«Не дозволяйте страху зупинити себе»: історія медикині «Лебідь» з прикарпатської 102 бригади

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

05 листопада 2026 р. 18:13

05 листопада 2026 р. 18:13

Юлія на псевдо «Лебідь» — військовослужбовиця 102-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ з Прикарпаття. До мобілізації вона два роки відслужила у добровольчому медичному батальйоні, а на початку літа 2026 року приєдналася до лав прикарпатського підрозділу.

Про це пише «Галка» з посиланням на 102 окрему бригаду Сил ТрО ЗСУ.

Юлія родом із Київщини. Позивний обрала сама — він пов’язаний із родинною історією. Колись її прізвище писалося через «і» — Лебідь, але згодом написання змінилося. Для неї це спосіб зберегти зв’язок із рідними та сімейним корінням.

Захисниця зізнається, що свого часу мала страх перед війною, але відчувала, що її місце — у лавах Збройних Сил:

«Я буду у війську, я просто в це вірила. Єдине — це питання часу: коли і яким чином, яким шляхом», — згадує Юлія.

Після двох років служби в добровольчому медичному батальйоні вона вирішила мобілізуватися до 102 бригади ТрО. На початку літа жінка пройшла базову загальновійськову підготовку, фахове навчання та адаптаційний курс.

Період адаптації став для Юлії не лише можливістю підготуватися до виконання завдань, а й нагодою засвоїти важливі практичні уроки. Під час одного з навчальних етапів захисниця загубила свій турнікет. Наступного дня, відпрацьовуючи штурм бліндажа, вона помітила на землі схожий предмет:

«Я тільки забігаю в бліндаж, перше, що бачу, — валяється турнікет. Думаю: візьму, щоб поповнити мій запас. І тут розумію, що це мій турнікет», — розповідає «Лебідь».

Знахідка виявилася навчальною «розтяжкою», підготовленою інструкторами. Цей випадок став для Юлії та її побратимів нагадуванням: на бойових завданнях категорично заборонено піднімати будь-які невідомі чи навіть знайомі речі із землі.

Маючи чималий досвід у медицині, Юлія наголошує на важливості тактичної та домедичної допомоги не лише для військових, а й для цивільного населення:

«Тактичну медицину, як і домедичну, повинна знати кожна людина, незалежно від того, чи буде вона дотична до війська. Це базові речі: зупинити кровотечу, зрозуміти, що людина дихає», — пояснює військова.

Вона додає, що для опанування цих навичок не обов’язково витрачати кошти — існує чимало безкоштовних курсів, головне мати бажання вчитися.

Тим, хто вагається щодо вступу до лав ЗСУ, «Лебідь» радить шукати свій напрямок і не давати страху перемагати:

«Не потрібно боятися. Більше дізнавайтесь, шукайте, куди можна піти, що можна робити. Не дозволяйте страху зупинити себе. І потім усе стане на свої місця».