«Україна перекриває дороги», «поляки не пускають біженців» та вигадані злочини ЗСУ: три фейки тижня

25 жовтня 2026 р. 16:35

25 жовтня 2026 р. 16:35

Російська пропаганда знову використовує знайомі теми: обмеження свободи українців, страх перед новою хвилею біженців та звинувачення військових у злочинах. Цього тижня в мережі поширювали неправдиві повідомлення про нібито перекриття доріг між областями, багатокілометрову чергу українців до Польщі та засудження бійця ЗСУ за тяжкий злочин на Буковині.

Про це пише Галка з посиланням на перевірки, опубліковані 19–21 жовтня 2026 року.

Фейк №1 . В Україні нібито перекривають дороги між областями

У проросійських Telegram-каналах почали поширювати відео, яке нібито доводить, що в Україні обмежують пересування не лише через державний кордон, а й між областями.

Автори дописів стверджували, що українцям фактично забороняють вільно їздити країною. Як доказ показували чоловіка, який розповідав про проблеми його співробітника під час поїздки з Хмельницького до Чернівців.

На перший погляд, історія могла здатися переконливою. На відео справжня людина описувала реальну ситуацію на блокпосту. Проте висновок, який зробили з цього російські канали, не відповідав змісту запису.

Що було насправді?

Фактчекери StopFake знайшли оригінальне відео в TikTok-акаунті @stotepla.

Чоловік розповідав, що працівники його компанії їхали з Хмельницького до Чернівців. Поблизу Хотина на Буковині одного з них зупинили прикордонники, перевірили документи та склали адміністративний протокол.

За словами автора відео, причиною стало перебування працівника в контрольованому прикордонному районі без необхідного дозволу. Він також згадував, що чоловік був зареєстрований у Волинській області.

Але ключова деталь полягає в тому, що йшлося саме про прикордонний режим , а не про заборону пересування між українськими областями.

Хотин розташований у Чернівецькій області неподалік кордону з Молдовою. На окремих прикордонних територіях діють спеціальні правила перебування та перевірки документів.

Ці правила не запровадили в жовтні 2026 року. Вони існували й раніше, а про необхідність дотримуватися прикордонного режиму регулярно нагадували місцева влада та прикордонники.

За порушення такого режиму стаття 202 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає попередження або штраф.

Важливо й те, що сам автор оригінального відео не заявляв про перекриття доріг між областями. Він описував конкретний випадок та намагався зрозуміти, чому його працівника притягнули до відповідальності.

Як створили маніпуляцію?

Пропагандисти взяли реальну історію, прибрали важливий контекст і додали власне пояснення. Так перевірку документів біля державного кордону перетворили на нібито загальнодержавну заборону пересування.

Це приклад маніпуляції, коли неправдивим є не саме відео, а висновок, який нав’язують глядачеві.

Такі повідомлення можуть викликати страх і недовіру до державних органів, особливо серед людей, які часто подорожують між регіонами.

Фейк №2 . Українці нібито масово тікають до Польщі від зими без світла й тепла

Ще одна історія поширилася в польському інформаційному просторі. У соцмережах з’явилося відео величезної черги легкових автомобілів, яку представляли як потік українців, що намагаються потрапити до Польщі.

Автори повідомлень стверджували, що люди масово залишають Україну через побоювання залишитися взимку без електроенергії та опалення.

Відео поширювали не лише анонімні сторінки. За інформацією «Детектора медіа», його підхопили польські медіа та політики, зокрема представники партії «Конфедерація».

Історію супроводжували антиукраїнськими висловлюваннями. Одне з них — «Польща — не готель».

Польські фактчекери Demagog перевірили поширені кадри й встановили, що відео та фотографії створені за допомогою штучного інтелекту.

Тобто зображена на них багатокілометрова черга легкових автомобілів не є достовірним документальним підтвердженням подій на кордоні.

При цьому важливо розрізняти два твердження: на українсько-польському кордоні справді можуть виникати тривалі черги, але це не означає, що поширене відео показує реальний масовий виїзд українців.

Як зазначає «Детектор медіа» з посиланням на польських фактчекерів, у реальних багатогодинних чергах на кордоні переважно стоять вантажівки.

Саме наявність справжніх затримок на пунктах пропуску робить таку вигадку переконливішою. Людина, яка вже чула про черги, може не перевіряти, чи відповідають їм конкретні кадри.

Як працює цей фейк?

Його побудували на поєднанні реальної проблеми та штучно створеної картинки.

Українці справді переживають наслідки російських ударів по енергетичній інфраструктурі. Водночас саме по собі існування енергетичних ризиків не підтверджує твердження про масову втечу населення до Польщі.

Фейкове відео використовує ці побоювання як основу для емоційної історії.

Для польської аудиторії повідомлення може створювати враження, що країна стоїть перед новою неконтрольованою хвилею міграції. Для української — що ситуація вдома настільки критична, що люди масово виїжджають.

Фейк №3 . На Буковині нібито засудили військового 82-ї бригади за зґвалтування неповнолітньої

Третій фейк стосувався тяжкого кримінального злочину. У мережі поширювали повідомлення, що на Буковині військовослужбовця 82-ї окремої десантно-штурмової бригади засудили до восьми років ув’язнення за зґвалтування 16-річної дівчини.

Аби зробити неправдиву інформацію переконливішою, її поширювали як новину, нібито підтверджену медіа.

Фактчекери VoxCheck встановили, що в основі повідомлення лежала реальна кримінальна справа.

17 жовтня медіа «Магнолія-ТВ» повідомило про вирок 33-річному жителю Буковини, якого засудили до восьми років позбавлення волі за зґвалтування неповнолітньої.

Інформація про вирок також була в повідомленні Чернівецької обласної прокуратури.

Однак ні в публікації медіа, ні в офіційному повідомленні прокуратури не зазначалося, що засуджений є військовослужбовцем.

Тим паче джерела не підтверджували його належності до 82-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Отже, неправдивою була не інформація про сам злочин і вирок суду, а додана до цієї історії причетність конкретного військового підрозділу.

Чому це важливо?

У подібних випадках фейк складніше помітити, ніж повністю вигадану історію.

Людина може знайти справжню новину про злочин і вирішити, що все повідомлення правдиве. Однак додаткові твердження — наприклад, про місце роботи, службу чи належність до певної організації — також потребують доказів.

У цьому випадку згадка 82-ї бригади змінювала сприйняття новини. Замість повідомлення про засудженого жителя області читачеві пропонували історію про нібито злочин українського військового.

Такі підміни можуть дискредитувати конкретні підрозділи Сил оборони та створювати враження, що військовослужбовці систематично причетні до тяжких злочинів.

Як перевірили інформацію?

VoxCheck знайшов первинну публікацію, яку використали для створення фейку, та зіставив її з повідомленням Чернівецької обласної прокуратури.

Жодне з цих джерел не підтвердило інформації про службу засудженого в ЗСУ.

Це показує, чому варто переходити до оригінального матеріалу, навіть якщо допис у соцмережах виглядає як скриншот справжньої новини.

Що спільного в цих трьох історіях?

На перший погляд, усі фейки різні. Один стосується блокпоста на Буковині, другий — українців у Польщі, третій — кримінальної справи.

Але в кожному випадку неправдиве повідомлення намагалися зробити схожим на реальну новину.

У першій історії використали справжнє відео та додали до нього неправдивий висновок. У другій — створили картинку за допомогою штучного інтелекту й пов’язали її з реальною проблемою енергетичної безпеки. У третій — використали справжнє повідомлення про злочин, але додали до нього непідтверджену причетність військового.

Саме тому перевірка інформації не повинна обмежуватися запитанням, чи існує фотографія, відео або новина, на яку посилається автор допису.

Важливо встановити, чи справді джерело підтверджує те, що стверджують у заголовку.

Як не потрапити на гачок фейків?

Насамперед варто шукати першоджерело. Якщо допис посилається на новину медіа, потрібно відкрити саму публікацію та перевірити, чи є в ній наведені твердження.

Якщо поширюють відео, корисно з’ясувати, хто й коли його опублікував уперше. Оригінальний запис часто містить деталі, які зникають у скорочених або перепублікованих версіях.

До незвичайних фотографій і відео також варто ставитися критично. Штучний інтелект дозволяє створювати переконливі зображення подій, яких ніколи не було. Автоматичні детектори ШІ можуть допомогти під час перевірки, але їхні висновки краще зіставляти з іншими доказами.

Окрему увагу слід звертати на емоційні заголовки. Якщо повідомлення викликає сильний страх, обурення чи бажання негайно поділитися ним, це привід перевірити факти до поширення.

Цього тижня всі три історії об’єднувала одна риса: неправдиву інформацію подавали поруч із реальними подіями або у формі, схожій на достовірні матеріали .

Тому найпростіший спосіб не допомагати поширенню дезінформації — не зупинятися на заголовку, а перевіряти, що саме підтверджує першоджерело.

Івано-Франківські