«Воюючий Шевченко»: книга для українського воїна, волонтера, медика і рятувальника

06 лютого 2025 р. 19:22

06 лютого 2025 р. 19:22

Книгу «Воюючий Шевченко. Мала світоглядна книжка українського воїна», виконану в дещо незвичному форматі, привіз до Переяслава голова фонду «Рідна країна», доктор політичних наук Микола Томенко. На презентації видання, яка відбулася в приміщенні Музею Заповіту Т.Г. Шевченка, побував Переяслав .City.

– Дуже приємно і знаково, що цю книгу пан Микола презентує в Переяславі, саме в цьому будинку, де Шевченко жив і творив, де писав твори, які входять до цієї збірки, – сказав генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» Олексій Лукашевич. – На сьогоднішній день суспільству не вистачає речей світоглядних, які актуальні для українця завжди, і це видання є саме таким.

Представляючи присутнім збірку, Микола Томенко сказав:

– Я вважаю, що саме Шевченко є світоглядним «батьком» української нації. Загальновідомо, що саме тут, у цьому будинку Тараса назвали «батьком», а йому тоді був лише 31 рік! Бо він завжди говорив і писав правду, а студенти вивчали українську мову по його віршах.

Я їжджу на фронт, зустрічаюся з військовими, ось нещодавно повернувся з-під Куп’янська. І я постійно відчував брак якихось світоглядних моментів, які повинні морально підтримувати воїнів. Хотілося б, щоб наших захисників щось надихало, мотивувало, додавало сил.

Зброя – це дуже важливо, але «кишенькова» збірка творів Шевченка, яка буде «на серці» у військових, теж не завадить. Ми з колегами порадилися і вирішили, що «захалявна книжечка» на початку ХХІ століття вже не буде актуальною, тому назвали її «малою світоглядною книжкою». За задумом, вона теж повинна бути невеликою, щоб її можна було брати з собою будь-куди, і тоді книжка завжди буде з захисниками.

У радянський період Тараса Шевченка шляхом цензури зробили співцем соціалізму. Все антимосковське, антиросійське в його творах було підчищеним і недоступним для прочитання в оригіналі. І ми вибрали для «малої світоглядної книжки» десять творів – найбільш цензурованих, заборонених у ті часи.

Збірка починається з «Молитви», включає вірші та поеми «До Основ`яненка», «Розрита могила», «Чигрине, Чигрине…», «Сон», «Великий льох», «Кавказ», «І мертвим, і живим…», «Холодний Яр» і завершується «Заповітом». Твори розміщені в хронологічному порядку, кожен із них супроводжується коментарем упорядника – Миколи Томенка. Чотири останні твори написані на Переяславщині.

Твори Шевченка свого часу не сприймали російські критики, писали негативні рецензії, надто ж старався Віссаріон Белінський, якому не подобалися «Гайдамаки». Але було багато і прихильних відгуків, і підтримки земляків. Наприклад, у листі до Тараса від 22 листопада 1841 року письменник Григорій Квітка-Основ`яненко писав: «Спасибі Вам, що не дивитеся у вічі тим дурням, кацапам, що не вмівши нашої мови й не розібравши з неї нічого, кричать, мов жиди у шабас: «Штьо, де штьо – ета наварнякано. Ми нє панімаєм-ста нічаво!» Спасибі, що плюєте на те, та не перестаєте писати...».

На обкладинці книги – Тарас Шевченко в образі воїна з автоматом у руках, на звороті – «розстріляний» окупантами пам’ятник поетові в Бородянці Бучанського району.

– Він автентичний та знаменитий в усьому світі. Росіяни вбивали не лише людей, а й Шевченка, і саме його твори спалювали першими, – зазначив Микола Томенко.

Обкладинка загортається всередину, книжечка скріплюється шнуром – для зручності, бо призначена насамперед для фронту. На презентацію книги запросили військових, і кожному з них було подаровано примірник цієї книги, а також подарунки від фонду «Рідна країна».

Київські