Пункція щитоподібної залози: коли вона потрібна і чому її не варто боятися

09 вересня 2026 р. 18:53

09 вересня 2026 р. 18:53

Вузол у щитоподібній залозі – знахідка, яка може налякати пацієнта навіть тоді, коли лікар не бачить підстав для паніки. Тим більше, що навколо пункції щитоподібної залози існує чимало міфів: від переконання, що «вузол краще не чіпати», до страху, що після проколу може розвинутися рак.

Насправді пункція – це один із методів, який допомагає лікарю розібратися, з яким саме утворенням він має справу, і визначити подальшу тактику.

Про те, коли пункція щитоподібної залози дійсно необхідна, як проходить процедура та чому її не варто боятися, ми поговорили з лікарем-хірургом-онкологом Клініки Святого Луки Володимиром Ціником.

Вузол більше сантиметра – обов’язково пункція?

Це одне з найпоширеніших спрощень, з яким пацієнти приходять на консультацію.

Рішення про пункцію не приймають лише на підставі розміру утворення. Лікар аналізує комплекс характеристик, які бачить під час ультразвукового дослідження: структуру вузла, його контури, форму, наявність кальцинатів, особливості кровоплину, а також стан регіонарних лімфатичних вузлів.

Тому буває так, що невеликий вузол у певних випадках може потребувати пункції, тоді як за більшим утворенням лікар рекомендує спостереження.

« Питання не в тому, більший вузол за один сантиметр чи менший. Важливо оцінити його ультразвукові характеристики та загальний ризик. Саме після цього лікар визначає, чи є показання до тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії », – пояснює лікар

Інакше кажучи, УЗД відповідає на питання: як виглядає вузол , а пункція дає можливість отримати додаткову інформацію про те, які клітини він містить .

Що відбувається під час пункції?

Назва процедури може звучати значно страшніше, ніж вона є на практиці.

Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія, або ТАПБ, проводиться під контролем ультразвуку. Лікар за допомогою тонкої голки потрапляє безпосередньо у вузол і забирає невелику кількість клітинного матеріалу. Надалі цей матеріал передають на цитологічне дослідження.

Процедура зазвичай триває лише кілька хвилин і не потребує госпіталізації.

Після пункції людина, як правило, може повернутися до звичного життя. У місці проколу може залишатися невелика чутливість, дискомфорт або синець.

Чи потрібно готуватися до процедури?

У більшості випадків спеціальної підготовки до пункції не потрібно. Однак перед процедурою лікарю важливо повідомити про всі препарати, які приймає пацієнт.

Особливу увагу приділяють лікарським засобам, які впливають на згортання крові, зокрема антикоагулянтам та антиагрегантам. Самостійно скасовувати такі препарати перед пункцією не варто – необхідність і порядок їх корекції визначає лікар.

Також на консультацію бажано взяти попередні результати УЗД щитоподібної залози та лабораторних досліджень, якщо вони вже виконувалися.

«Після пункції рак може поширитися» – міф чи реальний ризик?

Мабуть, саме цього побоювання пацієнти бояться найбільше.

Однак твердження про те, що пункція може «запустити» рак або перетворити доброякісний вузол на злоякісний, є міфом.

Під час процедури лікар отримує клітинний матеріал для дослідження. Саме це і є метою пункції – не змінити вузол, а отримати додаткову інформацію про його природу.

« Пункція не провокує переродження доброякісного вузла у злоякісний. Її завдання – отримати матеріал для цитологічного дослідження, щоб лікар міг точніше оцінити характер змін і визначити подальшу тактику », – наголошує лікар-хірург-онколог Володимир Ціник.

Що можна дізнатися за результатами пункції?

Отриманий матеріал досліджують у лабораторії. Цитологічний висновок зазвичай оцінюють відповідно до системи Bethesda – міжнародної системи класифікації цитологічних результатів пункції вузлів щитоподібної залози.

Результат може вказувати на доброякісний характер змін, бути невизначеним або містити ознаки, що потребують подальшого дообстеження чи лікування.

Але важливо розуміти: результат пункції не розглядають окремо від інших даних .

Лікар оцінює його разом із результатами УЗД, лабораторними показниками, анамнезом пацієнта та клінічною ситуацією.

Саме тому два пацієнти з подібними на перший погляд вузлами можуть отримати різні рекомендації.

Доброякісний вузол – і можна забути про нього?

Доброякісний результат пункції – це важлива інформація, але він не означає, що щитоподібну залозу більше ніколи не потрібно обстежувати.

У подальшому лікар може рекомендувати динамічне спостереження, повторне УЗД або інші дослідження залежно від характеристик вузла та змін, які можуть відбуватися з часом.

Тому найкраща тактика – не ігнорувати вузол і водночас не панікувати через сам факт його виявлення.

« Головне – не намагатися самостійно визначити, чи потрібна пункція, орієнтуючись лише на розмір вузла або поради з інтернету. Потрібна комплексна оцінка. УЗД, консультація лікаря, за необхідності – пункція та цитологічне дослідження допомагають послідовно визначити подальші кроки », – підсумовує Володимир Ціник.

Виявлення вузла щитоподібної залози – не привід одразу думати про найгірше. Але й залишати таку знахідку без уваги не варто. Сучасна діагностика дозволяє дослідити вузол детальніше та обрати тактику, яка відповідає конкретній ситуації пацієнта.

ЛДЦ “Клініка святого Луки” – це єдиний простір медичної допомоги для всієї родини

м. Івано-Франківськ, вул. ім. Владики Софрона Мудрого 22, 26.

Запис і деталі за телефоном: (098) 417 88 31, (050) 940 07 81, (073) 425 74 78

clinicaluky.if.ua

реклама

• У Клініці святого Луки провели надскладну операцію на стовбурі головного мозку
• Після судової тяганини міськрада розгляне питання приватизації приміщень на Тарнавського, 12
• Клініка святого Луки домагається приватизації приміщення лікарні на Тарнавського

Івано-Франківські