Від кунтушів до “варьонок”: в Івано-Франківську презентували книжку про те, як вдягались від заснування міста (ФОТО)

24 серпня 2026 р. 17:46

24 серпня 2026 р. 17:46

В Івано-Франківську презентували нову книжку серії “Моє місто” — “Історію моди Івано-Франківська” авторки Олени Бучик.

Про це пише “ Галка ” з презентації.

Видання вийшло у видавництві “Лілея-НВ” та охоплює історію міської моди від заснування Станиславова до 1990-х років.

Книжка розповідає, як змінювався одяг мешканців міста в різні історичні періоди та як на моду впливали суспільні, політичні й культурні зміни. Для дослідження авторка опрацювала праці з історії моди, тогочасні газети й журнали та інші джерела.

“Я помітила, що в Івано-Франківському краєзнавстві досить мало статей на тему моди. І мені захотілося заповнити цю прогалину. Наше місто жило в різні історичні епохи, і кожна епоха мала свою моду, яка великою мірою відображала спосіб життя тодішніх мешканців. Мода — це дзеркало свого часу”, — розповіла Олена Бучик.

За її словами, робота над книгою тривала роками. Спочатку авторка планувала охопити й 2000-ні роки, однак вирішила зупинитися на 1990-х, оскільки сучасний період, на її думку, ще зарано розглядати як завершену історичну епоху.

Під час роботи над книгою авторка знайшла чимало фактів, які стали для неї відкриттям. Зокрема, до Першої світової війни в Станиславові чоловіки носили взуття зі шпорами, а у 1925 році в місті відбувся великий показ мод.

Окремий розділ присвячений дитячому одягу. Бучик розповіла, що до приблизно трьох-п’ятирічного віку хлопчики й дівчатка часто носили сукенки, тому за старими фотографіями іноді складно визначити стать дитини.

Цікавими були й тогочасні уявлення про кольори дитячого одягу. До Першої світової війни хлопчиків традиційно могли вдягати в червоне, яке асоціювалося з кров’ю Христа, а дівчаток — у блакитне або синє, пов’язане з образом Діви Марії. Згодом ця традиція змінилася.

Історик Іван Монолатій, який написав передмову до видання, назвав книгу “небуденною” та відзначив, що вона показує історію міста з незвичного боку.

“Такої історії міста ми не мали. Жодне місто не має такої історії моди, наскільки я розумію — ні Львів, ні Київ. Ми тут, в принципі, маємо такі першості”, — зазначив історик.

За його словами, мода в багатонаціональному та багатоконфесійному Станиславові була не лише питанням стилю. Одяг міг свідчити про приналежність людини до певної національної чи соціальної спільноти.

“Як одягалися містяни, можна було з’ясувати почасти і їхню приналежність до певних національних спільнот і національних груп”, — сказав Монолатій.

Зеновій Жеребецький, франківський колекціонер і краєзнавець, працював над добором ілюстрацій до видання. За його словами, автори та упорядники принципово використовували лише ті зображення, походження яких можна підтвердити.

“Ми не використовуємо ілюстрації без підтвердження. Це можуть бути з приватної колекції, з музею, з архівів, але обов’язково повинно бути посилання”, — пояснив Жеребецький.

Добір ілюстрацій, за його словами, також став предметом дискусій між учасниками роботи над книгою. Зрештою до видання увійшло багато матеріалів із приватних колекцій та архівів.

• Франківського професора Івана Монолатія номінували на премію імені Шолом-Алейхема
• Франківськ на кожній сторінці: серія книг «Моє місто» встановила національний рекорд (ФОТО)
• У Франківську відзначили лауреатів конкурсу «Краща книга Прикарпаття 2024» та обласної премії «Краща краєзнавча книга 2024» (ФОТО)

Івано-Франківські