Від експорту до нових житлових кварталів: як українські підприємці змінюють стратегії розвитку (ФОТО)

10 жовтня 2026 р. 19:46

10 жовтня 2026 р. 19:46

Українські компанії дедалі активніше шукають нові ринки, розширюють виробництво та інвестують у проєкти навіть під час війни. Водночас підприємці стикаються з недовірою закордонних партнерів, нестачею працівників і ризиками на ринку нерухомості. Про це говорили під час четвертої панелі Західноукраїнського бізнес-форуму, який 9 жовтня відбувся в Івано-Франківську.

Про це пише « Галка », журналістка якої відвідала форум.

Однією з головних тем дискусії став вихід українського бізнесу за межі звичних ринків — як закордонних, так і всередині країни. Учасники розповідали, чому нові можливості не завжди означають швидкий прибуток, як змінилася робота з іноземними партнерами та що потрібно регіонам, аби залучати інвестиції.

Вихід на новий ринок може зайняти роки

Колишня посолка України в Канаді Юлія Ковалів розповіла, що найбільше звернень від українських компаній, які прагнули вийти на північноамериканський ринок, припало на кінець 2022-го та початок 2023 року.

Після різкого падіння економіки на початку повномасштабного вторгнення підприємці шукали нових покупців за кордоном. Проте швидко закріпитися на ринках Канади чи США виявилося складно.

За словами спікерки, західні торговельні мережі роками працюють з одними й тими самими постачальниками, а покупці звикають до певних товарів. Тому навіть якісній українській продукції доводиться довго виборювати місце на полицях магазинів.

Як приклад вона навела українську аграрну компанію, яка витратила близько п’яти років на отримання необхідної сертифікації для північноамериканського ринку.

Водночас допомогти українським виробникам можуть співвітчизники, які живуть за кордоном.

Так, у Канаді вдалося організувати спеціальні полиці з українськими товарами у 56 супермаркетах. Там представили понад 120 найменувань продукції.

Однак для довгострокової співпраці з великими мережами виробник має не лише знайти покупця, а й гарантувати стабільні постачання.

Своїм досвідом поділився й виробник енергетичного обладнання Сергій Биков. За його словами, нині компанія експортує 15% продукції та планує збільшувати цю частку.

Він розповів, що компанія вже чотири роки бере участь у виставках у Польщі, хоча продажі там поки не виправдовують очікувань.

Утім, відмовлятися від цього напрямку не збираються: присутність на різних ринках дає бізнесу більше стійкості та зменшує залежність від ситуації в одній країні.

Франківські забудовники теж виходять на нові ринки

Розширення географії бізнесу обговорювали й на прикладі українського ринку нерухомості.

Співзасновник та керівник девелоперської групи “Ярковиця” Тарас Балагура розповів, що підприємство, яке працює у Франківську вже 25 років, вирішило розпочати новий проєкт у Чернівцях.

За його словами, компанія давно розглядала можливість виходу в інші регіони заходу України.

«У нас завжди були амбіції щодо розширення, виходу на нові регіони. Ми для себе вивчали декілька регіонів заходу України й зупинилися на Чернівцях», — зазначив Балагура.

Одним із вирішальних чинників вибору стала наявність великих земельних ділянок із підготовленою містобудівною документацією. Це, пояснив девелопер, дає змогу швидше переходити до реалізації проєкту.

У Чернівцях компанія планує забудову території площею дев’ять гектарів.

Проєкт передбачає концепцію «місто в місті»: крім житлових будинків, на території планують розмістити дитячий садок, школу та комерційні приміщення. Такий підхід добре відомий франківцям на прикладі успішних проєктів «Ярковиці» – «Калинова Слобода», «Опришівська Слобода» та «Липки».

«Коли йдеться про таку масштабну територію, ми як девелопер можемо передбачити дуже багато переваг для майбутніх жителів мікрорайону. Це соціальна інфраструктура, дитячий садок і школа. Також передбачаємо комерційну інфраструктуру, щоб людина могла отримати всі необхідні послуги в пішій доступності», — розповів Балагура.

Будівництво планують реалізовувати поетапно, окремими чергами.

Чому забудовник застерігає від інвестицій у котеджі в Карпатах

Окрему частину розмови присвятили дохідній нерухомості — котеджам, готельним номерам та апартаментам, які продають як інвестицію з обіцянкою регулярних виплат.

Особливо активно такі проєкти з’являються в Карпатах.

Тарас Балагура розповів, що його компанія також розглядала цей напрямок, однак вирішила поки не заходити на ринок.

«Ми дивилися в напрямку дохідного житла, але, на мою думку, цей ринок зараз дуже «роздутий», — сказав він.

За словами девелопера, головний ризик — невідповідність обіцяної прибутковості реальним доходам.

Забудовник може гарантувати інвестору певний відсоток виплат, однак заробіток залежить від того, наскільки часто туристи орендуватимуть житло та чи зможе оператор забезпечити необхідну кількість гостей.

Балагура вважає, що частина операторів на цьому ринку не виконує обіцянок щодо виплат. Водночас він наголосив, що є й компанії з доброю репутацією, які працюють за заявленими умовами.

«Потрібно рахувати модель дохідності: за якої завантаженості вона розраховувалася і чи реальна така завантаженість у наших умовах», — пояснив він.

На думку Балагури, покупцям варто розрізняти придбання житла для власного відпочинку з можливістю додаткового заробітку та інвестицію, від якої очікують стабільного прибутку.

У другому випадку фінансову модель проєкту потрібно перевіряти особливо уважно.

Захід України конкурує за бізнес, який переїжджає з небезпечних регіонів

Під час панелі також говорили про інтерес інвесторів до заходу України.

Юлія Ковалів розповіла, що через постійні російські атаки дедалі більше підприємств розглядають часткове або повне перенесення діяльності із центральних та східних регіонів.

За її словами, бізнес обирає між кількома західними областями, зокрема Івано-Франківською, Львівською, Чернівецькою, Тернопільською та Закарпатською.

При цьому вирішальними стають не лише безпекові умови.

Компанії оцінюють наявність виробничих приміщень, можливість підключення до електромереж, підтримку місцевої влади та доступність працівників.

Спікерка наголосила, що для Прикарпаття важливо розвивати професійно-технічну освіту та готувати фахівців для промисловості.

Вона пригадала, що колись Івано-Франківськ був потужним промисловим осередком з інженерною школою, і тепер регіон має можливість відновлювати цей напрям.

Водночас іноземні інвестори, за її словами, звертають особливу увагу на прозорість роботи партнерів, дотримання законодавства та відносини з місцевими громадами.

Як приклад вона навела енергетичні проєкти, для яких залучення міжнародного фінансування неможливе без виконання екологічних, соціальних та управлінських вимог.

Сімейний бізнес: як передати компанію наступному поколінню

Наприкінці дискусії учасники торкнулися ще однієї теми — майбутнього сімейних компаній.

Представниця компанії «Агромат» Ольга Тадай наголосила, що сімейне підприємство не обов’язково означає компанію, у якій усі родичі щодня працюють разом. Важливішими є власність родини, можливість ухвалювати стратегічні рішення та професійне управління.

На її думку, власникам важливо вчасно переходити від щоденного керування до стратегічного розвитку компанії, щоб бізнес міг працювати незалежно від однієї людини.

SEO та засновник Elektrosvit Сергій Биков погодився, що власник може бути водночас найбільшим рушієм і найбільшим обмеженням для розвитку підприємства.

До розмови долучився й Тарас Балагура, який продовжує сімейну справу.

Він розповів, що від батька перейняв насамперед принцип відповідальності перед клієнтами.

«Ми стараємося бути компанією, яка завжди виконує свої зобов’язання. У нашому виді бізнесу це дуже важливо. Клієнт очікує від нас реалізації проєкту вчасно, очікує якості, очікує, що він не втратить свої гроші з нами», — зазначив Балагура.

Ще одним важливим принципом він назвав соціальну відповідальність. За словами підприємця, компанія вже реалізовувала соціальні проєкти в Івано-Франківську й планує продовжувати цю роботу.

Загалом четверта панель форуму показала, що український бізнес шукає можливості для зростання в різних напрямках: від експорту до Європи й Північної Америки до нових будівельних та енергетичних проєктів усередині країни.

Але, як неодноразово наголошували спікери, розширення ринків потребує часу, підготовки та готовності працювати в умовах, коли навіть найближчі кілька місяців спрогнозувати складно.

• Спроможна: як у Франківську допомагають жінкам-підприємницям масштабувати бізнес (ФОТО)

Івано-Франківські