У Франківську 26 борців за незалежність України ХХ століття нагородили відзнаками міського голови

28 серпня 2026 р. 16:21

28 серпня 2026 р. 16:21

27 серпня вручили відзнаки “Борцям за Незалежність України ХХ століття” 26 мешканцям громади, які долучалися до національно-визвольного та демократичного руху, відстоювали українську мову, культуру та незалежність України.

Про це пише “Галка” .

Першим відзнаку отримав Богдан Борович. У 1989 році він очолював осередок Товариства української мови на радіозаводі, був одним із засновників “Просвіти” та організаторів осередку Народного руху України за перебудову. У 1991 році виступав проти державного перевороту. Активний учасник перших демократичних виборів в підтримку Дмитра Павличка.

Мирон Вільшук — один із засновників “Просвіти” на Прикарпатті. На початку 1990-х років готував і поширював матеріали на підтримку незалежності України, зокрема листівку “Народу України”, яку поширювали перед проголошенням незалежності та Всеукраїнським референдумом.

Роман Гладиш був делегатом установчого з’їзду Народного руху України у 1989 році, членом органів крайового руху та Української Гельсінської Спілки. Працював репортером у “Радіо Свобода”, згодом — кореспондентом газети “Галичина”, писав про українську державність та викривав комуністичний режим.

Геннадій Гриценко у 1990 році ініціював створення та очолив в Івано-Франківську козацьке товариство “Галицька Січ”. Під час серпневого путчу 1991 року очолив штаб республіканської гвардії при обласній раді та організував збір близько тисячі добровольців для захисту незалежної України.

Зеновій Дума був співзасновником культурно-національного товариства “Рух”, обласних організацій Народного руху України та Товариства української мови. Брав участь в організації перших масових національних демократичних заходів на Прикарпатті та був народним депутатом України першого демократичного скликання. Як депутат, був учасником багатьох ініціатив у державотворчих процесах та відродженні української церкви.

Ярослав Єфімчук ще у 1970-х роках долучився до членом органів крайового руху та Української Гельсінської Спілки. Брав участь у мітингах пам’яті жертв сталінських репресій, акціях на підтримку легалізації Української греко-католицької церкви та протестах проти радянського тоталітарного режиму.

Юрій Жовтуля у 1989 році став активним учасником Народного руху України та Української Гельсінської Спілки. Брав участь в організації першого Народного віча, під час якого у місті вперше підняли синьо-жовті прапори, а також у заходах пам’яті жертв Голодомору.

Віта-Галина Захарія була членкинею Товариства української мови та Народного руху України. Брала участь у створенні осередків Товариства української мови, організовувала культурно-просвітницькі та поетичні заходи, а також співала у вокальному гурті, який популяризував українські стрілецькі та повстанські пісні.

Василь Іваночко наприкінці 1980-х років активно долучився до молодіжно-патріотичного руху та був його активістом.

Володимир Ковальчук із 1988 року був співзасновником культурно-наукового товариства “Рух”. Брав участь у патріотичних та спортивних маніфестаціях, зокрема в акціях на підтримку української державності.

Михайло Кривень — професор Карпатського національного університету та народний артист України. У 1979–1991 роках брав участь у діяльності Народного руху України, виступав на підтримку української мови та державності. Перший професійний співак на Прикарпатті, який публічно виконав цю пісню у 1990 році. Тоді він також співав інші раніше заборонені українські твори — “Засумуй, трембіто”, “Вставай, Україно!” та Державний Гімн України.

Василь Кричун із 1989 року був членом Народного руху України, входив до керівних органів руху та брав участь у виборчих кампаніях. Був одним з організаторів Галицької асамблеї та Галицького референдуму.

Роман Лучицький — науковець, який працював в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. Підтримував студентське братство, був одним із засновників Товариства української мови та Народного руху України, долучався до наукової та громадської діяльності.

Тарас Майстришин був членом культурно-наукового товариства “Рух” та активним учасником заходів із пошуку й вшанування жертв радянських репресій.

Юрій Медвідь був активним учасником національно-демократичного руху кінця 1980-х — початку 1990-х років, пов’язаним із діяльністю Народного Руху України (НРУ).

Богдан Мицкан із середини 1980-х років працював над утвердженням української мови. У 1985 році створив осередок Товариства української мови імені Тараса Шевченка в Івано-Франківському технічному інституті, а згодом долучився до Народного руху України.

Оксана Ольшанська з 1988 року була членкинею культурно-наукового товариства “Рух” та співзасновницею Народного руху України на Прикарпатті. Брала участь в акціях на підтримку надання українській мові статусу державної, поширювала інформацію про Голодомор та долучалася до інших національно-патріотичних заходів.

Ярема Петрів — громадсько-політичний діяч Прикарпаття, який зробив вагомий внесок у національне відродження України на зламі 1980–1990-х років.

Марко Путько наприкінці 1980-х років брав активну участь у діяльності Молодого Галицького театру, “Просвіти” та культурно-наукового товариства “Рух”. Підтримував українську культуру, мову та історичну пам’ять, а також долучався до заходів на підтримку легалізації УГКЦ та її виходу з підпілля.

Отець Орест Путько був членом товариств “Рух”, “Просвіта”, “Меморіал” та комітету сприяння УГКЦ. Разом із батьком, священником отцем Антіном Путьком, та братом долучався до національно-демократичного руху.

Ірина Твердохліб походить із родини Твердохлібів та у молодому віці долучилася до українського визвольного руху. Була зв’язковою Української повстанської армії та брала участь у діяльності українського підпілля.

Ярослава Ульванська у 1991 році входила до ліквідаційної комісії Івано-Франківського обкому Компартії України та їздила зі просвітницькими поїздками східними областями України, поширюючи ідеї української державності.

Володимир Федорняк був одним з організаторів осередків Товариства української мови та Народного руху України на Прикарпатті. Брав участь у мітингах і протестних акціях, виборчих кампаніях на підтримку української державності та організовував відкриття пам’ятника борцям за волю України.

Ярослав Юрцуняк ще в молодому віці долучився до українського визвольного руху. Був заарештований радянськими органами та засуджений до тривалого ув’язнення в таборах, однак після звільнення залишився відданим ідеї незалежності України. Відзнаку за нього отримала дружина Любов.

Мирослав Янишівський із 1988 року був членом товариства “Рух”, брав участь в установчій конференції та виборчих кампаніях. У 1990-х роках працював у виборчих комісіях, був депутатом обласної та міської рад першого скликання.

Роман Яремак у молодому віці долучився до українського визвольного руху. За час радянських переслідувань підтримував українське підпілля, передавав продукти та інші необхідні речі, попри небезпеку й переслідування залишався відданим ідеї незалежності України.

• У Франківську попрощалися з інженером та громадським діячем Богданом Мелінишиним
• У Франківську обласними відзнаками нагородили пластунів, медиків і переможців благодійних змагань (ФОТО)
• У Франківську триває акція зі створення книжкового острівця для дітей в онкогематології

Івано-Франківські