Старовинний сволок 1758 року понад пів століття експонують у заповіднику "Переяслав"

06 січня 2025 р. 21:01

06 січня 2025 р. 21:01

120 років тому Микола Біляшівський виявив сволок 1758 року в містечку Дашів Липовецького повіту Подільської губернії. З 1967 року він експонується в "Хаті бідняка" із села Єрківці Переяславського повіту Полтавської губернії, що в музеї просто неба. Історію старовинного сволока розповідає Переяслав .City з покликанням на сайт Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав".

Різьблений сволок "тримає" стелю

З 1967 р. в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини на території експозиційного комплексу "Двір бідняка" експонується хата, збудована в 1-й половині ХІХ ст. (за деякими даними в 1799 р.) у селі Єрківці Переяславського повіту Полтавської губернії місцевими майстрами. Будівля належала збіднілому селянину В.С. Бойку. У 40-их рр. ХХ ст. її взяли на утримання місцевого колгоспу, а в травні 1967 р. правлінням колгоспу ім. Максима Горького хату передали скансену в Переяславі. Упродовж 1967–1968 рр. її перевезли та реконструювали.

Стеля хати тримається на масивному різьбленому сволокові ХVIII ст. Серед рослинно-геометричного орнаменту викарбуваного на ньому міститься текс молитви та ім’я ієрея (пресвітера) Василя Плотницького . Цей сволок підтримував стелю в його хаті.

Василь Плотницький упродовж 1758–1790 рр. був настоятелем Михайлівського храму у містечку Дашів Липовецького повіту Подільської губернії. Сам храм збудований 1767 р. за активної участі цього пресвітера.

Восени 1904 р. Микола Біляшівський під час експедиції до м. Дашів виявив сволок. Виріб лежав на подвір’ї священника Михайлівської церкви І. Білковського , а перед цим тривалий час використовувався як балка в сараї.

Дашівський сволок – зразок ранньомодерної доби

Після огляду сволок перевезли до Київського художньо-промислового і наукового музею ім. государя імператора Миколи Олександровича, розташованого по вул. Олександрівській (вул. Грушевського, 6). Першим директором цього музею був Микола Біляшівський (призначений на посаду у 1902 р.). Він власне відіграв надзвичайно важливу роль у формуванні колекції музею.

Тоді ж Микола Біляшівський оприлюднив публікацію про знайдений сволок разом із кресленням, яка є першою науковою графічною фіксацією різьбленого сволока в Наддніпрянщині.

Сволок є яскравим зразком українського мистецтва ранньомодерної доби, єдиним відомим різьбленим сволоком з хати уніатського священника в Україні й цілком вписуються в стилістику, притаманну тогочасному будівництву в православному середовищі.

Дашівський сволок – один з найдовших серед відомих нині сволоків ХVІІІ ст.

На момент виявлення він мав:

• довжину 7 аршинів 15 вершків (близько 5,6 м);
• висоту й ширину середні – 6 ¼ (близько 28 см) на 4 ¼ (близько 19 см) вершка.

Сволок виготовлений з липи. Це дерево використовувалося для різьблених українських сволоків ранньомодерної доби нечасто. Виріб майстерно вирізьблено, але без декоративних надлишків. На лицевій поверхні сволока викарбовано однорядковий напис з благословенням, інформацію про власника хати та час її освячення, а по центру міститься православний хрест на Голгофі із зображеннями знарядь тортур Ісуса Христа. У центрі нижньої частини – медальйон із монограмою Діви Марії, до якого з двох боків тягнуться рельєфні «вали» з насічками, схожі на імітації кручених мотузок.

Нині відомо близько 30 різьблених українських сволоків ранньомодерної доби, які зберігаються в музеях України. З них близько десятка у Національному історико-етнографічному заповіднику "Переяслав".

Олена ЖАМ , провідний науковий співробітник НІЕЗ "Переяслав"

Київські