«Воювати чи не воювати, здатися чи боротися»: IF DRACO відкриває XI сезон прем’єрою за Франком і Єшкілєвим

08 вересня 2026 р. 15:06

08 вересня 2026 р. 15:06

Івано-Франківський театр драми і комедії IF DRACO відкриває XI театральний сезон прем’єрою вистави «До безтями». В її основі — маловідома одноактна п’єса Івана Франка «Чи вдуріла?» 1904 року, до якої драматург Володимир Єшкілєв додав голоси сучасності. Прем’єра відбудеться 9 вересня о 19:00.

Про це пише “Галка” з пресконференції з нагоди відкриття нового сезону IF DRACO, яка пройшла 8 вересня.

Над виставою працювали директор-художній керівник та режисер театру Тарас Бенюк, драматург і письменник Володимир Єшкілєв. Ідея постановки належить Надії Єшкілєвій.

Тарас Бенюк каже, що для нього «До безтями» стала однією з найсерйозніших робіт театру, адже в одній постановці довелося поєднати Франка із сучасним авторським текстом.

«Для мене це одвічне бути чи не бути. Робити чи не робити, іти чи не йти, воювати нам чи не воювати, чи просто здатися, чи боротися за своє життя. Ці актуальні теми ми підняли також у цій постановці», — розповів Бенюк.

Стрижнем вистави стала одноактна п’єса Івана Франка «Чи вдуріла?», написана у 1904 році. У театрі називають її одним із найменш відомих і найменш досліджених драматичних творів письменника.

Володимир Єшкілєв каже, що на академічній сцені цей текст ставили рідко. На його думку, одна з причин може бути в тому, що Франко вже понад 120 років тому говорив про самобутність жіночого голосу — тему, яка й досі залишається гострою.

«Франко в тому випередив свій час. І зараз ця п’єса дуже співзвучна з сучасністю, дуже співзвучна з тим, про що ми думаємо і про що ми переживаємо», — каже Єшкілєв.

За його словами, одну з ранніх постановок п’єси показували у Львові 1915 року, ще за життя Франка. Її грали на сцені музичного товариства імені Лисенка для українців-військовополонених, які служили в російській армії. Жіночу роль Камілли тоді виконував чоловік, теж військовополонений.

Згодом, у 1928 році, твір ставив львівський робітничий театр. Пізніше п’єсу, за словами Єшкілєва, частіше використовували для навчальних постановок студентів театральних факультетів.

У IF DRACO вирішили повернути цей текст на сцену й подивитися на Франка не лише через звичний шкільний канон.

«Ми повинні на наших класиків дивитися не лише зі стандартного шаблонного набору тих текстів, які вивчаються в школі, а подивитися там, де вони експериментували», — пояснив драматург.

Водночас первинний текст Франка у виставі не переписували. Його залишили як окрему частину сценічного дійства, а навколо додали сучасні монологи й голоси.

Саме тому жанр постановки визначають як виставу-катену. Слово catena з латини означає «ланцюг».

«До безтями» складається з трьох актів. Франкова п’єса є центральною частиною, а перший і третій акти додають до неї сучасний контекст.

«Це ланцюжок. З’єднані перший і третій акти, які додають сучасної гостроти в цю темпоральну поліфонію, яка пов’язує текст Франка з нашим сьогоденням», — пояснив Єшкілєв.

За його словами, центральною темою вистави стала самотність людини, її нездатність бути почутою та суспільні стереотипи, які досі впливають на життя жінок.

«Незважаючи на весь прогрес, який відбувся і в суспільних відносинах за останні десятиліття, все-таки люди якось не відчувають себе щасливими, не відчувають себе почутими, не відчувають себе органічними в суспільстві. І це в першу чергу стосується жінок, які в нас тільки зараз починають знаходити свій потужний, рівноцінний голос у суспільстві».

У театрі виставу описують як історію не лише про жінок, а й про суспільство, яке боїться дивитися правді у вічі. Її героїні залишаються самотніми у власних почуттях у світі, який декларує модерність і прогресивність, але водночас продовжує керуватися старими шаблонами та стереотипами.

Єшкілєв додає, що війна ще більше загострила відчуття ізольованості.

«Війна ще й загострила ці проблеми, коли людина відчуває себе в коробці, відчуває себе загубленою серед різнопланових і часто-густо протилежних інформаційних потоків».

На допрем’єрному показі вистави були психологи, психоаналітики та сімейні психологи. За словами драматурга, вони також говорили про актуальність порушених у постановці тем.

Ще одним символом вистави став так званий 52-герцовий кит, відомий у популярній культурі як «найсамотніший кит у світі». Його голос фіксували на незвичній для інших китів частоті. У постановці він існує ніби поза сценою, але має важливе символічне значення.

«Він трошки за межами сцени, але він дуже важливий», — каже Єшкілєв.

За задумом авторів, цей образ доповнює тему людини, яка говорить, але залишається непочутою.

«Можливо, ті, хто подивляться цю виставу, знайдуть якісь нові ключі для того, щоб відімкнути цей бокс, цю коробку, вийти за межі своїх страхів, своєї внутрішньої тюрми», — говорить драматург.

Володимир Гайдар, директор КП «Простір інноваційних креацій “Палац”», також говорить про «До безтями» як про спробу модерного прочитання класики.

«Людська сутність понад 120 років не міняється. Міняється рефлексія, міняються обставини, але людина, на жаль чи на щастя, залишається десь приблизно в таких же психологічних портретах, які були 100 чи 120 років тому».

За його словами, класику важливо не лише зберігати, а й говорити нею із сучасним глядачем.

«Важливо сучасними засобами, сучасними методами, сучасними емоціями донести це, щоб ми за той час, відколи написаний твір, намагалися трошки підростати і зрозуміти себе більше, краще».

Прем’єра «До безтями» відкриє вже XI театральний сезон IF DRACO. Тарас Бенюк розповів, що цього року театр планує більше працювати з українською драматургією — як сучасною, так і класичною.

«Ми вирішили, що будемо цей сезон працювати над українською драматургією, над сучасною українською драматургією, над тим, що у нас було. Але будемо працювати також і над класикою».

У театрі також з’явилися нові актори. Крім «До безтями», протягом сезону IF DRACO планує ще дві прем’єри: одну — за твором американського автора, другу — українського. Деталей цих постанов поки не розкривають.

У «До безтями» грають Христина Бакіна, Олексій Бакін, Анна Бенюк, Юлія Пушкар, Марія Довжинська та Артур Хащук. Режисура та сценографія — Тараса Бенюка. Драматургія — Івана Франка та Володимира Єшкілєва. Ідея — Надії Єшкілєвої.

Окремо Бенюк під час пресконференції порушив питання власного приміщення для театру. IF DRACO працює вже одинадцятий рік, однак постійної сцени досі не має.

«Наразі поки в нас немає свого приміщення, але я надіюся, що найближчим часом, можливо, у нас з’явиться своє приміщення. Дуже би цього хотілося, бо ми вже існуємо 11-й рік. Ми репертуарний театр, працюємо над своїм репертуаром», — сказав він.

Володимир Гайдар зі свого боку висловив сподівання, що театр згодом отримає більший постійний простір. Також він допустив подальшу співпрацю IF DRACO з бароковим театральним простором у Палаці Потоцьких.

У новому сезоні театр продовжить і благодійну роботу. Під час вистав IF DRACO збиратиме кошти для Першого добровольчого шпиталю, де військові проходять психологічну та фізичну реабілітацію.

У театрі встановили спеціальну скриньку, а про збір повідомлятимуть глядачам під час вистав.

«Ми не повинні бути байдужими зараз до військових, до тих людей, які захищають нашу країну, шанувати тих, хто вже віддав своє життя. Це наш обов’язок як громадян», — сказав Бенюк.

Прем’єра вистави-катени «До безтями» відбудеться 9 вересня о 19:00.

• У Франківську стартував фестиваль до 170-річчя Івана Франка: що чекає містян (ФОТОРЕПОРТАЖ)
• У Франківську проведуть FRANKOFEST-170: Каменяр оживе в сучасному мистецтві (ФОТО)
• Івано-Франківський театр драми і комедії шукає акторів і художника зі світла

Івано-Франківські