама та Дружок — на честь Краматорська та Дружківки. Тепер Дружок мешкає у матері воїна, а Крама — у дружини Мар’яни та сина Назара, залишаючись останнім живим спогадом про Героя.
Джерело: galka.if.ua
Новини рубріки
У Рогатині відкрили меморіальну дошку захиснику Михайлу Ковальчуку
21 серпня 2026 р. 15:56
CRM-система для бізнесу: які процеси варто автоматизувати в першу чергу
21 серпня 2026 р. 15:55
У Франківську пройде подія, присвячена культурному феномену Гуцульщини
21 серпня 2026 р. 15:55