Покинуті тварини на вулицях Фастова – відповідальність кожного: як вирішити цю проблему

13 січня 2025 р. 16:06

13 січня 2025 р. 16:06

Тема безпритульних тварин досить часто піднімається в національному медіа просторі. І не дивно, адже за повідомленнями співзасновниці Всесвітньої асоціації з тварин України (UPAW) Оксани Кошак Україна входить до десятки країн світу за найбільшою чисельністю безпритульних тварин . І з початком повномасштабного вторгнення росії до України ситуація лише погіршилась, а кількість покинутих тварин збільшилась в рази.

Відома в місті зооволонтерка та зоозахисниця, власниця притулку «Щасливі волохаті» Марина Кулинич підтверджує, що з початком війни значно додалось роботи. Адже кількість тварин в її притулку довоєнного часу була близько 40, тоді як зараз це вже 300 собак та котів. Нині багато звірят у притулку – це евакуйовані з небезпечних районів, де велись бойові дії. Зооволонтерка згадує, що багато врятованих тварин були заляканими, не сприймали людей, їх довго доводилось адаптувати до нового життя в безпеці.

Команда притулку самостійно проводила евакуацію тварин після підриву росіянами Каховської ГЕС в червні 2023 року, нещодавно евакуювали собак і котів з Покровського напрямку, з Краматорська. Часто евакуйованих тварин передають до «Щасливих волохатих» різні зоозахисні організації і навіть військові, які вже неодноразово рятували і вивозили із зон бойових дій врятованих котів і собак.

Своїм основним завданням, окрім забезпечення проживання й харчування тварин, їх вакцинації, прилаштування, команда притулку вважає стерилізацію, яка запобігає збільшенню кількості покинутих собак та котів на вулицях міста. При цьому Марина вважає, що ситуацію з безвідповідальним відношенням до тварин можливо вирішити за допомогою законодавчого закріплення зобов’язання власників домашніх тварин стерилізувати їх, а за порушення – штрафувати. Адже, зізнається, лише за рахунок роботи притулків розв’язати проблему великої кількості безпритульних волохатих просто неможливо.

Проте, додає, що окрім проблеми постійного забезпечення стерилізації для тварин у притулку є й інші, які потребують негайного вирішення. Це, перш за все, забезпечення харчування для тварин та вільних рук для допомоги. Крім того, команда зооволонтерів мріє про розширення території притулку, адже тієї, що є наразі, недостатньо для тієї кількості тварин, що зараз перебувають на утриманні.

Тому наразі відсутність на вулицях українських міст безпритульних тварин – недосяжна мрія місцевих зооволонтерів та правозахисників. На відміну від багатьох країн Європи, де ця проблема вже давно знайшла вирішення і на вулицях яких не зустрінеш жодної бродячої собаки чи кота.

Так, першою в світі країною без безпритульних тварин стали Нідерланди. Це стало можливим завдяки впровадженню за ініціативи Partij voor de Dieren, нідерландської політичної партії захисту тварин, кількох рішучих кроків. Зокрема посилення адміністративної відповідальності за рахунок високих штрафів, високих податків на купівлю, володіння та розведення тварин, активне державне заохочення населення брати безпритульних тварин із притулків, безкоштовної стерилізації та вакцинації свійських тварин, активної просвітницької та інформаційної кампанії, спрямованої на боротьбу з жорстоким поводженням з тваринами.

Окрім Нідерландів до країн, які не мають безпритульних тварин, належать також Німеччина, Бельгія, Данія, Норвегія, Швейцарія та Швеція .

Ще у 2002 році Німеччина на конституційному рівні визнала права тварин. Так, за жорстоке ставлення до тварини та залишення її на вулиці там можна отримати штраф до 25 тис. євро, або навіть ув'язнення до трьох років. Коли ж люди не здатні піклуватися про тварину, її віддають до притулків. Таких у Німеччині вистачає. Їх діяльність забезпечує міська влада та громадські організації. У Берліні працює найбільший у Європі притулок для домашніх тварин. Там утримують близько півтори тисячі тварин. І це не тільки коти та собаки, а й папуги, ігуани, мавпи та змії. Працюють у притулку 173 штатні працівники. До того ж, у Німеччині навіть є офіційно визнана професія — захисник тварин .

Загалом в Європі підійшли до розв’язання проблеми безпритульних тварин, поклавши велику відповідальність на їхніх власників. Усі тварини мають бути зареєстровані, з чіпами, де вказуються усі дані про господаря тварини. До того ж, перш ніж завести тварину, потрібно заплатити за неї чималий податок . Залежно від країни він складає від 130 до 150 євро. Такі правила діють у Франції, Німеччині, Швеції, Норвегії, Британії, Нідерландах тощо. Це часто зупиняє тих людей, які хочуть придбати тварин тільки задля задоволення. У Німеччині сума податку залежить від кількості вихованців, у Швеції — від розміру собаки. А в Нідерландах і зовсім вирішили звільнити від податків тих, хто підбирає бездомних тварин .

Проте, у багатьох європейських країнах діють в деякій мірі жорсткі методи вирішення проблеми безпритульних тварин. Адже, наприклад, у Фінляндії тварина має перебувати в притулку щонайменше 15 днів, після чого муніципальна влада має право продати, передати іншому власникові, або умертвити тварину. В Естонії у разі якщо неможливо ідентифікувати господаря бродячої тварини або знайти тварині нового господаря, необхідно провести в установленому порядку евтаназію такої тварини. Між процесами ідентифікації господаря тварини та евтаназією останньої повинно минути принаймні два тижні, протягом яких необхідно дотриматися належних вимог щодо утримання тварини та за необхідності її лікування. Бродячих собак у Латвії після двохтижневого утримання у притулку та у випадку, якщо не знайдено її попереднього або нового власника, піддають евтаназії, вважаючи її гуманним методом .

Водночас, деякі українські міста вже починають запозичувати європейський досвід для боротьби з наявністю на вулицях безпритульних тварин. Так, використовуючи досвід Європи, Львів застосував власну модель гуманного регулювання чисельності безпритульних собак, зокрема: лікування, вакцинація, стерилізація. Наразі у Львові є можливість простерилізувати п’ять тварин на добу, за рік – фактично всіх вуличних собак у місті. Унікальним підходом міста Лева у цьому питанні стала Мережа соціальних опікунів. Це люди, які беруть на себе відповідальність перевіряти, чи є на закріпленій за ними дільниці міста безпритульні собаки, які ще не потрапляли та не є на обліку ЛКП „Лев”, не були стерилізовані, вакциновані. Також волонтери доглядають за вже відпущеними з ЛКП тваринами.

У Сваляві активісти вже неодноразово зверталися до міської влади з проханням вирішити проблему безпритульних тварин і не безрезультатно. Тоді з міського бюджету було виділено значну суму коштів, що дозволило відловити десятки собак у місті. Не менш важливою є співпраця з місцевими органами влади, тобто розробка та впровадження програм спільно з місцевими органами влади для ефективного управління безпритульними тваринами та гарантування безпеки громади. До цього списку відносять створення та облаштування притулку.

В Одесі дуже скоротилася кількість безпритульних тварин за рахунок функціонування притулків, а міська влада проводить дні безкоштовної стерилізації щосуботи в одній з клінік. До того, ж в Одесі використовується цивілізований та більш гуманний спосіб відлову собак, а саме за допомогою ін’єкційних дротиків з присипляючою речовиною.

У Кодимі Одеської області проблема бездомних собак сьогодні озвучується рідко , а причина цього полягає в тому, що питання, можна сказати, таки знайшло своє вирішення. Об’єднані зусилля місцевої влади, громадських та залучених волонтерів дало результат. Зрушення на краще стали відчутними після початку фінансування міськрадою операцій зі стерилізації бездомних тварин. З другого півріччя минулого року простерилізували майже сотню бездомних собак.

У Фастівській громаді також тривалий час проводиться відповідна робота: «Щороку з міського бюджету виділяються кошти на відлов і стерилізацію безпритульних собак. Окрім цього, держава фінансує їхню вакцинацію від сказу. Це вже значний крок, але розуміємо, що цього недостатньо, - прокоментувала Валентина Матвійчук, заступниця Фастівського міського голови. – Тому ми вже виділили земельну ділянку для будівництва притулку для тварин. І це не просто рішення – ми дуже хочемо, щоб цей притулок став реальністю. Але тут є виклик: будівництво такого комплексу – це справді великі кошти. Ми розуміємо, що місцевий бюджет не зможе самотужки це реалізувати, тому зараз активно шукаємо донорські організації, які могли б допомогти. Вірю, що ми знайдемо партнерів і спільними зусиллями зможемо створити простір, де тварини отримають захист і турботу. Ще один момент, який мене дуже тішить і надихає, – це реабілітація за участі тварин. Минулого року 60 людей пройшли цю програму у нашому Центрі. Там, завдяки неймовірним зусиллям Марини Кулинич, створено всі умови для таких занять. І це не просто терапія – це історії про повернення до життя. Особливо важливо, що такі послуги дуже потрібні нашим ветеранам і військовослужбовцям. Це те, про що варто говорити і чим можна пишатися» .

Тож наразі сподіваємось, що в питанні відповідальності за тварин наша громада, як і країна в цілому, успішно перейматиме європейський досвід та цілеспрямовано крокуватиме до створення умов, за яких на вулицях міст неможливо буде зустріти безпритульну тварину, бо кожна з них матиме своїх щасливих та обов’язково відповідальних господарів.

Нагадаємо, журналісти ФастівNews.City поспілкувалися з Мариною Кулинич , відомою в місті зооволонтеркою та зоозахисницею, власницею притулку «Щасливі волохаті».

Київські