Повернення з фронту: психологиня пояснила, чому військовим складно адаптуватися до цивільного життя

05 листопада 2026 р. 10:21

05 листопада 2026 р. 10:21

Повернення військового з фронту додому не завжди означає швидке повернення до звичного життя. Після тривалого перебування серед побратимів, постійної небезпеки та звикання до фронтових умов звичайне цивільне середовище може викликати розгубленість і психологічний дискомфорт.

Водночас непростим цей період є і для членів родини, які тривалий час самостійно відповідали за побут та домашні справи.

Про це розповіла психологиня Катерина Чубар у програмі «Любов і війна», пише Фіртка .

За її словами, вона знає багатьох військових, які після повернення змогли швидко адаптуватися до цивільного життя. Водночас важливо розуміти, що кожна людина проходить цей процес по-різному. Сама психологиня також проходила спеціальні курси після переїзду, де навчалася правильно спілкуватися з військовими та розуміти їхні реакції.

«Я сама проходила курси, коли сюди переїхала. Неодноразово ходила на заняття про те, як поводитися, як не тригернути військового, як спілкуватися», — розповіла Катерина Чубар.

Психологиня пояснила, що навіть звичайні ситуації цивільного життя можуть стати стресовими для людини, яка тривалий час перебувала в зоні бойових дій.

Вона навела власний приклад. Перед окупацією її рідного міста на вулицях майже не було цивільних: переважно військові, військова техніка та автомобілі. Після виїзду до Дніпропетровської області жінка опинилася на вокзалі й відчула розгубленість, адже навколо були лише цивільні люди.

«Я дивлюся по сторонах і вже розгубилася, бо там немає їх, там були тільки цивільні. Тоді я зрозуміла стан військових, коли вони виходять із виїзду або приїжджають додому у відпустку. Для них це теж тригер. Вони звикли до певного становища, перебувати серед своїх», — пояснила вона.

За словами Катерини Чубар, додатковими подразниками для військових можуть бути різкі звуки, шурхіт за спиною або велике скупчення людей, зокрема в супермаркетах. У таких ситуаціях людина може хотіти усамітнитися, побути без зайвих контактів і відновитися у спокійній обстановці.

«Вони хочуть замкнутися, побути на самоті. Навіть під час відпустки хочуть поїхати на рибалку або в гори, щоб їх ніхто не чіпав», — зазначила психологиня.

Водночас складнощі виникають і в родинах військових. Поки чоловік перебуває на службі, дружина часто самостійно забезпечує побут, займається домашніми справами та несе відповідальність за родину. Коли військовий повертається у відпустку, вона може очікувати від нього допомоги та бажати розділити накопичений тягар відповідальності.

Однак потреби партнерів у цей період можуть відрізнятися. Один прагне відпочинку й тиші після пережитого, інший — підтримки та участі в повсякденному житті.

«Повертається чоловік наче як у відпустку з роботи, а дружині хочеться якось розділити з ним цей тягар відповідальності, цей баласт. Але через це можуть бути сварки в родинах військових, тому що сторони не розуміють одна одну», — наголосила Катерина Чубар.

На думку психологині, підготовку родин до повернення військових до цивільного життя варто було запроваджувати значно раніше. Зокрема, йдеться про спеціальні курси, які допомогли б партнерам краще розуміти психологічний стан одне одного, потреби та особливості поведінки після повернення зі служби.

Вона зауважила, що зараз люди часто самостійно шукають інформацію, читають матеріали, звертаються по поради та навіть використовують ChatGPT, щоб навчитися правильно спілкуватися з військовими.

Водночас не в кожній родині є відверті розмови про переживання та потреби. Військовий може замикатися в собі й не пояснювати дружині, що саме йому комфортно, чого він потребує та як хотів би проводити час. Натомість невисловлені очікування можуть переростати у взаємне роздратування та конфлікти.

Саме тому, переконана Катерина Чубар, важливо не лише говорити про адаптацію самих військових, а й готувати до цього процесу їхніх близьких.

«Діти не підуть в інтернет, якщо отримають відповідь від батьків»: психологиня пояснила, чому важлива довіра у сім'ї

Лікар-психіатр про вплив війни на ментальне здоров'я: профілактика та перші дзвіночки розладів

Розмовляти та чітко встановлювати межі: івано-франківська психологиня про побудову довіри між батьками та дітьми

Івано-Франківські