Майже 300 мільйонів гривень на рік: чому Калуш не зможе утримувати очисні споруди «Карпатнафтохіму»

07 листопада 2026 р. 12:32

07 листопада 2026 р. 12:32

У Калуші залишається складною ситуація з очисними спорудами підприємства «Карпатнафтохім». Вони перебувають у приватній власності, а саме підприємство проходить процедуру банкрутства. Через нестачу працівників і проблеми з виплатою зарплат функціонування споруд залишається під загрозою.

Про це розповів міський голова Калуша Андрій Найда у програмі «Про головне в деталях» , пише Фіртка .

За словами очільника міста, проблема з очисними спорудами — одна з найгостріших для громади.

«У нас, напевно, найбільша проблема — це функціонування очисних споруд. Все ж таки, вони перебувають у приватній власності підприємства «Карпатнафтохім», яке включене у банкрутство.

Там є своя проблематика, бо, на жаль, люди не отримують відповідної заробітної плати. Та їх недостатньо на самих очисних спорудах», — зазначив міський голова.

До повномасштабної війни, коли підприємство працювало, на очисних спорудах було понад 80 працівників. Нині, за словами Найди, залишилося близько 20. Вони очищують стоки всього міста та підприємств, які продовжують працювати.

Міський голова також розповів про складне фінансове становище працівників:

«І коли людина отримує на руки три тисячі гривень, то ви самі розумієте. Вони навіть кажуть, що позичають кошти у батьків, які є пенсіонерами, щоб їхати на роботу.

Честь і хвала, що вони працюють. Але ми прекрасно розуміємо, що таке волонтерство довго не триватиме», — наголосив Андрій Найда.

За його словами, міська рада виділяє кошти, зокрема для покриття заборгованості за очищення стоків.

«Ми покриваємо ту частинку, щоб люди мали ці гроші. Навіть якщо вони будуть мати 8-9 тисяч, це все одно малі кошти».

Водночас міський голова наголосив, що передача очисних споруд у власність громади потребуватиме державної підтримки. За розрахунками міської ради, їх утримання коштувало б місцевому бюджету майже 300 мільйонів гривень на рік.

«Ми порахували: витрати нашого місцевого бюджету, якби нам передали очисні споруди, становили б майже 300 мільйонів гривень на рік. Це майже третина нашого бюджету. Ми цього не потягнемо», — пояснив міський голова.

Ще одним наслідком передачі споруд місту може стати підвищення тарифів для населення. За словами Найди, нині за очищення платять близько 45 гривень, тоді як після передачі об'єктів громаді тариф міг би зрости до 145 гривень.

«Тобто тут ситуація досить складна. Держава, якщо прийме рішення передавати, — питань немає, передавайте, але з державним дотуванням. Тому що є певна відповідальність і держави перед мешканцями», — зазначив Андрій Найда.

Альтернативою може стати будівництво нових очисних споруд. У Калуській міській раді вже напрацьовують такий варіант і виділили для цього земельну ділянку.

За словами міського голови, одна з фінансових структур може збудувати нові споруди орієнтовно за два роки. Вони забезпечуватимуть очищення стоків міста.

Найда зазначив, що чинні очисні споруди фізично та морально зношені й потребують значних коштів для підтримання їхньої роботи.

Водночас мешканців може турбувати можливе зростання тарифів у разі залучення приватного інвестора. Міський голова запевнив, що тариф не буде надмірним, адже його формування регулюється законодавством.

«Є постанова Кабміну й певна методика, що ти можеш у тариф закласти. Відповідно, у тариф можуть бути включені лише економічно обґрунтовані витрати.

Тож тут люди не мають чого переживати, але це безпека громади. І ми повинні на ту безпеку йти», — наголосив Найда.

Орієнтовна вартість будівництва нових очисних споруд, за словами міського голови, становитиме близько 650 мільйонів гривень. Саме такий варіант пропонує приватна компанія, яка має відповідний досвід.

«Якщо ми говоримо про класичні очисні споруди, то це приблизно мільярд двісті — мільярд чотириста. Достатньо великі цифри», — зазначив міський голова.

Він додав, що навіть якщо держава виділить кошти на будівництво класичних очисних споруд, реалізація такого проєкту триватиме довго. Крім того, амортизаційні витрати згодом також впливатимуть на тариф для населення.

«Проте держава немає цих коштів. Хоча вони кажуть, що знайдуть. Але ми це чуємо багато років», — підкреслив Найда.

Ситуація на «Карпатнафтохімі»: співвласник запропонував план виходу підприємства з кризи, інші учасники обмежилися питанням продажу майна

Івано-Франківські