Олег Овчарук розповів про роботу сантехніка в Переяславі і Херсоні, і звідки в нього рожеве порося

10 січня 2025 р. 19:25

10 січня 2025 р. 19:25

Олег Овчарук із Переяслава працює слюсарем-сантехніком міського управління житлово-комунального господарства. Наприкінці року він отримав медаль "За працю і звитягу". За які заслуги нагорода і яке місце в житті майстра займає скульптура та графіка, він розповів Переяслав .City.

"Хотів бути корисним"

— Я не планував стати слюсарем-сантехніком, — розповідає Олег Петрович, 49-років. — Маю технічну освіту, навчався у технікумі харчової промисловості в Києві за спеціальністю "Технологія харчової промисловості". Маю творче захоплення і мрію про власну майстерню. Але життя внесло свої корективи і війна змусила змінити плани.

Олег Овчарук переїхав до Переяслава з Києва після 2014 року.

– Спочатку працював сантехніком у ЖЕКу два роки, але потім звільнився. Коли почалося повномасштабне вторгнення, вирішив повернутися. Хотілося бути корисним.

26 лютого 2022 року я пішов у військкомат, але мене записали в резерв, бо я не служив в армії. Тоді мобілізація була інакшою – не брали всіх підряд. То я допомагав у Переяславі волонтерам на кухні для наших військових: вивантажував коробки, чистив картоплю... Але це було таке... Хотів чимось серйознішим посприяти. Згадав, що працював в ЖЕКу, і повернувся до комунальної сфери, бо комунікації повинні працювати під час війни.

Тиждень працювали на місці катастрофи

6 червня 2023 року близько 3 години ночі російські війська підірвали Каховську гідроелектростанцію, що спричинило масштабну екологічну катастрофу. Підрив греблі зруйнував конструкцій та викликав величезні затоплення. У зоні лиха опинилися 80 населених пунктів, більшість з яких на лівобережжі Херсонщини.

Наслідки катастрофи стали серйозним викликом для місцевих жителів. З усієї України туди поїхали бригади, щоб допомогти місцевим службам, які працювали над ліквідацією наслідків затоплення. Працював там і переяславець Олег Овчарук.

Каховської ГЕС після підриву росіянами

– Їхати на ліквідацію наслідків нам запропонувало керівництво. У нашій "жеківській" бригаді я наймолодший, тому і визвався. Ми поїхали в Херсон одразу після трагедії, коли вода ще досягала двох метрів. Місцями плавали човни з рятувальниками. З нашого ЖЕКу був зі мною ще працівник будівельної бригади Микола Корж, решта людей – з міського ВУКГ, – розповідає Олег.

– Тиждень працювали на місці катастрофи: збирали мул, дохлу рибу, сміття за допомогою тракторів і лопат. Нам видали бронежилети, бо коли вода стала відходити, русня розпочала обстріл міста. То ми отак перебіжками ховалися від дронів та осколкових вибухів і прибирали. Це ми десь на другій лінії фронту були.

Олег Овчарук працює на місці катастрофи Автор: скріншот з відео

"Страшно вперше потрапити під обстріл, а далі звикаєш"

– З нашими бригадами, слава Богу, все було добре. Але я чув таке, що з Волинської бригади один хлопець загинув, а один поранений був внаслідок обстрілу. І при нас прилітало. Коли ми проводили на місці ліквідацію, розбомбили кіоск, ми збирали його залишки.

Страшно, коли вперше потрапляєш під обстріл, а потім звикаєш якось. Ми зробили все, що від нас залежало – допомогли місцевим хлопцям-комунальникам, а далі вони вже самі справлялися. Після повернення у Переяслав нам дали відпочинок на пару днів. Більше ні, бо тут теж роботи назбиралося багато.

Херсонщина змінила погляди на життя та оцінку реалій Олега Овчарука, ті події дотепер залишають як сильний слід у його пам’яті:

– Згадую це все і волосся стає дибом, бо страшно. І надивився там, як люди живуть, і з місцевими спілкувався. Із тими, хто пережив окупацію. Вони розповідали про "ждунів". І ми особисто тих "ждунів" бачили, які нам в обличчя казали: "Навіщо ви сюди приїхали?" Ну, це я так, культурно виражаюсь. От, а були й інші, котрі нам дякували. А загалом відтоді моє життя трохи помінялось – я почав його більше цінувати.

Працівники збирали мул, рибу, сміття за допомогою тракторів і лопат. Автор: скріншот з відео

Нагорода за Херсон: без емоцій, але приємно

Медаль "За працю і звитягу" – це державна нагорода від Президента України, заснована в 2001 році. Її вручають за внесок у різні сфери, зокрема економіку, культуру, медицину та громадську діяльність.

Олег Овчарук мав отримати її ще у вересні 2023 року, але тоді не зміг приїхати. Цьогоріч нагороду від Президента України йому вручили в Печерській райдержадміністрації Києва.

– Я з керівником своїм приїхав. Там емоцій ніяких не було, абсолютно. Я зрозумів, що це відзнака за Херсон. Ну які можуть бути емоції? Мені сказали, що це просто нагородження, а коли вже приїхав, зрозумів, що це не така вже і проста нагорода – а від Президента. Ну, якщо чесно, то приємно, що все ж таки якось цінують нашу роботу. Хоча я ж не один туди поїхав, з Переяслава нас вісім людей на Херсонщині було.

У мене є 21-річний син і дружина. Також є донька, яка живе у Києві зі своїм чоловіком і дитиною. Син, коли дізнався про нагороду, розповів усім друзям. Він дуже пишається, а я кажу: "Нема чим". Ну, якось так.

нагорода "За працю і звитягу" Фото: надав Олег Овчарук

Немає культури сприйняття професії комунальника

Олег Овчарук у ЖЕКу відповідає за ремонт сантехнічних систем у житлових будинках, які обслуговує їхня контора. Заміняє крани у квартирах, прочищає каналізацію, установлює бойлери, замінює водопровідні труби тощо.

Також він займається обслуговуванням та ремонтом комунікацій у місті: водопостачання, каналізація, тепломережа. У разі аварійних ситуацій, має оперативно ремонтувати пошкоджені системи.

— На роботі для мене найбільший виклик — це те, що в нас немає культури сприйняття цієї професії. Вважається, що якщо ти сантехнік, то ледь не "третьосортна" людина, алкоголік чи неосвічений. Це такий поганий стереотип, досі живучий.

Дуже дивуються, коли дізнаються, що я, наприклад, технолог харчової промисловості, а працюю сантехніком. Люди повинні розуміти, що якщо не буде сантехніків чи двірників, буде горе. Вони не повинні бути жертвами стереотипів.

Адже на всі 100 відсотків люди потребують наших послуг, як і раніше. З'явилося багато приватних майстрів, але вони часто беруть великі гроші, тоді як ми, як комунальна установа, працюємо за зарплату. Ми просто робимо свою справу.

Один з прикладів таких непорозумінь — ситуація з двірниками, які часто стикаються з неповагою:

– Буває таке, що дівчата підмітають, а хтось із балкона кидає їм "бички" під ноги. Мовляв, це ваша робота – прибирайте. Ні кульутри, ні поваги до людей... Поки в нас цього не з'явиться, і в суспільстві нічого не зміниться.

Шкідливий стереотип, що сантехнік – це п'яниця з матюками

Олег наголошує, що працівники намагаються змінювати ставлення до робітничих професій через особистий приклад.

– Ми, коли ходимо по квартирах, спілкуємося з мешканцями, показуємо себе як чемних і порядних людей, а не як вони собі думали, що сантехнік – п'яниця з матюками. Ми заробляємо на сім'ю, робимо свою справу . І добре, що інколи трапляються й приємні люди, — підсумовує він.

— Щодо складних ситуацій на роботі, то часто буває таке: топить підвали, рвуться труби опалення. Може витікати до 15 кубів води, тоді нас викликають вночі. У нас є три аварійні бригади по Переяславу. Працюємо й у вихідні, і ночами: зварюємо, ріжемо, крутимо – це наша робота. Труби в місті старі, тому аварії трапляються часто. Найстрашніша аварія, звісно, була в Херсоні. Там було дійсно страшно. А тут все більш-менш.

Є мрія відкрити власну майстерню

Олег Овчарук — не лише кваліфікований слюсар-сантехнік, але й захоплений художник та скульптор. Його творчість — це велика частина його життя, яка дозволяє йому знаходити баланс між фізичною роботою та мистецтвом.

– Я з пластилину роблю силіконові форми, заливаю гіпсом або штучним камінням. Таким чином роблю різні статуеточки і скульптурки. Ось маю на фото показати: рожеве порося, дракончик, сліпий бандурист...

До війни трошки займався цим і взагалі у мене є мрія відкрити власну майстерню. Поки що це все зупинилось на стадії хобі. Ну, звичайно, хотілося би монетизувати цю справу. Також я займаюся графікою. Картин як таких ще не маю, бо поки лише для себе цим займаюся. Колись ще школярем у старших класах навчався на художника-оформлювача.

Роботи Олега Овчарука Фото: надав Олег Овчарук

Роботи Олега Овчарука Фото: надав Олег Овчарук

Київські