«Поки чекаємо — надія живе»: у Старому Лисці відкрили Алею Віри і Надії - Івано-Франківські

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

«Поки чекаємо — надія живе»: у Старому Лисці відкрили Алею Віри і Надії

24 серпня 2026 р. 13:28

24 серпня 2026 р. 13:28

У Старому Лисці відкрили та освятили «Алею Віри і Надії» — особливе місце пам’яті, любові та очікування, присвячене військовослужбовцям, які зникли безвісти на війні.

Про це повідомили у Лисецькій селищній раді, пише Фіртка .

У центрі села встановили банер із фотографіями та прізвищами 16 мешканців Старого Лисця — військовослужбовців Збройних сил та Національної гвардії України, доля яких досі залишається невідомою.

На алеї розмістили світлини Василя Менька, Володимира Індісова, Івана Волосянка, Миколи Волосянка, Івана Слободяна, Миколи Білогубки, Євгена Огаркова, Миколи Сірокваші, Романа Лущака, Олександра Балана, Дмитра Волосянка, Ігоря Ручкана, Бориса Дудниченка, Євгенія Артем’єва, Володимира Феденька та Ярослава Вінтоняка.

«Поки їх чекають матері — надія живе. Поки чекають дружини й чоловіки — надія живе. Поки чекають діти — надія живе. Поки Україна пам’ятає своїх Захисників — надія живе», — йдеться у дописі.

Саме тому меморіальне місце отримало назву «Алея Віри і Надії». Її освятили настоятелі місцевих храмів отці Іван Бойко та Іван Шевчук . Разом із численною громадою вони помолилися за українських воїнів.

«Ми не маємо права забувати тих, хто захищав рідну землю, не маємо права звикати до болю війни. Тому просимо Бога про одне особливе чудо — щоб усі родини дочекалися своїх синів, чоловіків і батьків, аби двері рідних домівок знову відчинилися для них. Ми їх пам’ятаємо, молимося за них, надіємося й чекаємо», — сказав отець Іван Шевчук.

Особливо емоційними стали слова Лілії Синишин — тітки молодшого сержанта 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» Євгена Огаркова , який зник безвісти.

«Наша родина живе між надією та невідомістю, але не втрачає віри, що одного дня зможемо обійняти Женю й сказати: "Ти повернувся". Ця алея нагадує, що наших рідних не забули. Хочу звернутися до батьків, дружин, дітей: вірте, моліться, нехай Господь береже кожного воїна, який перебуває в полоні, хто зник безвісти й має надію, що його шукають. Ми повинні об’єднатися, підтримувати один одного й захищати нашу землю», — сказала Лілія Синишин.

Відкриття