Книга Сергія Плохія про окупацію ЧАЕС потрапила до світового ТОП за версією The Telegraph

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Книга Сергія Плохія про окупацію ЧАЕС потрапила до світового ТОП за версією The Telegraph

26 листопада 2024 р. 12:33

26 листопада 2024 р. 12:33

The Telegraph таким чином розподілив відзнаки для українців:

12 місце посіла книга Олександра Михеда “The language of War” (“Позивний для Йова”);
39 місце – книга письменника й військового Артема Чапая “Україна”. Вона про те, як виглядала країна до вторгнення рф очима туристів;
50 місце – книга Сергія Плохія “Chernobyl Roulette: A War Story” (“Чорнобильська рулетка: історія війни”). Про окупацію росіянами ЧАЕС у 2022 році.

Це лише перший пласт історії. Побачити історію вповні можна буде лише тоді, коли росіяни, які здійснили окупацію, почнуть говорити, а архіви в Москві будуть розкриті, – кажуть про наведені в книзі Сергія Плохія події на ЧАЕС, що відбувалися у лютому-березні 2022 року, журналісти Financial Times.

Сергій Плохій, історик, член Українського ПЕН, професор катедри української історії в Гарвардському університеті та директор Гарвардського українського наукового інституту, є атором ще однієї книги про чорнобильську катастрофу. Це “Chernobyl: History of a Tragedy” (Чорнобиль: Історія трагедії). Також у 2023 році до ТОП-50 The Telegraph увійшла його книга “Російсько-українська війна: повернення історії”.

У мене перед очима одночасно стоїть три читачі, яких я намагаюся задовольнити, – говорить про свої книги Сергій Плохій , – Мої книги не тільки про Україну, але вона є в усіх моїх книжках. Я знаю, що буде переклад, тому для мене важливо, як мене сприйме український читач.

І додає:

Також важливо, як мене сприймуть колеги. Для цього в кожній книжці є, може, не артикульований, але точно вбудований певний аргумент, і є спроба охопити нові джерела й надати нові інтерпретації. Якщо говорити про американську, британську, тобто світову авдиторію, то переді мною стоїть умовний читач такої газети, як The New York Times . Тобто це людина, яка, мабуть, нічого не знає про Україну (зараз це змінилося, та перед повномасштабною війною це було так), але є освіченою, зацікавленою у світі, багато читає про світову історію, події тощо.