"Цей хлопчина умів підняти настрій": Переяславщина попрощалася з нацгвардійцем Броніславом Ковкраком

19 жовтня 2024 р. 19:33

19 жовтня 2024 р. 19:33

Сьогодні, 19 жовтня, Переяславщина прощалась зі своїм захисником Броніславом Юзефовичем Ковкраком. Йому назавжди 31 рік... Осиротіли рідні Броніслава – мама, дружина та десятирічний син Ярослав. Д­о війни молодий чоловік проживав у селі Єрківці Дівичківської громади. Поховали захисника на місцевому кладовищі, розповідає Переяслав .City.

Броніслав Ковкрак служив стрільцем 3 відділення 1 взводу оперативного призначення 3 батальйону оперативного призначення, був молодшим сержантом Національної Гвардії України . Загинув 23 березня 2024 року під час виконання бойового завдання внаслідок удару дроном-камікадзе типу FPV на околиці села Роботине Пологівського району Запорізької області. Більш як пів року Броніслав вважався зниклим безвісти. 13 жовтня 2024 року надійшов висновок про збіг ДНК.

Односельці, які прийшли провести воїна в його останній земній дорозі, розповіли, що Броніслав був дуже життєрадісним і з хорошим почуттям гумору.

– Броніслав перейшов до нашої школи після 4 класу. Цей хлопчина умів підняти настрій. На всіх шкільних вечорах виступав із гуморесками , – пригадав директор Єрківецької школи Олександра Бойко . – Життєрадісний молодий чоловік. Дуже шкода, що так рано завершилось його земне життя. До речі, після повідомлення про зникнення Броніслава, його собачка почала приходити на шкільне подвір'я.

Автор: Володимир Набок

Ольга зазначила, що як почалася повномасштабна війна Броніслав відразу пішов у сільську тероборону.

– Чергував із хлопцями на сільських блокпостах. Потім його призвали до війська. Скільки він там прослужив я не знаю, але згодом його відпустили, бо в нього тяжко захворів тато і потребував догляду. Коли батько помер Бронік знову пішов на війну...

– Відтоді як мені влітку сказали, що Броніслав пропав безвісти , – згадує його класний керівник Ольга Крицька, – я проходила повз будинок, де проживав Броніслав, і постійно дивилась на вікна... Сподівалася, що засвітяться. Ні. не засвітилися. Загинув...

У школі він був звичайним хлопцем, великим оптимістом. Кілька разів на тиждень після уроків він на маршрутці їздив у Переяслав і навчався грі на баяні. Все мріяв згодом викладати у рідній школі співи.

Якось у школі робили ремонт і вагонкою "зашивали" вікна над дверима, то Броніслав запропонував однокласникам написати листа майбутнім учням. Знаю, що вони його написали та поклали в ту нішу над дверима. Подальша доля листа мені невідома. Може він і зараз там десь лежить, а може після чергового ремонту його викинули...

Після школи Броніслав пішов навчатись у ПТУ на електрика. А потім, до початку повномасштабної війни, працював у "Новій Лінії".

– Я якось бачила, як його на автобусній зупинці з роботи зустрічала його собачка. Скільки в них було тоді взаємної радості... – додала Ольга Крицька.

Відспівували воїна в Троїцькій церкві священники Православної церкви України.

До храму, аби попрощатися із захисником, прийшли не лише жителі Дівичківської громади, а й Переяслава. Пані Світлана зі сльозами на очах розповіла, що особисто Броніслава не знала, але прийшла віддати шану Герою:

– Я приходжу провести в останню путь усіх наших хлопців, які повернулись додому на щиті. Хоч так я їм віддячую за їхню сміливість і наш захист.

Після заупокійної літургії жалобний кортеж вирушив у село Єрківці. Односельці зустрічали Героя "живим коридором" і на колінах, дорогу від траси до будинку, в якому проживав Броніслав, встелили квітами.

Під військовий салют та Гімн України Броніслава Ковкрака похоронили єрковецькому кладовищі, де він спочиватиме поряд зі своїм батьком.

Київські