У переяславському Музеї просто неба діти малювали пейзажі і читали Шевченка

07 вересня 2024 р. 19:55

07 вересня 2024 р. 19:55

На території Музею просто неба в Переяславі 7 вересня зібралися охочі малі і дорослі, аби по-новому і вкотре відкрити для себе глибинну пророчість творчості Кобзаря – Тараса Шевченка, видатного поета й художника. Як саме – дізнався Переяслав .City

2024 рік – ювілейний: виповнилося 210 років з дня народження Тараса Шевченка та 60 років з заснування улюбленого, без перебільшення, багатьма українцями Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. І саме тут відбувся культурно-просвітницький захід «Відкриймо для себе Кобзаря».

Місце для проведення теж було вибране не випадково – біля церкви Св. Георгія із затопленого Канівським водосховищем села Андруші – адже саме цей храм, який зберігся до наших днів, змальовував Шевченко у 1845 році, коли вперше прибув до Переяслава.

Ведучими заходу були Катерина Нагайко, старша наукова співробітниця Музею Заповіту Т.Г.Шевченка, та її донька Софія, учениця 4 класу Переяславської гімназії N2.

– Творчістю Шевченка надихається кожне покоління українців , – сказала пані Катерина. – Його слово звучить не тільки з професійної сцени, а й в аматорському виконанні, не тільки в школах, а сьогодні – і в окопах. Ще за життя поета його талант був високо оцінений сучасниками – відомими науковцями, письменниками, громадськими діячами. Одне з найвизначніших місць займає Тарас Шевченко і в українському образотворчому мистецтві. До наших днів дійшли 835 його малюнків, картин як в оригіналах, так і в гравюрах на металі та дереві, а також у копіях, виконаних художниками ще за його життя.

Почесними гостями події були засновник фонду «Рідна країна» Микола Томенко , ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур , ректор Київського національного університету будівництва та архітектури (КНУБА) Олексій Дніпров .

– Період із літа 1845 до березня 1847 року, до арешту, – мабуть, був найщасливішим у житті Шевченка, – сказав Микола Томенко. – Саме тому тут, на Переяславщині, він написав свої найзнаменитіші твори і багато малював. Тут його назвали «батьком», тут він відчув своє покликання. Тому ми пропагуємо шевченківську Переяславщину, змальовуємо її, передаємо дух Шевченка нашим дітям.

– Переяславщина справді надихає, – зауважив Віталій Коцур, – а цей захід покликаний виховувати у дітях і молоді любов до творчості Шевченка, до рідної землі. Велика потужна мистецька складова живе у нашому місті – і в університеті, і в художній школі, у якій я теж навчався, дуже любив приходити до Музею просто неба і малювати ці прекрасні краєвиди, які виховують в душі почуття патріотизму.

Олексій Дніпров зазначив, що Київський національний університет будівництва і архітектури уклав меморандум про співпрацю з НІЕЗ «Переяслав», і висловив сподівання, що ця співпраця буде плідною та результативною:

– Наш університет має одну з найкращих в Україні шкіл архітектури та живопису. Я думаю, якби він існував у часи Шевченка, Тарас Григорович неодмінно був би студентом факультету архітектури або дизайну. І серед сьогоднішніх маленьких учасників нашої зустрічі думаю, теж є багато майбутніх художників, архітекторів, адже всі вони – майбутнє України.

Віршовані рядки Шевченка прозвучали у виконанні як юних, так і старших поціновувачів його поетичного слова: Людмили Федоренко, Артема Навального, Анастасії Васіної, Олени Мікули, Марка Вигівського, Ірини Коровайної, Олега Коломійця, Олександра Ігнатенка.

Пісню «Борітеся – поборете» чудово виконала Софія Леонова , учениця Переяславського ліцею імені Івана Мазепи, а Маргарита і Марина Бродові зачарували присутніх виконанням пісень під гітару «Ой тумане, мій тумане» на вірші Т.Шевченка і музику А.Попруги, «Чом ти не прийшов» та «Зоряна ніч» А. Кос-Анатольського.

Художниця і психологиня Людмила Башук також завітала на захід зі своїми вихованцями. Вони влаштували пленер, під час якого змальовували краєвиди Музею просто неба та знамениту церкву, увіковічену на малюнку Тараса Шевченка.

Такі дні бувають тільки у вересні – погожі, з прохолодними ранками, прозорим повітрям, високим ясним небом, легкою павутинкою на гілці, пишними хризантемами, полум’яніючими ягодами калини та горобини серед уже жовтуватого листя – коли природа вже дихає осінню, а літо не хоче прощатися. Після урочистостей учасники заходу влаштували прогулянку музеєм, милуючись неперевершеною красою природи, поринаючи в домашній затишок українських хат.

– Мені надзвичайно сподобалося сьогодні в музеї, – сказала учасниця заходу Олена Мікула. – Все сьогодні «склалося» – і концерт чудовий, і погода гарна. А подивіться, як малюють діти! Малеча створює невеликі композиції, які потребують майстерності. Я спочатку подумала, що це фарби, і тільки потім додивилася, що це малюнки олівцем, але наскільки ж вони яскраві і старанно виконані!

Київські