«Люди за кордоном потребують цієї частинки дому» — розмова з засновницею бренду етнічних прикрас Оксаною Пристайко

03 жовтня 2026 р. 20:46

03 жовтня 2026 р. 20:46

Щодня в українських інстаграм-стрічках ми зустрічаємо все більше крамничок з етнічними прикрасами: силянками, браслетами, намистами та коралями. Іноді може здатися, що це витвори іноземних дизайнерів, однак ні — це витвір українських рук тут і зараз.

Засновниця франківської крамнички хендмейд-прикрас LUMi Оксана Пристайко розповіла ”Галці” про відродження традицій, поїздки франківських силянок до Кореї та Японії й те, як любов до рідного міста перетворюється на творчість.

Від боротьби зі стресом до власної крамнички

Ідея створити першу силянку з’явилася у мене з початком повномасштабного вторгнення. Це був мій спосіб боротьби зі стресом та невизначеністю. Я зайшла в Pinterest, знайшла перші схеми й почала вчитися суто для себе, показуючи результат в Instagram. Першочергової ідеї відкривати інтернет-магазин я не мала, адже працювала на основній роботі.

Проте з часом знайомі почали просити зробити для них чокер чи браслетик. Я задумалася: «А чому б ні?». Так і з’явилася Instagram-крамничка з силянками, ґерданами та намистами. Згодом ми з майстринею додали підвіски з полімерної глини, а пізніше виникла ідея створити подарункові бокси.

Коли я шукала для боксів листівки з Івано-Франківськом по всьому місту, то зрозуміла, що їх просто немає. Це наштовхнуло на думку створити власні. До боксів я додала гусочок у черевичках — і вони стали справжнім хітом.

Коли ти робиш те, що справді любиш, люди по той бік екрана це відчувають і розуміють.

Ручна робота та листівки з рідним містом

Усі силянки, ґердани, намиста, браслети та сережки я створюю особисто, власними руками. У цьому є свій маленький мінус — через роботу з голкою не завжди є можливість зробити манікюр, але це дрібниці порівняно з результатом.

А ось листівками я дуже пишаюся! Перші шість листівок з видами Івано-Франківська для мене створила подруга-дизайнерка за фотографіями нашого міста. Згодом з’явилася й серія з Карпатами — для неї професійні фото надала моя подруга-фотографка, а макет ми оформили разом із хлопцем. На ярмарках люди реагують на них дуже тепло, адже це щось близьке, своє та рідне.

Особливість LUMi: популяризація Франківська через прикраси

Моя головна мета — популяризувати наше місто саме через творчість. Хочеться, щоб люди дізнавалися про Івано-Франківськ через прикраси та листівки, а в майбутньому є й більш масштабні плани. Мені мріється, щоб при погляді на ці витвори люди казали: «Вау, та це ж Франківськ!» або «Вау, це ж Карпати!».

Друга особливість — це 100% ручна робота. Кожну бісеринку та намистинку я нанизую сама.

Дуже подобається, як зараз набирає обертів любов до рідного. Якщо раніше це могло сприйматися як щось меншовартісне, то зараз люди пишаються тим, що мають вишиванку, традиційну силянку чи ґердан.

Головна прикраса — «Карпати»

Моя найулюбленіша прикраса — «Карпати». Це масштабна силянка, над якою я працювала три тижні. Схему для неї я придбала у військової майстрині за донат для її підрозділу. На прикрасі зображені Карпати, коли цвітуть крокуси. Я дуже люблю гори та одноденні поїздки, тому ця робота для мене особливо близька.

Пізніше я вирішила створити її мінікопію — підвіску з полімерної глини з намальованими Карпатами.

Сама ж масштабна силянка «Карпати» знайшла свою власницю на благодійному ярмарку в Польщі завдяки «Громадській ініціативі Галичини», а 20% від її продажу спрямували на закупівлю дронів.

Чому ми повертаємося до свого коріння

Ми зростали в середовищі, де наша культура цінувалася менше. Пам’ятаю, як у школі тільки починала зароджуватися традиція одягати вишиванку на свята, а власної сорочки я не мала років до 24. Власне, з початком повномасштабного вторгнення я чітко відчула, що хочу мати свою вишиванку, хочу мати рідне та близьке.

Це наша історія, культура та спадщина. Переконана, що українці відчувають внутрішній потяг до того, щоб мати у своєму гардеробі рідні, традиційні речі та пишатися ними.

Поєднання традицій та сучасності

Поєднувати традиції з сучасністю вдається ситуативно. Наприклад, на Різдво хочеться створювати глибокий етностіль, а влітку — щось легке, ніжне та мінімалістичне.

Зараз є великий тренд на дофамінові кольори. Якщо взяти традиційну силянку й змінити її класичну колірну гаму на соковиті, насичені відтінки, виходить сучасна річ із традиційною ноткою. Сучасність — це не відмова від свого, це поєднання традицій із новими можливостями.

Частинка дому в Кореї та Японії

Мої прикраси часто купують на подарунки близьким та подругам. І коли мені пишуть, що прикраса поїхала в Японію чи навіть Корею, це дуже гріє душу. Це дає розуміння, що наші прикраси потрібні не лише в Україні — люди за кордоном також потребують цієї частинки рідного дому.

Якби моя прикраса опинилася в руках іноземця і мала можливість говорити, я б хотіла, щоб вона розповіла про наш рідний край, про наші мальовничі Карпати, лелек та багатство нашої землі.

Плани на майбутнє та нові колекції

Мені дуже подобається живе спілкування на ярмарках — бачити щиру реакцію людей, коли вони беруть прикрасу в руки. Цю виставкову діяльність я обов’язково продовжуватиму.

Водночас є й масштабніші плани: розширювати асортимент, створювати більше мерчу з Івано-Франківськом (наприклад, постери та піни). Також я працюю над силянкою за візерунками Закарпаття і хочу створити сталу колекцію прикрас, присвячену кожному регіону України, адже кожна область має свої унікальні символи та орнаменти.

Зараз мої прикраси вже представлені в кав’ярнях Франківська, у волонтерській крамничці та в галереї «Мистерня» в Яремче, тож у планах — створення каталогу для партнерів та подальший розвиток бренду.

Бліц-опитування з Оксаною Пристайко:

• Найбільше я пишаюся тим, що… змогла, не закинула це й не слухала сумнівів. Стрімко маю результат, про який ще три роки тому й мріяти не могла.
• Початківцям у сфері прикрас раджу: пробувати (навіть якщо вийде з десятого разу), навчатися ремеслу та дисципліні, а також надихатися у досвідченіших майстрів і не боятися питати поради.
• Вільний тільки той, хто… творчий.
• Прикраса, яку мрію створити: гай за схемою військової майстрині Кокоетно. Це дуже масштабна робота, для якої я чекаю відповідного часу.
• Найбільше я вдячна… підтримці свого хлопця, друзів та «Громадській ініціативі Галичини», які стали поштовхом для розвитку моєї творчості.
• Українські прикраси для мене — це… про традиції, про своє коріння, про відродження культури та майбутню спадщину.
• Якби можна було змінити минуле: я б швидше почала розвивати свою творчість і не сумнівалася б у собі через стереотипи.
• Кожен українець має… розуміти своє коріння, обов’язково донатити, підтримувати військових та шанувати своє рідне.

Івано-Франківські