«За кожною історією стоять близькі»: 28 українських журналістів перебувають у російській неволі

04 вересня 2026 р. 05:36

04 вересня 2026 р. 05:36

Станом на сьогодні 28 журналістів перебувають у російській неволі. Національна спілка журналістів України працює над підтримкою їхніх родин, міжнародною адвокацією та приверненням уваги до переслідування українських медійників.

Про це розповів голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко у програмі «Європейський вектор», пише Фіртка .

За його словами, через міжнародну адвокацію Спілка намагається посилювати тиск на Росію та домагатися санкцій проти тих, хто переслідує журналістів.

«На сьогоднішній момент, принаймні, через міжнародну таку адвокацію, привернення уваги, ми, принаймні, змушуємо і закликаємо міжнародні інституції посилювати тиск на Росію, впроваджувати певні програми, санкції на тих, хто переслідує журналістів», — розповів Томіленко.

Окремий напрям роботи — фінансова підтримка родин полонених журналістів.

«Ми шукаємо кошти, ресурси на пряму фінансову підтримку родин полонених журналістів», — зазначив голова.

Томіленко наголосив, що за кожною історією полоненого журналіста стоять його близькі, які також потребують допомоги.

«Ми не повинні розглядати, що це якась статистика, певна інформація, певна історія, і собі у звітах фіксувати. Але, знову-таки, беручи в полон журналіста/журналістку, Росія бере в полон їхніх рідних, їхніх близьких».

За словами голови НСЖУ, родинам потрібні кошти, зокрема, на юридичну допомогу. Попри те, що російські суди є несправедливими, там залишаються питання доступу до медицини, побачень, листування та зв'язку з рідними.

«У близьких одразу виникає потреба у фінансах, у коштах, щоб найняти юристів, адвокатів. Хоч це несправедливе судилище російське, але воно все одно має певні якісь правила, доступ до медицини, до побачень, до ще чогось, навіть зворотний зв'язок, листування. Відповідно, це все теж необхідно в якийсь спосіб підтримати».

Посадовець зазначив, що частині родин, зокрема родинам кримських татар, вдалося за підтримки Спілки відвідати ув'язнених у російських тюрмах.

«Тому я радий і гордий, що ми змогли підтримати родини полонених журналістів. Частина, особливо, якщо ми говоримо про родини кримських татар, то жінок, дружин, вони змогли відвідати в тюрмі глибокій Росії і побачити своїх рідних, і передати їм слова підтримки, бо дуже важливо, щоб вони трималися».

Сергій Томіленко також розповів про психологічний тиск, який Росія чинить на українських цивільних, що перебувають у полоні.

Як приклад він навів Наримана Джелялова — кримського громадського діяча, який був звільнений у результаті обміну, а нині є послом України в Туреччині.

«Адже підступно Росія намагається зламати українців, цивільних журналістів. У полоні той самий Нариман Джелялов, який вийшов на свободу завдяки обміну, відомий громадський кримський діяч, який наразі є послом України в Туреччині», — розповів Тосіленко.

За словами Томіленка, після звільнення Джелялов розповідав про пропозиції, які російська сторона робила цивільним ув'язненим, зокрема щодо зміни громадянства.

«Росія підступно цивільних ламає і пропонує: візьми російський паспорт, відмовся від українського громадянства. Якщо ти відмовишся, то ти отримаєш не 17 років, а 5 років в'язниці».

Тому, на його думку, для українських цивільних і журналістів важливо зберігати зв'язок з Україною та знати, що про них пам'ятають.

«Для людини вага зв'язку з Україною — це 10 років гарантованої неволі. І відповідно це теж такий фактор. Тому дуже важливо для українських журналістів, цивільних, певно, неофіційними каналами через рідних, але отримувати звісточки, щоб про них ми не забули».

НСЖУ також готує листи та заяви солідарності, підтримує родини й намагається утримувати увагу міжнародних партнерів до ситуації з полоненими.

«Ми пишемо листи, заяви солідарності, ми мобілізуємо, підтримуємо родини, але це теж дуже складно, і знову ж воно потребує у фокусі тримати увагу наших міжнародних партнерів, щоб вони не забували ці всі реалії».

Окремо Томіленко розповів про допомогу журналістам і редакціям, які постраждали внаслідок російських атак.

Він навів приклад Білопілля на Сумщині, де ракета влучила в редакцію місцевої газети. Подію зафіксували, поінформували міжнародних партнерів, домоглися публічних заяв засудження та знайшли фінансування для екстреної підтримки.

«Якщо вже трапляються певні ось такі надзвичайні ситуації, як, наприклад, одне з останніх — в Білопіллі, Сумської області, прилетіла ракета, зруйнувала офіс видання на очах у редакторки. Приліт по самій редакції Білопільської газети, там була працівниця, яка отримала контузію, то, звичайно, що ми зафіксували цю незвичайну подію».

За його словами, Спілка також поінформувала міжнародних партнерів, домоглася заяв солідарності та знайшла екстрене фінансування.

«Ми поінформували міжнародних партнерів, ми домоглися публічних заяв засудження і заяв солідарності, ми знайшли певне фінансування, екстрену підтримку», — сказав він.

Томіленко наголошує, що завдання НСЖУ — бути поруч із журналістами, які опинилися у складних обставинах.

«Тобто все одно ми намагаємося працювати в режимі гарячої лінії, яка точно, гарантовано, прийде на допомогу і покаже нашим колегам, що вони не одні», — підсумував голова Національної спілки журналістів України.

У День Незалежності з Білорусі повернули ще десятьох українських військових

На День Незалежності з російського полону повернувся прикарпатський захисник Роман Заліщук

Після 2,5 років полону: військовослужбовець Любомир Паньків зняв свій портрет з Алеї Віри і Надії в Івано-Франківську (ФОТО)

Івано-Франківські