Ресторан змінив на військову кухню: історія прикордонника Томаша Машики

24 вересня 2026 р. 12:20

24 вересня 2026 р. 12:20

О сьомій ранку у прикордонників має бути сніданок. Тому кухар приходить на роботу о п’ятій. Одного разу Томаш Машика проспав і опинився на кухні лише о 6:20. За 40 хвилин йому потрібно було приготувати сніданок приблизно для 70 військовослужбовців. До служби Томаш працював шеф-кухарем у ресторанах Мукачева, а тепер готує для прикордонників борщ, каші, супи та часникову печену картоплю, пише КУРС з посиланням на Західне регіональне управління Держприкордонслужби України-Західний кордон.

«Не знаю, як мені це вдалося, але за 40 хвилин я зробив той сніданок. Зі скрипом, але зробив», – згадує Томаш.

До армії його робочий день виглядав зовсім інакше. Томаш Машика працював кухарем у закладах Мукачева, зокрема у преміальних ресторанах. Починав заготівельником, а згодом доріс до шеф-кухаря. Серед страв, які готував найкраще, були качка з яблуками, тартар із яловичини та карпачо.

Наприкінці 2023 року побачив, що 27-й прикордонний загін шукає кухаря. Прийшов, познайомився з людьми – і змінив ресторанну кухню на армійську.

Різниця виявилася не лише в меню. Першого разу, коли Томаш самостійно заступив на зміну, недоварив рис. Просто не знав, як правильно користуватися армійським обладнанням.

Тепер Томаш готує приблизно на 70 людей. І хоча в розмові він легко жартує, багато усміхається і взагалі справляє враження дуже позитивної людини, до роботи ставиться без поблажок до себе.

“За третій рік служби нічого надзвичайно складного на кухні вже не бачить. Головне – послідовність і дисципліна”, – каже військовий.

Меню здебільшого просте: борщ, перлова та ячна каші, супи, інші звичні страви. Тут немає ресторанного меню. Є певна кількість людей, яких потрібно нагодувати вчасно.

Але коли є можливість, Томаш Машика любить додати щось своє. Військовослужбовці, каже, лояльно ставляться до кухарської фантазії, якщо сам кухар готовий відповідати за результат.

Тоді на столі може з’явитися щось із закарпатської кухні – пасуля з капустою, сегединський гуляш або інша страва, яку в армійському меню побачиш не щодня.

Втім, найпопулярніші страви залишаються простими. Курячий бульйон із локшиною та український борщ зникають швидко. А коли приходить холодна пора, особливий попит має печена картопля з часником і кропом. Її, розповідає Томаш, можуть розібрати за двадцять хвилин.

За роки роботи він звик до того, що хорошу страву люди обов’язково попросять приготувати ще раз. Тому меню поступово складається не лише з розкладки, а й із того, що справді люблять ті, для кого він готує.

Сам Томаш Машика найбільше любить м’ясо. Його особиста слабкість – тартар із яловичини. Рецепт знає добре і навіть зараз може розповісти, як правильно поєднати рублену яловичину з жовтком, гірчицею та спеціями.

Сьогодні його завдання простіше і відповідальніше – щоб люди за столом були ситими й мали сили для служби. А ресторанна кухня зачекає.

“У день Перемоги я приготую для побратимів щось справді вишукане – те, на що цього разу точно не шкода буде часу”, – наголошує Томаш.

Ctrl + Enter

Івано-Франківські