У Гланишеві відкрили меморіальні дошки полеглим Героям Сергію Пирогу та Роману Шаповалу

18 жовтня 2024 р. 14:46

18 жовтня 2024 р. 14:46

Сьогодні, 18 жовтня, на фасаді Гланишівської гімназії відкрили меморіальні дошки в честь двох загиблих воїнів: 32-річного Сергія Пирога та 30-річного Романа Шаповала. Чоловіки здобували середню освіту в цьому навчального закладу, повідомляє Переяслав .City.

Вшанувати пам'яті Сергія Пирога та Романа Шаповала , підтримати їхніх рідних, разом відкрити меморіальні дошки Героям-землякам, помолитися і покласти квіти зібралися односельці, однокласники воїнів, військові, представники влади Переяславської громади та РТЦК.

Коротко і змістовно про молодих Захисників присутнім розповіла ведуча Влада Черненко . Обоє були командирами і ще прижиттєво отримали відзнаки за проявлену мужність і успішне виконання бойових завдань.

– Сергій Пиріг був мобілізований на військову службу командиром протитанкового відділення взводу вогневої підтримки аеромобільної роти аеромобільного батальйону понад рік тому, але вже через три місяці служби був нагороджений почесним нагрудним знаком "Золотий Хрест" головнокомандувача Збройних сил України.

Роман Шаповал, командир механізованої роти механізованого батальйону військової частини А0409, за успішне планування і реалізацію завдань під час керування особовим складом у бою, в квітні 2023-го був нагороджений нагрудним знаком "Срібний Хрест", – зазначила Влада Черненко.

Загинули наші Захисники у 2024 році на передових позиціях захисту України від ворога: Сергій Пиріг 16 січня 2024 року внаслідок ворожого мінометного обстрілу на Запоріжжі, Роман Шаповал 27 серпня 2024 року внаслідок удару FPV-дрону та артилерійського обстрілу на Харківщині.

Зняли з дошок жовте й блакитне полотна та першими подивилися в очі молодим Героям їхні рідні – мами, тата, дружини і діти.

Мама Романа Шаповала Лариса, його батько Микола і дружина Ольга та мама Сергія Пирога Раїса, батько Віталій, його дружина Світлана , дочка і син – вони всі разом трепетно відкривають меморіальні дошки, не поспішають відходити від портретів своїх хлопців, поглажують їхні, закарбовані на камені, обличчя і гірко плачуть...

Встановлення обох дошок ініціювали однокласники та шкільні друзі загиблих захисників. Роком раніше, з ініціативи старости села Гланишева Світлани Кондратенко, таку пам'ятну стелу встановили Андрію Омельченку , який у 2022 році загинув на Харківщині. Усіх трьох воїнів знав Сергій Свириденко , однокласник і друг Романа Шаповала.

– Андрій був старшим від нас, він випустився, а ми ще вчилися. Сергій Періг, друг з яким ми часто зустрічалися, бо моя бабушка жила біля нього і ми постійно разом десь гулять. Пам'ятаю наше дитинство, дякуючи батькам, у нас було все і ми були малі, безтурботні, щасливі.

Автор: Іванна Данюк

З Романом Сергій пліч-о-пліч із садочка, за одною шкільною партою сиділи, випустилися разом, у 2012 році пішли в армію.

– Спочатку Роман пішов служити, а через пів року і я. Коли приїздили в село, не втрачали можливості зустрітися, поговорити. Це наш рідний куточок, наша земля, тут наші родини і батьківщина. Саме щоб це все зберегти ми стали на захист України і хлопці зробили все для того, щоб ворог не ступив на цю землю. А ми помстимося... Прошу вас усіх не забувайте про полеглих хлопців, підтримуйте їхні родини, допомагайте живим захисникам, тому що там дійсно пекло , – наголосив Сергій Свириденко.

Світлана Кондратенко вчила обох хлопців. Нашому виданню староста розповіла, що вони обоє були прудкі й непосидючі, але вже з дитинства вміли цінувати справжню дружбу і були справедливі.

– Рома він такий був... добрячок. Був шебушний, але по-хорошому, веселий і компанійський. А Сірьожка міг щось десь "начудити", але подорослішав, помужнів і зовсім змінився. Як обружився став гарним сім'янином, гараж побудував, хату утеплив. Свою Світлану він дуже сильно любив і діток. Дуже шкода хлопців. Вони молоді, обоє перспективні були.

Роман пішов нас захищати ще 10 років тому і, мені здається, відразу ж став серйознішим і відповідальнішим, але з таким самим добрим серцем, як у дитинстві. Як приїздив у село з війни на нетривалий відпочинок і ми зустрічалися, то він казав, що після перемоги, разом із Сергієм Свириденком очолять наше село і щиро розповідав про свій план майбутнього розвитку Гланишева. Я раділа, що хлопці прагнуть залишитися у рідному селі , – поділилася спогадами Світлана Кондратенко.

Освячення меморіальних дошок провів протоієрей Православної церкви України, отець Михайло. Слова підтримки рідним загиблих військовослужбовців ЗСУ Сергія та Романа висловили міський голова Вячеслав Саулко та начальник групи документального забезпечення відділу № 1 Бориспільського РТЦК та СП, майор Андрій Загнойко. Представник РТЦК наголосив, що всі ми зараз маємо бути єдині і разом, чим тільки можемо, допомагати українській армії, щоб перемогти ворога і не допустити чергових жахливих, непоправних втрат.

– Підростаюче покоління нам треба виховати в любові та повазі до своєї Батьківщини, її незалежності та свободи. Бо зараз ми все це відстоюємо дуже дорогою ціною, – наголосив Андрій Загнойко.

Присутні вшанували своїх загиблих земляків та всіх захисників України хвилиною мовчання і поставили квіти під пам'ятними стелами на честь Героїв-односельців.

Київські