На Франківщині виявили унікальні печерні храми та язичницькі символи (ФОТО)

15 жовтня 2026 р. 13:46

15 жовтня 2026 р. 13:46

Учасники Карпатської історико-археологічної експедиції Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника влітку 2026 року обстежили давню пам’ятку над Дністром — між селами Долина та Ісаків. Дослідникам вдалося виявити унікальний скельний рельєф із зображенням Світового Дерева, доісторичні сакральні знаки та сліди середньовічного печерного монастиря.

Про це пише «Галка» з посиланням на Кафедру етнології і археології КНУ ім. В. Стефаника.

Дослідження пам’ятки над Дністром

Місцевість між селами Долина та Ісаків насичена пам’ятками від палеоліту до середньовіччя. Тут розташовані урочища із архаїчними назвами — Замчище, Данчиця, Башта, Дірява Говдія тощо. Ще у 1874 році ці укріплення описував археолог А. Кіркор, а згодом їх згадували дослідники Б. Януш та І. Крип’якевич, які припускали тут наявність чернечих осередків.

Цьогоріч Карпатська експедиція під керівництвом завідувача кафедри, професора Миколи Кугутяка детально обстежила три печери в скелі Дірява Говдія. До першої з них вдалося проникнути за допомогою місцевого краєзнавця В. Доронюка через зруйновані часом сходинки.

Унікальний скельний рельєф: Дерево Життя та протиборство міфів

У найширшій частині першої печери на прошліфованій кам’яній плиті викуто унікальні язичницькі та християнські образи:

• Зображення ведмедиці з ведмежам на спині (праворуч від входу та на центральній плиті), чия права лапа огортає Світове Дерево (Дерево Життя), захищаючи його від знищення.
• Гірський козел з козеням на спині , який загрожує Світовому Дереву.
• Сакральні символи: під лапою ведмедиці викуто хрест у крузі (символ Сонця), а біля ніг козла — знак, що нагадує букву Е (символ Місяця). Подібні знаки раніше знаходили на третій стелі Писаного каменя у Верховинському районі.

За словами науковців, цей сюжет має глибокий космогонічно-архетипний характер. Велика Ведмедиця виступає первісним тотемним божеством і захисником Дерева Життя, що відображає міфологічні уявлення стародавніх людей ще з епохи палеоліту.

Накладання християнської традиції

Уже в середньовічні часи язичницьке святилище трансформувалося на християнську обитель. Під рельєфом ведмедиці викуто хрест із подовженим нижнім раменом та зображення ченця-пустельника з хрестом на чолі (це може бути подвижник рівня Святого Онуфрія Великого або ж літописного монаха Григорія часів Данила Романовича). У печері також виявили сліди ніші для священного посуду, ледь проступаючі образи Пресвятої Богородиці з Дитям та Спаса-Учителя.

Друга і третя печери

• Друга печера розташована за 30 метрів на захід. Тут знайдено зображення голови монаха, фрагменти біблійного сюжету про Адама і Єву біля Дерева пізнання добра і зла в ромбічному обрамленні, а також висічену ікону святого.
• Третя печера має Т-подібну форму, видовбування у стінах та віконце наприкінці.

Значення знахідки

Біля печер археологи також виявили майданчик довжиною до 50 метрів, де знайшли численні шматки дністровського кременю пізньопалеолітичної доби (нуклеуси, пластини, відщепи).

Дослідники наголошують, що виявлений комплекс є «капсулою часу», яка поєднала найдавніші міфологічні уявлення про світ (що виникли ще в епоху до появи писемності) та християнську еремітську традицію XII–XIII століть. Знайдений комплекс слід віднести до видатних пам’яток археології України.

Івано-Франківські