Збільшення податків: чим це загрожує для українського бізнесу?

31 жовтня 2024 р. 17:27

31 жовтня 2024 р. 17:27

В умовах війни український уряд шукає додаткові джерела наповнення державного бюджету, і одним із запропонованих рішень стало підвищення податкового навантаження. Однак ухвалений Верховною Радою в першому читанні законопроєкт про збільшення податків викликав серйозне занепокоєння у бізнес-спільноти.

Представники українського бізнесу наголошують, що такий крок може призвести до згортання підприємницької діяльності та подальшої тінізації економіки. Натомість вони пропонують альтернативні шляхи наповнення бюджету: посилення боротьби з тіньовим сектором та проведення давно назрілої реформи митниці. Чи зможуть влада та бізнес знайти компромісне рішення в цьому непростому питанні – розглядали на порталі Delo.ua?

Що запропонував Кабмін

17 вересня 2023 року уряд домігся підтримки Верховною Радою у першому читанні резонансного законопроєкту №11416-д щодо підвищення податків. Документ передбачає суттєве збільшення податкових надходжень: на 58 млрд гривень у 2023 році та 137 млрд гривень у 2024 році.

Ключові зміни, запропоновані в законопроєкті, включають:

• Більш ніж трикратне підвищення військового збору – з 1,5% до 5%.
• Зростання податкового навантаження для ФОПів першої та другої групи.
• Запровадження авансових платежів для АЗС.
• Встановлення єдиної ставки 1% для всіх форм ФОП третьої групи.
• Збільшення оподаткування прибутку фінансових установ до 25%.
• Перехід на щомісячну звітність з податку на доходи фізичних осіб для цілей економічного бронювання.

За прогнозами, остаточне ухвалення законопроєкту очікується в середині жовтня – про це говорять останні новини бізнесу . Примітно, що Міністерство фінансів планує застосувати нові податкові ставки ретроспективно – з 1 жовтня, що викликає додаткове занепокоєння у бізнес-спільноти.

Які наслідки можуть бути для бізнесу

Запропоноване урядом підвищення податкового навантаження може мати серйозні наслідки для українського бізнесу, особливо в умовах воєнного стану. Найбільш очевидним ризиком є значне зростання фінансового тиску на підприємців, що може призвести до цілої низки негативних явищ.

По-перше, збільшення військового збору більш ніж утричі – з 1,5% до 5% – суттєво вплине на фонд заробітної плати підприємств. Це може спонукати роботодавців або скорочувати офіційні зарплати, або переводити частину виплат «у тінь», що матиме протилежний від очікуваного ефект для бюджету.

Для малого бізнесу, особливо ФОПів першої та другої групи, підвищення податків може стати критичним ударом. Багато підприємців можуть бути змушені або припинити діяльність, або піти в тіньовий сектор економіки. Це особливо актуально для регіонів, де купівельна спроможність населення і так знизилася через війну.

Запровадження авансових платежів для АЗС та підвищення оподаткування фінансових установ може призвести до зростання цін на пальне та банківські послуги, що створить додатковий тиск на весь бізнес-сектор. Це може спровокувати ланцюгову реакцію підвищення цін у різних галузях економіки.

У довгостроковій перспективі такі підвищення податків можуть призвести до:

• Скорочення кількості робочих місць.
• Зменшення інвестиційної привабливості України.
• Посилення тінізації економіки.
• Загального спаду підприємницької активності.
• Зниження конкурентоспроможності українського бізнесу.

Особливе занепокоєння викликає намір застосувати нові податкові ставки «заднім числом». Така практика може підірвати довіру бізнесу до державної політики та створити додаткові складнощі з плануванням діяльності підприємств.

Що можна було б зробити замість цього?

Замість підвищення податкового навантаження бізнес-спільнота та економічні експерти пропонують зосередитися на двох ключових напрямках: боротьбі з тіньовою економікою та реформуванні митниці. У сфері детінізації економіки пріоритетними кроками мають стати посилення контролю за готівковими розрахунками, впровадження ефективної системи фіскалізації та протидія схемам ухилення від оподаткування. Щодо митної реформи, необхідна комплексна діджиталізація процедур, впровадження автоматизованих систем контролю та створення єдиного прозорого реєстру митної вартості товарів.

Паралельно з цим експерти наголошують на важливості вдосконалення податкового адміністрування через покращення роботи податкової служби та спрощення процедур звітності. Не менш важливим є створення сприятливих умов для інвестицій та розвитку бізнесу, включаючи державно-приватне партнерство та підтримку експортоорієнтованих підприємств.

Київські