Хронічний стрес, тривога і недосип: як війна впливає на серце, розповідає кардіологиня Наталія Тимочко

09 жовтня 2026 р. 16:40

09 жовтня 2026 р. 16:40

Повітряні тривоги, переживання за близьких і ночі з уривчастим сном стали частиною нашого життя. На цьому тлі люди помічають прискорений пульс, підвищений тиск або перебої в роботі серця. Чи завжди це реакція на стрес? І коли за словами “це все від нервів” можна пропустити захворювання?

Про вплив хронічного стресу на серце, небезпечні симптоми та способи подбати про себе під час війни — читачам “Галки” розповіла Наталія Тимочко, кандидатка медичних наук, лікарка-кардіологиня “Мед-Атланту” в Івано-Франківську.

– Що відбувається із серцем, коли ми переживаємо стрес?

– Організм реагує на небезпеку: активується нервова система, виділяються гормони стресу, зокрема адреналін. Серце починає битися швидше, судини звужуються, тиск може підвищуватися. Так тіло готується діяти.

Короткочасна реакція є природною. Але під час війни напруження може тривати місяцями, а можливостей відновитися стає менше. Людина погано спить, виснажується, відчуває серцебиття навіть у спокої. Такі симптоми заслуговують на увагу, особливо якщо повторюються.

– Чи може хронічний стрес справді підвищувати ризик серцевих хвороб?

– Так, він може сприяти цьому ризику. Тривале напруження впливає на регуляцію тиску і пульсу, пов’язане із запальними процесами та змінами роботи судин.

Є і вплив через повсякденні звички: ми менше рухаємося, частіше куримо, нерегулярно харчуємося, інколи пропускаємо призначені ліки. Це особливо важливо для людей, які вже мають гіпертензію, ішемічну хворобу серця чи серцеву недостатність.

Водночас стрес не означає, що інфаркт обов’язково станеться. Ризик залежить також від віку, спадковості, холестерину, куріння, діабету та інших чинників.

– Якщо тиск підвищується лише після тривоги чи поганих новин, це вже гіпертонія?

– За одним вимірюванням діагноз не встановлюють. Під час хвилювання тиск може тимчасово підвищуватися. Потрібно з’ясувати, яким він є у звичайних умовах і чи залишається підвищеним у спокої.

Якщо на прийомі повторно фіксують 140/90 мм рт. ст. або вище, а середні домашні показники становлять 135/85 або вище за будь-яким із двох значень — потрібна оцінка лікаря. За потреби призначають добове моніторування тиску. Воно показує, що відбувається вдень і під час сну.

Гіпертензія часто не має відчутних симптомів. Тому хороше самопочуття не завжди означає нормальний тиск.

– Як правильно вимірювати тиск удома, щоб не налякати себе випадковими цифрами?

– Використовуйте перевірений автоматичний тонометр із манжетою на плече відповідного розміру. Перед вимірюванням посидьте спокійно п’ять хвилин. Спина має спиратися на стілець, стопи — стояти на підлозі, рука — лежати на опорі на рівні серця. Не розмовляйте.

За пів години до цього не варто курити, пити каву чи займатися фізичними вправами. Зробіть два вимірювання з інтервалом одну хвилину та запишіть обидва результати. Для оцінки тиску зазвичай корисний щоденник ранкових і вечірніх вимірювань протягом семи днів.

Постійно перевіряти тиск кожні кілька хвилин через тривогу не потрібно. Краще мати зрозумілий графік контролю, погоджений із лікарем.

– Серце калатає або ніби «завмирає». Чи можна списати це на тривогу?

– Тривога справді може прискорювати пульс і посилювати відчуття власного серцебиття. Недосип, нікотин, енергетики та надлишок кофеїну також можуть провокувати такі скарги. Але лише за відчуттями неможливо визначити, чи є порушення ритму.

Причиною можуть бути, наприклад, екстрасистоли, інша аритмія, анемія або порушення функції щитоподібної залози. Якщо напади повторюються, виникають у спокої чи супроводжуються запамороченням та втратою свідомості, потрібне обстеження. Лікар може призначити ЕКГ, а коли симптоми епізодичні — холтерівське моніторування (безперервної реєстрації електрокардіограми за допомогою портативного пристрою протягом 24 годин і більше).

– Як зрозуміти, що це панічна атака, а не проблема із серцем?

– Панічна атака може супроводжуватися сильним серцебиттям, дискомфортом у грудях, нестачею повітря та страхом смерті. Але схожі симптоми бувають і при серцевих захворюваннях. Надійного домашнього способу відрізнити їх немає.

Особливо небезпечно самостійно називати панічною атакою перший такий епізод або симптоми, які відрізняються від звичних. Якщо людина вже має встановлений тривожний розлад, це також не виключає серцевої хвороби.

– За яких симптомів потрібно негайно викликати швидку?

– Телефонуйте 103, якщо виник новий сильний або стискаючий біль у грудях, який триває кілька хвилин чи повертається, особливо разом із задишкою, холодним потом, нудотою або різкою слабкістю. Біль може віддавати в руку, спину чи щелепу.

Негайної допомоги потребують також раптова виражена задишка, непритомність, серцебиття з болем у грудях або переднепритомним станом. Ознаки можливого інсульту — раптова асиметрія обличчя, слабкість руки чи ноги, порушення мовлення.

Не чекайте, що все мине після заспокійливих крапель. За таких симптомів не потрібно самостійно їхати за кермом.

– Чому недосип теж шкідливий для серця?

– Під час сну організм відновлюється, а тиск і частота серцевих скорочень зазвичай знижуються. Регулярний недосип та часті пробудження можуть порушувати ці процеси. Недостатній або неякісний сон пов’язаний із вищим ризиком гіпертензії та інших серцево-судинних проблем.

Більшості дорослих потрібно приблизно сім-дев’ять годин сну. Важливі також його якість і регулярність. Якщо людина голосно хропе, близькі помічають зупинки дихання, а вдень вона сонлива, варто звернутися до лікаря: це може бути апное сну (коли під час сну дихання на короткий час припиняється).

Одна погана ніч не означає, що серце пошкоджене. Проблема — коли нестача сну стає постійною.

– Але під час війни неможливо просто вимкнути тривогу і нормально виспатися. Що реально допомагає?

– Почати варто з того, на що ми можемо вплинути, не нехтуючи безпекою. Наприклад, обмежити безперервне читання новин, особливо перед сном, але залишити сповіщення про небезпеку. Коли є можливість, підтримувати приблизно однаковий час засинання і пробудження.

Корисними є щоденна ходьба, регулярне харчування, менше солі та відмова від куріння. Енергетики й алкоголь не допомагають організму відновитися. Якщо кава посилює серцебиття або заважає заснути, її кількість варто зменшити.

У момент хвилювання можна спробувати кілька хвилин спокійного дихання без затримок і надмірно глибоких вдихів, із трохи довшим видихом. Це може послабити напруження, але не замінює допомогу за небезпечних симптомів.

– Чи допомагають заспокійливі, магній або «краплі для серця»?

– Універсального засобу, який захищає серце від стресу, немає. Магній не є стандартним лікуванням будь-якого серцебиття, а заспокійливі краплі не лікують інфаркт чи небезпечну аритмію. Деякі засоби спричиняють сонливість, звикання або взаємодіють з іншими препаратами.

Не варто самостійно починати ліки «від пульсу», додавати таблетки від тиску чи змінювати призначені дози. Спочатку потрібно зрозуміти причину симптомів. А якщо тривога або безсоння заважають жити, для них також є дієві методи лікування.

– Чи є обов’язкові профілактичні огляди у кардіолога? Можливо війна якось змінила ці рекомендації?

– Наскільки мені відомо, єдиного віку, з якого всім обов’язково потрібно щороку відвідувати кардіолога, немає. Але після 40 років варто оцінити свій серцево-судинний ризик, а за наявності підвищеного тиску, діабету, високого холестерину чи ранніх інфарктів у родині — зробити це раніше.

На профілактичній консультації в «Мед-Атланті» кардіолог оцінить ваші фактори ризику, визначить необхідні обстеження та частоту подальших оглядів. Війна не запровадила окремого графіка таких консультацій, проте тривалий стрес і недосип — додаткові причини не відкладати турботу про серце. Якщо вже з’явилися біль у грудях, задишка або перебої в роботі серця, потрібно пройти обстеження незалежно від віку.

– Що ви хотіли б сказати читачам на завершення?

– Під час війни багато людей відкладають власне здоров’я, бо є інші нагальні справи. Але для консультації не потрібно чекати, поки стане зовсім зле.

Якщо тиск регулярно підвищується, повторюються напади серцебиття, з’явилася задишка або стало важче переносити звичне навантаження — зверніться до лікаря. Якщо виснажують тривога і безсоння — про це теж варто сказати.

Ми не можемо прибрати всі джерела стресу. Проте можемо вчасно помітити зміни, отримати допомогу і дати собі більше можливостей для відновлення.

Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант» :

• +38 (095) 00 38 452
• +38 (097) 41 13 133
• м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
• м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).

Офіційний сайт і соцмережі:

• https://med-atlant.if.ua
• https://www.facebook.com/medatlantif
• https://www.instagram.com/med_atlant.if
• https://www.youtube.com/channel/UCA53wtCg6uamh8okZZn5JNA

Реклама

• Спайки в животі: чому вони виникають і чим небезпечні — пояснює хірургиня Олеся Ткачук-Григорчук
• Серце під час вагітності: які зміни є нормою, а коли потрібен кардіолог — пояснює Ірина Коваленко
• Вагітність без рожевих окулярів: гінекологиня Марʼяна Петрина — про що майже не говорять майбутнім мамам

Івано-Франківські