«Вітер неможливо окупувати»: у Франківську проведуть фестиваль Херсонщини (ФОТО)

23 вересня 2026 р. 16:12

23 вересня 2026 р. 16:12

У Палаці Потоцьких в Івано-Франківську 26 вересня проведуть благодійний фестиваль Херсонщини «Вітер нині південний». Його організовують херсонці, які після початку повномасштабної війни оселилися у Франківську. Через музику, мистецтво, їжу та особисті історії вони хочуть показати Херсонщину не лише як регіон, де тривають бойові дії та окупація.

Про це організатори фестивалю Єлизавета Бабіч, Аліна Стогорнюк та Артем Тригуб розповіли під час пресконференції, пише Галка .

Ідея фестивалю виникла після кількох років життя його організаторів на Прикарпатті. За цей час вони знайомилися з місцевими традиціями — від коляди до Андріївських вечорниць — і захотіли натомість познайомити франківців із культурою свого рідного півдня.

Єлизавета розповідає, що за понад три роки у Франківську неодноразово стикалася з однаковою реакцією, коли казала, що вона з Херсонщини.

«Завжди така пауза: “Співчуваємо”. І мене втомлює ця реакція. Мені дуже хочеться, щоб люди сприймали Херсонщину не тільки як лінію бойового зіткнення, а ще як ту історію, яка у нас була, яку ми привезли з собою і яку ми відбудуємо, коли закінчиться війна».

Чому «Вітер нині південний»

У назву фестивалю організатори заклали зв’язок між Херсонщиною та Прикарпаттям.

«Вітер — тому, що вітер неможливо окупувати. Вітру неможливо вказати, куди йому дмухати. І тому вітер, очевидно, з півдня», — пояснює Єлизавета.

Слово «нині» для неї, навпаки, пов’язане вже з Франківщиною. До переїзду сюди вона ним не користувалася.

«“Нині” — це слово, яке слугує мостом між Херсонщиною і Франківськом. Коли тільки почався мій перехід на українську мову, слова “нині” не було в моєму лексиконі. Воно з’явилося саме тут».

Символами фестивалю стали сонце та кавун. Сонце уособлює теплий південний край, а кавун — один із найбільш упізнаваних символів Херсонщини. На логотипі сонце підіймається з кавуна, символізуючи мирний світанок над Херсонщиною.

Кавуни, «ікра з синеньких» та імпровізоване весілля

Фестиваль розпочнеться 26 вересня о 14:00. Вдень у Палаці Потоцьких працюватимуть майстер-класи, гастрономічна та дитяча зони, ярмарок херсонських і прикарпатських майстрів, фотозони й тату-зона з херсонським майстром.

Окремо покажуть виставку картин із Херсонщини, яку надав Херсонський державний університет. За словами організаторів, роботи вивезли з регіону, а на деяких залишилися сліди від обстрілів.

Однією з головних гастрономічних принад стануть кавуни. Щоправда, привезти їх безпосередньо з Херсонщини нині неможливо. Організатори знайшли херсонця, який вирощує кавуни у Хом’яківці поблизу Івано-Франківська.

«Ми з’їздили до нього, придбали кавуни, скуштували. Вони дуже смачні. Не херсонські, звісно, але дуже гарні. На вході будемо всіх ними частувати».

Ще одна страва, яку радять спробувати гостям, — херсонська «ікра з синеньких», тобто баклажанів.

Буде й жартівлива зона весілля. Відвідувачі зможуть «одружитися» іменем фестивалю та отримати імпровізоване свідоцтво про шлюб. Роль працівника «РАЦСу» виконає херсонський комік Даня Повар.

Увечері запланований концерт із «новокаховським вальсом», поезією та виступами херсонських музикантів. Хедлайнеркою стане артистка Чуприненко.

«Херсонці дуже відкриті»

Для організаторів важливо відійти й від образу Херсонщини виключно як краю моря, кавунів та помідорів.

«Херсонці дуже відкриті самі по собі. Скоріш за все, за годину ці люди вже будуть знати, як звати вашу бабусю, собаку і з ким ви сиділи за партою у школі», — жартує Єлизавета.

За її словами, ще одна риса, яку хочеться показати, — здатність херсонців жартувати навіть про пережиті важкі події.

«Ми пройшли неабиякий шлях і вміємо над цим посміятися, самі з себе. Мені хотілося б, щоб тотальне співчуття до херсонців змінилося більшим розумінням і цікавістю до нашого краю».

Артем Тригуб родом із нині окупованої Голої Пристані. Він згадує її як місто фестивалів, Дніпра та кавунів. До повномасштабного вторгнення там, зокрема, проводили кавуновий фестиваль із конкурсами найбільших плодів та фестиваль народної творчості «Купальські зорі».

«Ми хочемо, щоб Херсон приїхав, наробив у хорошому сенсі класного шуму, щоб люди надихнулися, зрозуміли, хто такі херсонці. Щоб це асоціювалося не тільки з “там море, там класні кавуни й помідори”, а ставало чимось глибшим».

З окупованого півдня — до Франківська

Для самих організаторів фестиваль також став нагодою зібрати людей, яких війна розкидала Україною та світом.

Єлизавета — з Нової Каховки. За місяць до повномасштабного вторгнення вона переїхала до Херсона. Ввечері 23 лютого у неї гостювали друзі, а вже близько п’ятої ранку 24 лютого її розбудили словами про початок війни.

У перший день вторгнення вона повернулася до Нової Каховки та провела в окупації близько трьох місяців. У травні виїхала, деякий час жила в Польщі, але вирішила повернутися в Україну й оселилася в Івано-Франківську.

Аліна Стогорнюк — із Херсона, а зареєстрована у Великих Копанях, які нині перебувають в окупації. На початку вторгнення вона була в Херсоні разом із мамою та молодшою сестрою.

Родина провела в окупації близько двох місяців. За словами Аліни, виїхати вдалося не з першої спроби. Одного дня російські військові перестали пропускати цивільних, тож родині довелося провести день у полі під обстрілами, а потім ночувати в незнайомому селі. Наступного дня їх пропустили. Після цього родина приїхала до Івано-Франківська, де жили їхні родичі.

Артем Тригуб на момент вторгнення навчався у Києві, тому окупації Голої Пристані не застав. У березні 2022 року він приїхав на Прикарпаття, певний час жив у Яремчі, а згодом переїхав до Франківська.

«Коли я колись переїду з Франківська, я вже не скажу, що їду у Франківськ погуляти. Я скажу, що їду кудись у рідне місце, де зможу трошки відчути себе вдома».

Фестиваль починався з ідеї маленького концерту

Єлизавета та Аліна не представляють громадську організацію чи благодійний фонд. Фестиваль почали організовувати самостійно, а згодом до команди долучилися інші люди.

Спершу Єлизавета задумувала невеликий концерт до Дня Нової Каховки. Потім до нього додався ярмарок, а після знайомства й спільної роботи з Аліною задум виріс у повноцінний фестиваль Херсонщини.

Фінансування організації, за їхніми словами, вдалося залучити від партнерів та частково завдяки грантовій підтримці. Сам фестиваль буде благодійним.

Організатори повідомили, що кошти від квитків та частину надходжень від активностей і ярмарку передадуть на збір для 304-ї бригади ОБрМП.

«Це робиться не просто так, щоб позабавитися. Це робиться з конкретною благодійною метою», — підсумував Артем Тригуб.

• Вітер нині південний: у Франківську відбудеться фестиваль культури Херсонщини

Івано-Франківські