«Мені нудно»: як фраза сина надихнула франківського режисера на створення мультсеріалу

17 жовтня 2026 р. 19:51

17 жовтня 2026 р. 19:51

Що робити, коли дитина вкотре каже: «Мені нудно»? Франківський режисер Василь Гошовський вирішив перетворити цю знайому багатьом батькам фразу на мультсеріал. У ньому четверо дітей відкривають для себе світ за межами екранів: досліджують театр, музей, вчаться розпізнавати фейки та спілкуватися з ветеранами.

Мультсеріал отримав назву «Мені нудно». Його герої живуть в Івано-Франківську, захоплюються Minecraft, користуються штучним інтелектом і розмовляють сучасним сленгом. А за пригодами стоять реальні місця та історії, які режисер збирав роками.

До проєкту долучилися актор Іван Бліндар , який озвучив усіх персонажів, реперка alyona alyona та музикант Роман Калин .

Від «Мені нудно» до власного мультсеріалу

Василь Гошовський розповідає, що ідея мультсеріалу народилася завдяки його сину, якому зараз вісім років. Спостерігаючи за хлопчиком, режисер помітив, наскільки сучасні діти звикли до гаджетів і як складно їм іноді знайти заняття без телефона чи планшета.

«Сучасне покоління не вміє нудьгувати. Якщо в них забрати телефон, планшет, вони не знають, де себе подіти. Ми могли дивитися на килим, на стінку і вигадувати собі якісь фантазії. А вони настільки звикли до гаджетів, що їм це складно», — розповідає режисер.

Водночас Гошовський задумався над тим, що українським дітям бракує власного пізнавального анімаційного контенту. Наприклад, популярні «Фіксики» мають якісний український дубляж, але залишаються російським продуктом.

«Для мене це проблема саме українського контенту. Навіть не україномовного, а українського. Я думав, чому в нас немає власної альтернативи у сфері пізнавальної анімації», — пояснює він.

Надихнув його й американський мультсеріал «Дослідниця Ада Твіст», який пояснює дітям складні наукові поняття через пригоди. Завдяки йому син режисера вже у три роки знав, що таке гіпотеза.

«Вони так хитро педагогічно це зробили, що дитина сама хоче повторювати складне слово. Мій малий з трьох років знав, що таке гіпотеза. І мене це надихнуло: виявляється, можна пояснювати складні речі так, щоб дітям було цікаво», — пригадує Гошовський.

Ідеї накопичувалися кілька років. Зрештою режисер вирішив подати заявку до Українського культурного фонду. Каже, що наважитися допомогли й сучасні технології штучного інтелекту, які зробили виробництво анімації доступнішим.

Так з’явився пілотний сезон із п’яти серій тривалістю приблизно по п’ять хвилин.

Проєкт «Код освіти» реалізують за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Мистецтво в кадрі». Партнером стала кафедра педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. Викладачі допомагають команді з педагогічною складовою мультсеріалу.

Головні герої мультсеріалу — семирічний Макс, його брат-пластун Матвій, безстрашна Настя та тиха Софія, яка разом із родиною переїхала до Франківська.

Макс найбільше любить Minecraft, комп’ютерні ігри та стріми. Він постійно сидить у телефоні й часто повторює: «Мені нудно». Матвій теж користується гаджетами, але інакше. Він добре вчиться, займається пластуванням, а планшет зі штучним інтелектом використовує для пошуку інформації. Прототипом обох хлопчиків став син Василя Гошовського. Режисер розповідає, що його дитина поєднує захоплення Minecraft із пластуванням та любов’ю до знань. Тому ці риси він вирішив розділити між двома персонажами.

При цьому Гошовський не хоче показувати комп’ютерні ігри винятково як щось погане. Навпаки, намагається знайти в дитячих захопленнях те, що може допомогти їм пізнавати реальний світ. Саме тому в мультсеріалі театр порівнюють із Minecraft, а музеї — із сучасними соціальними мережами.

«Я вже прочитав цю назву, і мені нудно»

Одна із серій відбувається в Івано-Франківському драмтеатрі імені Івана Франка. Коли Макс чує повну назву закладу, одразу втрачає інтерес.

«Він каже: “Я вже прочитав цю назву, і мені вже нудно”. А потім потрапляє за лаштунки, бачить костюми, маски, декорації. І сам доходить висновку, що це схоже на гру», — розповідає Гошовський.

Театральні костюми нагадують хлопчику скіни персонажів Minecraft, а бутафорські мечі — зброю з улюбленої гри. Наприкінці пригоди Макс уже настільки захоплений театром, що сам опиняється на сцені. Схожа історія з музеєм. У мультсеріалі діти проводять паралелі між виставками минулого та сучасними Instagram і TikTok.

Ще один епізод присвячений Центру спадщини Вигодської вузькоколійки та подорожі «Карпатським трамваєм».

Не оминули автори й складніших тем. В одній із серій герої відвідують ветеранський простір ПЕТРОС, де знайомляться з ветераном, пробують стріляти з лука та дізнаються, як спілкуватися з людиною, яка користується протезом. Через цю історію дітям пояснюють, чому не варто жаліти людину через ампутацію чи ніяковіти поруч із нею. Натомість важливо спілкуватися природно та з повагою.

Для Гошовського такі теми — своєрідний творчий виклик. Він навмисно шукає те, що може здатися дітям нудним або складним, і придумує, як пояснити це через знайомі їм ситуації.

«Я люблю такі виклики. Придумати нудну тему і зробити так, щоб діти її дивилися. Насправді не існує нецікавих тем. Треба просто добре подумати сценарно, як додати щось сучасне, щось дитяче», — пояснює режисер.

При цьому він принципово не хоче, щоб мультсеріал повчав дітей.

«Ми стараємося не повчати прямо. Герої самі роблять висновки, мораль не звучить прямо — вона виникає із ситуації. Діти мають відчувати, що вони самі до цього дійшли», — каже Гошовський.

Діамантовий меч, фейковий стример і штучний інтелект

В іншій серії герої опиняються на «Промприладі», де вчаться розпізнавати фейки та фішингові повідомлення.

Історія починається з того, що Макс знаходить відео свого улюбленого Minecraft-стримера Моторошнюка. Той нібито роздає гравцям діамантові мечі, безкоштовну піцу та інші подарунки.

Хлопчик радісно ділиться новиною з друзями. Але ті починають сумніватися, чи справжнє відео. Так звичайна історія про комп’ютерну гру перетворюється на детективне розслідування.

«Як пояснити п’ятирічній дитині, що таке фішинг? Ми беремо те, що їй знайоме, — Minecraft, стримерів, подарунки в інтернеті. І через цю історію діти самі починають розбиратися, що тут не так», — пояснює режисер.

Допомагає героям штучний інтелект, яким користується Матвій. Через двох хлопчиків автори показують різні способи використання технологій. Наприклад, Макс намагається зробити домашнє завдання за допомогою ШІ, але отримує неправильну відповідь. Матвій натомість використовує його як довідник, щоб знайти факти та підказки.

«Колись відмінники ходили з енциклопедіями. А це такий сучасний відмінник, який має планшет зі штучним інтелектом. Але він не перекладає на нього свою роботу, а сам думає», — розповідає Гошовський.

Іван Бліндар став голосом усіх героїв

Одним із перших, кому Василь Гошовський запропонував долучитися до мультсеріалу, був франківський актор Іван Бліндар. Він погодився озвучити всіх персонажів. Для цього він записував репліки з різними інтонаціями та емоціями, а штучний інтелект допомагав змінювати звучання його голосу відповідно до кожного героя.

«Він реально грає кожного персонажа. Штучний інтелект змінює голос, але сама акторська гра — це Іван», — наголошує режисер.

Сам Бліндар зізнається, що йому було цікаво почути результат такого експерименту.

«Цікаво було почути, як змінюється мій голос залежно від персонажа», — розповідає актор.

Особливо емоційною для Бліндара стала серія, у якій діти відвідують ветеранський простір ПЕТРОС і знайомляться з ветераном, який користується протезом.

«Мені дуже приємно було, що Василь згадав у мультсеріалі саме відвідування реабілітаційного центру», — говорить актор.

В одному з епізодів Бліндар також зіграє самого себе. За сюжетом діти приходять до драмтеатру, потрапляють за лаштунки й бачать, як актор працює на репетиції.

До мультсеріалу долучилася й реперка alyona alyona. Вона записала саундтрек і з’явиться в епізоді, присвяченому Вигоді та Центру спадщини Вигодської вузькоколійки. Над звуком працює також Роман Калин , учасник гурту GreenJolly, який представляв Україну на «Євробаченні».

Що далі

«Мені нудно» розрахований на дітей віком приблизно від 5 до 13 років, хоча автори сподіваються зацікавити й батьків.

Окрім мультсеріалу, команда працює над вебплатформою з додатковими освітніми матеріалами та чат-ботом на основі штучного інтелекту. Там діти зможуть ставити запитання про побачене в серіях та дізнаватися більше про теми, які їх зацікавили.

Пілотний сезон має показати, чи знайде такий формат свою аудиторію. Якщо проєкт зацікавить глядачів, автори планують створювати нові серії. Також розглядають можливість озвучення мультсеріалу англійською та іншими мовами.

Головна ідея, яку Гошовський хоче донести до дітей, — світ набагато цікавіший, ніж здається, навіть коли під рукою немає телефона.

«Коли в тебе закінчився ліміт, батьки заблокували екранний час, тобі нудно. Але тут починаються пригоди. І коли ліміт уже відновили, тобі той телефон не потрібен, бо ти захоплений чимось іншим», — пояснює режисер.

Презентація мультсеріалу «Мені нудно» відбудеться 19 жовтня о 19:00 в Urban Space 100 в Івано-Франківську. Прем’єру запланували на 20 жовтня о 18:00 на «Промприладі».

* Матеріал підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою автора.

Ctrl + Enter

Івано-Франківські