УЗД без симптомів. Коли це обстеження може бути корисним і рятує час

06 листопада 2026 р. 11:21

06 листопада 2026 р. 11:21

Коли нічого не турбує, але хочеться перевірити здоров’я, багато людей записуються на УЗД. Таке обстеження справді може допомогти виявити певні зміни ще до появи симптомів. Водночас випадкові знахідки не завжди свідчать про небезпечне захворювання, а додаткові обстеження без чітких показань можуть спричинити зайву тривогу.

Про це читачам “Галки” розповіла Дар’я Кузнєцова — лікарка акушер-гінекологиня вищої категорії, лікарка УЗД та членкиня Асоціації перинатологів Прикарпаття з клініки “Мед-Атлант”.

– Чи варто робити УЗД, якщо нічого не турбує?

– Я запитую всіх своїх пацієнтів: “Що вас турбує і що привело до нас?”. Часто люди відповідають: “Нічого, хочу просто перевіритися”. Бажання контролювати своє здоров’я цілком зрозуміле.

УЗД доступне, безболісне й безпечне. Тому може здаватися ідеальним способом переконатися, що все гаразд. Але це не універсальний профілактичний тест, який потрібно регулярно робити всім і для перевірки всіх органів.

УЗД найбільш корисне тоді, коли має конкретну мету: підтвердити або виключити певний стан, оцінити фактори ризику, проконтролювати вже виявлені зміни, перевірити припущення лікаря або визначити подальшу тактику лікування. Також за допомогою УЗД можна оцінювати зміни в динаміці й перевіряти, як діє призначене лікування.

– У яких випадках УЗД може бути корисним, навіть якщо людина не має симптомів?

– Є кілька таких ситуацій.

Перша — коли раніше вже виявили певні зміни, які потребують спостереження. Наприклад, кісту або вузол щитоподібної залози. У такому разі важливо порівнювати результати кількох обстежень. Іноді саме зміни в часі дають лікарю значно більше інформації, ніж одне випадкове УЗД.

Друга ситуація — коли лікар має конкретне клінічне питання. Людину може нічого не турбувати, але під час огляду або за результатами аналізів лікар бачить підстави для додаткового обстеження. Наприклад, зміни певних лабораторних показників можуть стати приводом для УЗД печінки чи нирок. У такому разі це частина діагностичного пошуку, а не обстеження заради самого обстеження.

Третя — наявність факторів ризику. Спадковість, хронічні захворювання та інші обставини можуть бути підставою для планового контролю. Але тут важливо розуміти, яке саме обстеження потрібне людині та з якою періодичністю.

Четверта — певні періоди життя, коли рекомендації залежать від віку, перенесених захворювань і результатів попередніх обстежень. Наприклад, у гінекології профілактика не зводиться до обов’язкового УЗД. Вона може включати огляд лікаря, цитологічний скринінг та інші дослідження відповідно до віку й індивідуальних потреб.

І, звичайно, іноді під час УЗД справді можна випадково виявити серйозне захворювання ще до появи симптомів. Але важливо розуміти: те, що така ситуація можлива, не означає, що масове обстеження всіх людей без показань обов’язково принесе користь.

– Як зрозуміти, чи справді варто обстежувати людину без симптомів?

– Перш ніж рекомендувати таке обстеження, потрібно відповісти на три запитання.

• Перше: чи можна виявити захворювання до появи симптомів?
• Друге: чи змінить його раннє виявлення прогноз для пацієнта?
• І третє: чи переважає користь від обстеження потенційну шкоду — випадкові знахідки, надмірну діагностику та непотрібне лікування?

Останнє запитання особливо важливе. Не кожна зміна, яку можна побачити на УЗД, є небезпечною. І не кожна знахідка потребує лікування. Іноді достатньо спостереження, а іноді виявлена зміна взагалі не вплине на здоров’я людини протягом життя.

Тому важливо оцінювати не лише те, чи здатне обстеження щось виявити, а й те, що ми робитимемо з отриманою інформацією.

– Але ж бувають випадки, коли саме УЗД допомагає виявити небезпечне захворювання вчасно. Чи можете навести приклад зі своєї практики?

– Так. Пригадую пацієнта віком 46 років, який уперше прийшов на УЗД щитоподібної залози. Наскільки пам’ятаю, приводом стала розмова на роботі про захворювання щитоподібної залози. Сам чоловік не мав скарг і не підозрював, що з ним може бути щось не так.

Ми спілкувалися, жартували, обговорювали різні теми. А коли я почала обстеження, виявила вузол із підозрілими ознаками.

Важливо пояснити: за одним лише УЗД не можна остаточно встановити діагноз раку. Якщо вузол має підозрілі ознаки, потрібні додаткові дослідження, зокрема пункція та цитологічне дослідження матеріалу.

Пацієнт проходив обстеження в різних закладах, кілька разів повторював пункцію, адже йому було важко повірити в те, що відбувається. Згодом йому провели операцію з видалення щитоподібної залози. За його словами, після лікування він одужав і зараз отримує замісну гормональну терапію.

Він повертався до мене вже після операції й дякував за те, що зміни виявили вчасно. Звісно, неможливо напевно сказати, як розвивалася б хвороба без цього обстеження. Але цей випадок добре показує, чому іноді УЗД може мати велике значення навіть для людини без скарг.

– Тобто випадкове виявлення захворювання може врятувати життя. Чому тоді не робити УЗД усім регулярно?

– Тому що є й інша сторона. Іноді ми виявляємо зміну, яка є доброякісною і ніколи не вплинула б на здоров’я чи якість життя людини. Але сама знахідка запускає цілий ланцюжок подій: пацієнт починає тривожитися, проходить додаткові аналізи, повторні обстеження, консультується з іншими спеціалістами, погоджується на процедури.

І зрештою користь від виявлення такої зміни може виявитися меншою, ніж шкода від подальших дій.

Це не означає, що не потрібно обстежуватися. Йдеться про те, що кожне обстеження має бути обґрунтованим. Ми повинні розуміти, що шукаємо, чи зможемо правильно оцінити знахідку і чи змінить вона подальші дії.

Саме тому не можна переносити окремий позитивний випадок на всіх людей і робити висновок, що кожному потрібно регулярно перевіряти щитоподібну залозу, органи черевної порожнини, нирки та інші органи без симптомів і конкретних показань.

– Ви згадували, що пацієнти часто самостійно записуються на УЗД, навіть без рекомендації лікаря. Наскільки поширена така практика?

– У моїй практиці таких пацієнтів багато. Орієнтовно 80% людей приходять на УЗД за власним бажанням, самостійно записавшись на обстеження.

Часто люди хочуть перевірити одразу все: щитоподібну залозу, нирки, органи черевної порожнини. Люди хочуть переконатися, що зі здоров’ям усе гаразд, і це природне бажання.

Але іноді обстеження, на яке записується людина, зовсім не відповідає її скаргам. Наприклад, у пацієнта болить спина, а він приходить на УЗД нирок. Проте такий біль сам по собі не є специфічною ознакою захворювання нирок. Спочатку потрібно розібратися в можливих причинах, а вже потім визначати, яке обстеження буде доцільним.

Буває, що я відмовляю в УЗД, якщо не бачу для нього достатніх підстав у конкретній ситуації. Для мене важливо не просто провести процедуру, а допомогти людині зрозуміти, що відбувається з її здоров’ям і які кроки справді потрібні.

У приватній медицині пацієнт сам обирає, куди звернутися і за що заплатити. Тому лікар має особливу відповідальність: не призначати обстеження лише тому, що людина його хоче, а пояснювати, коли воно потрібне, а коли краще почати з консультації чи іншого методу діагностики.

– Чи стосується проблема зайвих обстежень також УЗД під час вагітності?

– Так, це теж важлива тема. Нещодавно в “Мед-Атланті” проводила навчання професорка з Харкова, яка спеціалізується на перинатології та працює у сфері ультразвукової діагностики під час вагітності. Ми обговорювали, зокрема, питання доцільності окремих досліджень.

Мене вразило, наскільки часто в повсякденній практиці можуть призначати обстеження, потреба в яких не завжди очевидна. Наприклад, доплерографію для оцінювання кровоплину в судинах вагітної можуть рекомендувати повторно, зокрема на пізніх термінах. Але такі дослідження мають проводитися відповідно до медичних показань і рекомендацій, а не автоматично лише тому, що настав певний термін вагітності.

Звісно, рішення щодо обстеження вагітної потрібно ухвалювати індивідуально. Якщо лікар бачить показання, дослідження може бути необхідним. Але важливо розуміти, для чого його призначають і як результат вплине на подальше ведення вагітності.

Це ще один приклад того, що доступність діагностики не означає потреби робити якомога більше обстежень. Потрібно дотримуватися рекомендацій і пояснювати пацієнтам, навіщо потрібна кожна процедура.

– Як людині зрозуміти, чи потрібне їй профілактичне УЗД, якщо немає жодних скарг?

– Найкраще почати з консультації лікаря, який оцінить вік, історію захворювань, спадковість, фактори ризику та результати попередніх обстежень. Залежно від ситуації він допоможе визначити, які дослідження справді потрібні.

Якщо є конкретні показання, УЗД може допомогти виявити зміни ще до появи симптомів або проконтролювати вже відому проблему. Але якщо людина не має скарг, факторів ризику чи попередніх патологічних знахідок, це не означає, що їй потрібно регулярно перевіряти всі органи.

Важливо не плутати турботу про здоров’я з прагненням обстежити себе на всі можливі захворювання. Профілактика — це не обов’язково велика кількість УЗД. Це насамперед обґрунтовані обстеження, рекомендовані скринінги, увага до факторів ризику та своєчасне звернення до лікаря, коли виникають симптоми.

УЗД — справді цінний метод діагностики. Але його користь залежить не від кількості проведених процедур, а від того, наскільки обґрунтовано їх призначили та як використають отриману інформацію.

Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант» :

• +38 (095) 00 38 452
• +38 (097) 41 13 133
• м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
• м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).

Офіційний сайт і соцмережі:

• https://med-atlant.if.ua
• https://www.facebook.com/medatlantif
• https://www.instagram.com/med_atlant.if
• https://www.youtube.com/channel

Реклама

• Коли варто перевірити шлунок і кишківник: пояснює ендоскопіст Сергій Дибʼяк
• Чи обов’язково видаляти груди при раку: пояснює мамолог та онкохірург Анатолій Шіляк
• Що краще для шкіри — мікроголковий RF-ліфтинг чи IPL-терапія? Пояснює лікар-дерматолог та косметолог Марта Яцишин

Івано-Франківські