«Про речі, ціну яких розумієш лише з роками»: гурт «Солідні Люди» презентував пісню «На плечах» (ВІДЕО)

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

02 жовтня 2026 р. 11:08

02 жовтня 2026 р. 11:08

2 жовтня гурт «Солідні Люди» презентував нову пісню та кліп «На плечах». Композицію музиканти присвятили дитинству, батькам і моментам, цінність яких часто усвідомлюєш уже в дорослому віці.

Про це пише Галка з посиланням на гурт.

«Солідні Люди», до складу якого входять Юрій Вихованець та Віктор Абрамюк, називають «На плечах» чесною й щемкою розмовою про речі, справжню цінність яких людина починає розуміти лише з роками.

За словами музикантів, у дорослому житті люди часто зосереджуються на успіхах, роботі, відповідальності та щоденних справах. Водночас із часом дедалі більше цінують моменти, коли не потрібно було бути сильними, а поруч були батьки.

«“На плечах” — то є пісня про речі, ціну яких розумієш лиш тоді, коли повернутися до них уже неможливо. Коли ми малі, ми не знаємо, що живемо в часі, за яким колись будемо сумувати», — розповідають автори.

Одним із центральних образів композиції стали батьківські плечі — як символ дитячого відчуття безпеки та безтурботності.

«“На плечах” — то про таке відчуття. Про бажання хоч на хвилину повернутися туди, де твій світ був маленьким, але в ньому було все. Де найбільшою гарантією безпеки були не бабки і не робота, не машина, не хати… А проста присутність тата і мами…»

Музиканти кажуть, що пісня має й особисту історію. Вони згадують дитинство, поїздки до бабусі та моменти, коли засинали дорогою, знаючи, що батько донесе їх додому.

«А потім одного дня ти зрозумів: тепер вже ти маєш когось нести на плечах… І для когось тепер ти увесь світ…»

Водночас автори наголошують, що не прагнули зробити композицію надмірно сумною. Для них це радше теплий спогад і нагадування інколи телефонувати додому, щоб просто почути рідний голос.