«Хто, як не ми?»: історія трьох братів з Франківська, які разом служать у 102 бригаді ТрО (ВІДЕО)

10 листопада 2026 р. 23:05

10 листопада 2026 р. 23:05

Троє рідних братів з Івано-Франківська — Мар’ян, Любомир та Роман — з перших днів повномасштабного вторгнення разом стали на захист України та нині служать в одному підрозділі 102-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.

Про це повідомляє «Галка» з посиланням на 102 окрему бригаду ТрО.

Хлопці разом зростали, ділили дитячі спогади, грали у футбол, відвідували свята та завжди залишалися надійною опорою один для одного.

26 лютого 2022 року всі троє добровільно прийшли до військкомату, аби зі зброєю в руках захищати рідну країну.

Коли офіцер під час оформлення побачив трьох рідних братів, одразу зарахував їх до одного батальйону та підрозділу.

Старший із братів — Мар’ян із позивним «Марік». До повномасштабної війни він навчався в коледжі електронних приладів ІФНТУНГ за спеціальністю «Розробка програмного забезпечення». У війську з 26 лютого 2022 року, наразі обіймає посаду старшого техніка підрозділу.

«Прийшли ми всі добровільно на хвилі патріотизму захищати державу. Офіцер, який нас записував у штат батальйону, подивився: “О, ви три брати, вас треба в один підрозділ”. Ми всі росли разом, дружили як брати. Для мене це постійний стрес, тому що я за них переживаю. Хочеться, щоб це все закінчилось і ми поїхали додому, не переживали. Але часи, як то кажуть, непевні», — ділиться Мар’ян.

Середній брат — Любомир із позивним «Малюк». Він закінчив Вище художнє професійне училище №3 за спеціальністю «Різьба по дереву», виготовляв меблі та займався підприємництвом. У лавах ТрО працює водієм.

«Росли ми разом, були дуже дружні: і в футбол грали, і на дискотеки ходили, будь-які вільні дні та свята проводили разом. Переживаєш, само собою, за братів, але знаєш, що біля тебе є близька людина, яка тебе завжди прикриє, допоможе, і на неї можна покластися без лишніх запитань. Перш за все, людина має це прийняти для себе — якщо я на це готовий піти, то я це буду робити», — розповідає Любомир.

Молодший брат — Роман із позивним «Хест». Після школи навчався у Прикарпатському військово-спортивному ліцеї в Надвірній, а згодом здобув фах електрогазозварника у ВПУ-21. До повномасштабної війни щойно повернувся зі строкової служби в армії й після двох місяців відпочинку вдома вирушив на фронт разом із братами. Зараз він працює водієм-санітаром — евакуйовує поранених та транспортує хворих бійців.

«Легко на душі, коли знаєш, що ти можеш до них набрати, щось порадити чи допомогти. Якщо везу хлопців до лікарні, тоді можемо з братами перетнутися, випити кави, якщо є час. А так у кожного своя робота та завантаженість. Що мотивує боротися? А хто, як не ми? Мусимо берегти державу. Бо якщо ми її залишимо, то буде крах», — наголошує Роман.

У короткому опитуванні бійці розповіли й про свої цивільні вподобання та мрії:

• Про улюблені напої та кіно: Усі троє віддають перевагу каві. Серед улюбленого кіно захисники називають екранізації творів Стівена Кінга, серіал «Гра престолів» та стрічку «Дюна».
• Найкращий подарунок від родини: Любов, присутність та підтримка близьких.
• Перші плани після демобілізації: Хлопці мріють завести мотоцикли, добре відпочити та якнайшвидше повернутися додому до своїх сімей, дружин та дітей.

Івано-Франківські