Соціальні мережі для школярів: пастка чи можливість самовиразитися?

28 лютого 2025 р. 20:00

28 лютого 2025 р. 20:00

Сьогодні, 28 лютого, – Міжнародний день протидії булінгу, день, коли світ говорить про насильство серед дітей та його наслідки. На жаль, для України ця проблема теж є гострою. На початку року інтернетом розлетілося відео, де з десяток підлітків у парку міста Білої Церкви морально та фізично знущалися з 12-ти річної школярки. Усі діяння вони знімали на відео, інформує Переяслав .City.

Офіційно, деталі цього злодіяння було опубліковано на сайті Головного управління національної поліції у Київській області.

У ході досудового розслідування встановили всіх фігурантів, найстаршому з яких вже виповнилося 16 років. Як наслідок, попередньо суд обрав запобіжний захід неповнолітньому за катування та вимагання грошей (ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 127 КК України) – перебування два місяці під вартою без можливості внесення застави на час досудового розслідування. Наразі ж, дії усіх учасників злочину перекваліфікували: за фактом катування, вчиненого за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 127 КК України). За це передбачено максимальний термін покарання до 10 років позбавлення волі.

Виправдати такий звірський вчинок неможливо, та все ж є низка факторів, які є його складовою. Один з них – соціальні мережі, які відіграють немалу роль у формуванні дитячої психіки, а відповідно й впливають на поведінку підлітків у соціумі, так вважає й психологиня Переяславської гімназії №2 Анастасія Бурчик.

Та все ж зазначає, що за використання в правильних цілях і під контролем дорослих, інтернет та всілякі соцмережі не несуть ніякої загрози, а навпаки допомагають дітям не лише в навчанні, а й самовираженні, що нині дуже важливо.

– Коли тільки-но з’явилися соціальні мережі, то в суспільстві побутувала думка, що це, радше, негативний фактор, який викликає залежність, доки інтернет став невід’ємною частиною життя не лише дітей, а й дорослих. А в нинішніх умовах всесвітня павутина та різні месенджери – це не лише про розваги, а й спосіб отримувати знання.

Ключовим у цьому питанні, впевнена психологиня, це вчасно проводити бесіди та різноманітні тренінги з молоддю про користь та шкоду соціальних мереж, розповідати про ризики, які можуть стати наслідком невмілого користування ними.

– Що стосується учнівського контингенту Переяславської гімназії № 2, то можу сказати, що наші діти активні користувачі різних розважальних контентів та додатків з інтернет простору, адже наш заклад освіти не лише має свою офіційну сторінку, де розміщується чимало офіційної інформації про життя вчителів та учнівської молоді, а й дуже часто ми публікуємо розважальний контент, як у Фейсбуці, так і в додатку ТікТок.

Учні Переяславської гімназії №2 й справді є містечковими блогерами. Про випадок, який трапився зі школяркою чули, такі дії засуджують, але впевнені, що це не вплив соціальних мереж, а радше виховання або його відсутність.

Самі ж гімназисти будують свої контенти на позитивні теми. Чи не кожен клас має свої невеличкі блоги, де розповідають та демонструють кумедні історії шкільного життя, а також курйозні ситуації поза ним.

Однією з найактивніших юних блогерок Гімназії №2 називають ученицю 8 класу Яну Кобильник. Школярка зізнається, що таке захоплення не приносить ніякої шкоди, а навпаки здружує колектив, розвиває креативність та дає можливість заявити про себе.

– Ідеї для відео роликів я беру із рекомендацій в ТікТоці, намагаюся повторити те, що мені сподобалося і те, що на мою думку може «залетіти» і зібрати багато вподобайок. Ми знімаємо тільки позитивні й смішні трненди, які несуть лише позитив. От для прикладу сьогодні ми знімали один із популярних нині трендів разом із вчителями, і щойно виставили, то відразу ж це відео «залетіло» в рекомендації.

Яна не лише веде власний блог, а й займається наповненням контенту своєї компанії, та окремо їхнього класу

– Ми щодня знімаємо відео і заливаємо його в ТікТок, мені це подобається, в мене це виходить і я б у уподальшому хотіла б займатися цим.

Восьмикласник Георгій Мірошниченко також підтримує теми шкільного відео контенту, і активно користується соціальними мережами, але каже, що треба ретельно моніторити, що саме ти дивишся – «У моїх соцмережах повністю відсутній російськомовний контент, і це для мене принципово. А загалом, у використанні щоденному різних додатків, поганого нічого не бачу, а навпаки – тільки позитив.

Для прикладу, ми робимо свій контент разом із вчителями, а це дуже зближує нас. Наші педагоги з нами на одній хвилі, вони нас розуміють, підтримують наші вдіео, а також іноді підказують що можна зняти і викласти в мережу, а що краще не знімати».

Щодо булінгу в соціальних мережах, то Георгій впевнений, що все залежить від виховання і, звісно, в знанні елементарної медіаграмотності.

Найцікавіше те, що нині в тренді відео, які є спонтанними і не несуть якоїсь філософської думки, зауважує 9-ти класниця Софія Приходько. Зазвичай це просте відео зі шкільного повсякденного життя. Чим абсурдніше відео – тим швидше воно заходить в ТОП.

– Так як ми дев’ятий клас, то активно готуємося до випускного, і саме відео з підготовки зараз публікуємо найчастіше. З крайніх – це розпаковка стрічок, які будуть одним із символів завершення шкільного життя, це відео «залетіло на сто тисяч» переглядів, – із захопленням показує його на своєму телефоні Софія.

Заступниця директора з виховної роботи Переяславської гімназії №2 Наталія Литвин – одна з тих, хто активно підтримує учнів у їхніх режисерських та операторських здібностях. Вона не лише допомагає школярам, а й сама модерує соцмережі закладу освіти. Контент гімназії №2 публікують у Facebook, Instagram і TikTok, а також на офіційному сайті.

Завдяки цьому батьки можуть читати і дивитится корисну інформацію, що стосується якихось шкільних процесів, а також розважальний контент про повсякденне життя своїх дітей. Та й самі учні, продивляючись соцмережі, черпають багато корисної інфоромації про життя своєї гімназії». Та все ж свавілля не допускають, каже пані Наталя, адже всі сторінки школярів постійно моніторяться щоби тримати під контролем контент, який вони виставляють і який дивляться.

– Особливу увагу ми приділяємо російськомовному контенту. Він категорично заборонений. Діти вже самі знають, що можна знімати, а що ні. Ми довіряємо нашим учням, а вони нам, саме на цій якості побудовані наші дружні стосунки. Це дуже важливо, адже відкритість вчителя учні відчувають, а ми у свою чергу – можемо бути для них наставниками та вчасно дати пораду, яка повинна бути обов’язково вчасною.

Наталія Василівна вважає, що дитину потрібно розуміти, підтримувати і довіряти, але без категоричності.

– Як тільки учень відчуває засудження або категоричне ставлення до себе, то відразу закривається і втрачається довіра. А от щодо впливу соцмереж на молодь, то є й негативні ситуації, але це радше стосується учнів молодших класів, бо вони ще не зовсім свідомі в цьому. Ось саме тут потрібен контроль батьків. Зі свого боку ми працюємо з учнями в цьому напрямі активно, адже проводимо уроки та семінари з медіа грамотності для різних вікових категорій школярів, які я вважаю повинні бути в шкільній програмі.

В епоху цифровізації молодь щоденно стикається з великим потом інформації, яка формує їхні погляди і впливає на їхні цінності, а в подальшому й на поведінку. Нині, соціальні мережі стали невід’ємною частиною життя дітей.

Такий розвиток подій може як допомагати у сучасному світі, так і приносити шкоду через маніпулятивні відео, дезіфнормацію тощо. Саме тому необхідно батькам та вчителям рухатися в одному напрямі щодо виховання підростаючого покоління. Знання елементарної медіаграмотності та легкого контролю зі сторони батьків та педагогів допоможуть дітям усвідомлено сприймати інформацію та безпечно діяти у цифровому середовищі.

Київські