"Ми завжди перші, але усе буде добре", – казав мамі Ігор Мар'яш: Переяслав попрощався з Героєм

17 січня 2025 р. 17:32

17 січня 2025 р. 17:32

Переяславцю Ігорю Мар'яшу навіки 37... 29 грудня 2024 року захисник заступив на 20 днів чергування на позиції у Курській області, 8 січня 2025 року загинув унаслідок артилерійського обстрілу. Сьогодні, 17 січня, Переяслав провів Героя-земляка до місця його вічного спочинку. Про бійця і чин похорону, розповідає Переяслав.City.

«Мамо, у нас на прапорі написано, що ми перші»

– Він у мене був звичайною дитиною. Дуже любив тварин. Навіть перед тим, як іти на фронт, він прихистив собаку. У нас дома і коти, і собаки. Він дуже любив їх , – не стримуючи сліз розповідає про сина Ірина Мар'яш . – Ще любив дачу. Все їздив туди і мріяв, що він там будиночок зробить, облаштує зону для відпочинку.

Дуже любив Переяслав, скучав за містом сильно. За вісім місяців служби жодного разу не був удома. Сподівався, що скоро приїде, казав: «Найкраща дорога – додому». Але не сталося так, як хотів, – плаче мама Героя Ірина.

Автор: Іванна Данюк

У ЗСУ Ігоря призвали на початку травня 2024 року. Служив у легендарній 95-ій окремій десантно-штурмовій бригаді.

– Він неймовірно пишався своїм беретом (маруновий берет – особлива ознака десантно-штурмових військ - авт. ) і тим, що служить у 95-ій бригаді. Казав: «Ми – передовики. Мамо, у нас на прапорі написано, що ми перші, завжди перші». Мріяв, що прийде з перемогою, прапорами, у своєму береті.

В останньому голосовому повідомленні він мені сказав: «Ну все, я погнав. Все буде добре. Я вас люблю, цілую, обнімаю» . Це останні слова, які я від нього чула. В Ігоря були дуже голубі очі. Тепер не знаю, як я буду без тих блакитних, наче небо, очей.

Волонтерка Інна Марченко з Ігорем Мар'яшем товаришувала. Перед новим 2025 роком вона їздила до наших захисників на Курський напрямок і бачила там Ігоря. Востаннє...

– Перед поїздкою на Курщину я саме для Ігоря шукала пральну машину "Малютку". 28 грудня ми бачилися на українській землі, він їздив робити фото для оформлення посвідчення учасника бойових дій. А 29 грудня він заступив на позиції поблизу міста Суджа. Через 20 днів хлопці повинні були вийти звідти...

Він був дуже хорошим, світлим, веселим. Нам багато помагав. Перед тим, як стати на захист України, Ігор постійно приходив у наш штаб, щось приносив, цікавився, у чому є потреба. Гуляв із собаками щодня і нас ніколи не минав, – згадує Інна.

Ігор Олександрович Мар'яш народився 24 квітня 1987 року, проживав у Переяславі. Служив оператором відділення управління командира батареї артилерійської батареї аеромобільного батальйону 95-ої окремої десантно-штурмової бригади.

Загинув 8 січня 2025 року в бою за Україну поблизу села Погребки Суджанського району Курської області російської федерації внаслідок артилерійського обстрілу.

Чин похорону

Попрощатися з героєм Ігорем Мар'яшем прийшли рідні, друзі, сусіди, місцеві жителі, представники влади і духовенства.

У храмі Воскресіння Христового сім священників провели заупокійну службу, яку завершили виконанням "Плине кача..." Звідти кортеж пішою ходою пройшов через центр Переяслава до місця вічного спочинку Героя.

Далі траурний кортеж із тілом полеглого бійця ЗСУ Ігоря Мар'яша через центральну площу Переяслава попрямував до Заальтицького кладовища.

– Ігор сьогодні востаннє проїхав вулицями міста, яке дуже сильно любив. Я точно не знаю, але мені здається, що він не хотів бути Героєм. Він хотів бути звичайною людиною, якою і був – доброю і чуйною. Він відгукувався на всі прохання про допомогу , – сказав у промові від І відділу Бориспільського РТЦК та СП Олександр Молоткін .

Після військового салюту і виконання Гімну України Олександр Молоткін вручив державний прапор, яким була покрита домовина, мамі і батьку Захисника. Поховали полеглого Воїна Ігора Мар'яша з усіма військовими почестями на Заальтицькому кладовищі – на початку, де неподалік уже спочивають Герої Віталій Шеліх і Андрій Зінченко.

У Воїна залишилися мама Ірина, тато Олександр і сестра Яна. Створити власну сім'ю і народити дітей Ігор Мар'яш не встиг...

Автор: Іванна Данюк

Київські