«Хто, як не ми?»: боєць Академік після втрати двох пальців продовжує службу в 102 бригаді

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

16 жовтня 2026 р. 15:37

16 жовтня 2026 р. 15:37

Станіславу на псевдо Академік 25 років. Він родом з Одещини. До Сил оборони долучився у лютому 2025 року, підписавши контракт із Морською піхотою. Після важкого поранення повернувся до служби й нині служить у 102 бригаді ТрО, пише КУРС з посиланням на бригаду.

Захисник отримав поранення під час виконання бойового завдання в селі Світле на Донецькому напрямку внаслідок удару FPV-дрона.

«Чекали ротацію. З’явилася нізвідки патрульна FPV — і не встиг втекти», — згадує військовослужбовець.

Внаслідок поранення він втратив два пальці правої руки. Осколками посікло руку, груди, живіт та ноги. Частина осколків досі залишається в його тілі.

Після лікування йому встановили обмеження по службі. Але Академік вирішив не зупинятися.

«Я чхав на їхні обмеження та захотів іти далі на бойові, виконувати задачі, аби зупинити російський наступ», — зізнається боєць.

Після реабілітації він опинився у 102 бригаді ТрО. Каже, що сам її не обирав — бригада обрала його.

Сьогодні Академік служить у відділенні ремонту та обслуговування БПЛА 3 батальйону.

Одне з його головних завдань — розвиток майстерні, де ремонтують FPV, «Вампіри», Mavic та Matrice, готуючи їх до бойових завдань.

Водночас Станіслав продовжує літати на мавіках та навчає нових пілотів, які прибули після БЗВП чи СЗЧ. Втрата двох пальців польотам не завадила.

«Працездатність, на мою думку, зменшилась відсотків на десять. А так — взагалі не заважає», — каже захисник.

Але навчати інших — не межа його планів. Академік хоче повернутися до бойових вильотів — розвідки, ураження.

Окремо Академік згадує людей, які свого часу багато для нього зробили. Дякує двом 3D-майстрам — другу Ювеліру та Монтані. Каже, саме вони дали йому важливе напуття на початку армійського шляху. А тим, хто сьогодні вагається, чи долучатися до Сил оборони, говорить просто:

«По-перше, хто, як не ми. По-друге, не варто боятися русаків, тому що вони нас намагаються задавити вже скільки років і у них нічого не виходить. Ми, здається, маленька нація, але ми рухаємося, ми тримаємося».

І додає: «Я більш ніж впевнений, що ми відб’ємо всі наші землі».

Ctrl + Enter