Як Квітка Цісик стала голосом американської реклами, але мріяла співати для України

04 квітня 2025 р. 11:58

04 квітня 2025 р. 11:58

Володарка рідкісного колоратурного сопрано, оперна і блюзова співачка, виконавиця українських народних пісень за життя була відома кожному американцю. На жаль, хвороба забрала співачку надто рано, у 44 роки. Про зірку американських рекламних джинґлів українського походження Квітку Цісик, яка підкорила своїм голосом весь світ, розповідає Переяслав .City.

Американка з українським серцем

Квітка Цісик народилася 4 квітня 1953 року в Нью-Йорку в родині емігрантів зі Львова. На батьківщині сім’я Квітки була інтелігенцією, але в 1949 році вимушено покинула країну через ризик переслідування радянською владою.

Сім’я Цісиків, хоч і мешкала за океаном, зберігала свою українську ідентичність й плекала її у своїх дітях. Так, Квітка протягом тижня навчалася у звичайній американській школі, а суботами відвідувала «Школу українства». Окрім цього, дівчинка була пластункою — їздила в літні табори, де вивчала українські пісні, звичаї та традиції, брала участь в культурних заходах «Пласту».

Музикою Квітка займалася з дитинства. Батько, Володимир Цісик — музикант, навчав Квітку та її старшу сестру Марію грати на скрипці та фортепіано. Зрештою Марія стала відомою піаністкою, була директоркою консерваторії у Сан-Франциско, проводила майстер-класи в Карнеґі-холі.

Квітка ж закінчила Вищу школу музики й мистецтва в Нью-Йорку й ще рік навчалася в Гарпер Коледжі — частині Університету штату Нью-Йорк у Бінгемтоні.

Крім цього, Квітка активно поширювала українську культуру в медіапросторі США. Разом із сестрою брала участь у створенні телепрограми «Думки про Україну» (Thoughts of Ukraine), яку американці побачили на екранах у 1971 році. У ній показували українські танці, звучали поеми Шевченка, пісні у виконанні Квітки Цісик.

Сім'я Цісиків: сестра Марія, тато Володимир, мама Іванна та Квітка зі скрипкою

Квітка — вокалістка з унікальним голосом

З чотирьох років батько почав учити своїх доньок Квітку та Марію грі на скрипці та фортепіано. Марія пізніше таки стала відомою піаністкою і свого часу була навіть директором консерваторії у Сан-Франциско, вела майстер–класи у Карнегі–Холі. Квітка ж, крім гри на скрипці, серйозно захоплювалася балетом, співала в хорі. Зрештою, пісня взяла гору.

Цісик кинула гру на інструменті й перейшла на бік академічного співу. Схоже, це рішення їй далося нелегко, бо в одному з інтерв’ю Квітка поділилася:

Квітка закінчує Нью-Йоркську консерваторію, в якій опановує вокальну техніку й майстерно відшліфовує свій голос, колоратурне сопрано. Цей голос одразу ж вираховують американські ділки від шоу-бізнесу, які починають запрошувати Квітку Цісик (чи Кейсі, як називали її американці, — традиційна за океаном абревіатура з її ініціалів К. С.) бек–вокалісткою до зірок першої величини.

Юна Квітка з батьком

Квітка мала рідкісне колоратурне сопрано — найвищий співочий жіночий голос. У його тембрі можна навіть почути тони скрипки. Цісик також вміла співати «білим голосом» — це техніка фольклорного співу, поширена в Карпатах.

Такий спектр голосу Квітки Цісик дозволяв їй з легкістю стрибати між різними жанрами — від опери та джазу до попмузики.

Квітка Цісик

Зірка американської реклами

Після смерті батька Квітці довелося шукати додатковий спосіб заробітку. Деякий час вона співала у нью-йоркських клубах, паралельно пропонувала свої записи компаніям і рекламним агенціям. Зрештою Квітку помітили продюсери й так співачка стала зіркою рекламного світу.

З початку 80-х Кейсі стає однією з найдорожчих виконавиць джинглів — рекламних мотивів для радіо й телебачення. За допомогою її витонченого співу створювали собі акустичний імідж корпорації Coca-Cola, American Airlines та авіакомпанія «Дельта», Sears, Safeway, Starburst, ABC, NBC, CBS, «Макдональдз» тощо.

З 1982-го й до своєї смерті Кейсі Цісик залишалася єдиним голосом компанії Ford Motors. Багато американців і досі пам’ятають музичний джингл «Have you driven a Ford lately» у виконанні Кейсі Цісик. За це «Форд», окрім гонорарів, дарував їй кожну нову марку автомобіля. Компанія підрахувала, що голос Цісик прослухали понад 22 мільярди разів — майже вчетверо більше тогочасного населення Землі.

Голос вартий «Оскара»

Квітка Цісик встигла попрацювати над записами саундтреків до голлівудських фільмів і навіть у деяких зіграти. Однією з композицій є You Light Up My Life («Ти осяюєш моє життя») до однойменної стрічки. Пісня отримала «Оскар» і «Золотий глобус» й була номінована на «Ґреммі» в категорії «Пісня року» в 1978-му.

З цим фільмом пов’язаний конфлікт щодо авторського права між Квіткою й режисером фільму Джозефом Бруксом. Хоча у стрічці саме Квітка співала всі жіночі партії напередодні церемонії нагородження продюсер тихцем викупив права на виконання пісні й записавши свою дочку Дебі Бун, яка старанно скопіювала манеру й інтонації Кейсі, випустив диск, який одразу ж очолив національний хіт-парад.

Квітка проігнорувала церемонію нагородження і пісню на церемонії виконувала саме Дебі Бун.

Два альбоми українською

Квітка Цісик мала одна, зовсім не американську, заповітну мрію — віддати данину поваги народові, який виплекав її родовід, землі, де вона ніколи не була, але чий голос змалечку бринів у її серці.

Квітка Цісик випустила перші у США альбоми з професійними записами україномовних пісень.

Альбом «Kvitka – Songs of Ukraine/Пісні з України» (1980) має присвяту: «Володимирові Цісику, скрипалеві-віртуозу, моєму незабутньому батькові присвячую цю збірку пісень». Альбом складається з 16 композицій, загальний час звучання – 36:51. Усі вокальні партії виконані Квіткою Цісик.

Альбом «Kvitka – Two Colors» («Два кольори», 1989) складався з 15 пісень, загальний час звучання – 51:27. До альбому Квітка зробила напис: «Присвячую поривам нескореного українського духа і його безнастанним змаганням по обидвох боках океану»; «Ця збірка пісень є бажанням мого українського серця вплести радісні нитки в розшарпане життям полотно, на якому вишита доля нашого народу».

Загалом Квітка вклала в ці альбоми всі свої заощадження — більше 200 тисяч американських доларів.

Вона запросила 40 найкращих нью-йоркських студійних музикантів. Завдяки феноменальному музичному чуттю їй вдалося зібрати такі бездоганні ансамблі, які нечасто могли собі дозволити більшість тодішніх поп-зірок США.

На фортепіано їй акомпанувала сестра Марія, на гітарах грав фантастичний Стюарт Шарф, правильну українську вимову допомагала поставити мама, в аранжуванні і укладанні допомагали обидва чоловіки Квітки.

Голосом Квітки зазвучали пісні «Ніч така, Господи, місячна, зоряна», «Пісня про рушник», «Черемшина», «Я піду в далекі гори», «Два кольори», «Верше, мій верше» та інші.

У 1990 році обидві платівки номінували на премію «Ґреммі» в категорії «Сучасний фольк».

Записи пісень американської співачки українського походження з’явилися в Україні ще наприкінці 1980-х рр. на підпільних платівках, а згодом ці альбоми підпільно поширилися і стали популярними. Третій український альбом Квітки Цісик мав бути присвячений колисковим пісням, але через хворобу співачка не встигла його записати.

Єдина поїздка в Україну

У Квітки Цісик було все: слава, достаток, улюблена робота, кохані чоловіки – вона двічі була у шлюбі: першим її чоловіком був композитор-аранжувальник Джек Кортнер, другим – інженер звукозапису Едвард Ракович, якому Квітка подарувала сина Едварда-Володимира, який став академічним піаністом.

Квітка з чоловіком Едвардом Раковічем та сином

Вона була не лише талановитою співачкою, але й художницею. Наприклад, власноруч розмалювала свої рукавички, зобразивши на них улюблені квіти та свою мрію – птаха, який літає над Україною. Обожнювала прості польові квіти: маки, волошки, ромашки.

Ще одним великим захопленням співачки були тварини, особливо коні. Вона була вправною вершницею та мала власного коня на прізвисько Меркурій.

У 1983-му Квітка Цісик уперше й востаннє відвідала Україну. Сюди вона приїхала з мамою. Побувала у Львові та інших містах на заході країни. Цей візит був приватним і не афішувався на загал — однією з причин називають заборону пісень Квітки в радянській Україні.

У 1989 році Цісик запрошували взяти участь в концерті діаспори в рамках фестивалю «Червона рута», але у співачки тоді не склалося. Вдруге її запрошували у 1992 році виступити в концерті до другої річниці Незалежності, але теж якісь нагальні справи завадили. Пізніше були перемовини про серію концертів Квітки Цісик на Батьківщині. Та, на жаль, цій її мрії не судилося здійснитися.

Недуга й смерть Квітки Цісик

Життя чудової співачки перервала смертельна хвороба. У 1992 році Квітка Цісик дізналася про свій діагноз — рак молочної залози. Лікарі давали їй лише кілька місяців життя, які перетворилися на сім років.

Після тривалої боротьби з раком 29 березня 1998 року, не доживши 5 днів до свого 45-річчя, Квітка відійшла у вічність. Від цієї хвороби раніше померла її мама, а згодом її старша сестра Марія.

Під час прощання з нею над цвинтарем линули її «Журавлі» – остання пісня, записана Квіткою на слова Богдана Лепкого.

У пам’ять про Квітку в США засновано фонд підтримки музично обдарованих дітей у Rudolph Steiner School, а в пам’ять про її сестру Марію – фонд «Адже життя прекрасне», що акумулює кошти на закупівлю мамографічного обладнання для України.

В 2011 році у Львівській філармонії відбувся Міжнародний конкурс українського романсу імені Квітки Цісик. Перемогу у конкурсі здобула львів'янка, нині знана співачка Оксана Муха.

Як Україна відкрила для себе Квітку

Уперше альбоми співачки на її історичну батьківщину привіз австралієць українського походження, бандурист і композитор Віктор Мішалов.

Щоб Цісик почули українці, Віктор ризикував бути виключеним із консерваторії й взагалі виселеним з країни. Коли платівки перетнули океан, Мішалов розтиражовував записи в помешканні свого друга. Так голос Квітки стрімко розлетівся радянською Україною.

Факт існування україномовних пісень, професійно записаних на студії, надихнув артистів у самій Україні. Так, музичний продюсер і директор першого фестивалю «Червона Рута-89» Олександр Горностай сказав:

Своїм голосом Квітка Цісик дала нове дихання вже знайомим пісням, які слухають й досі. А творчість співачки мимоволі вселила віру в цілу плеяду митців, що надихнулися на розвиток українського в Україні.

Навіть після смерті Квітка Цісик притягує до себе людей. Для американського продюсера та музиканта, уродженця Одеси Алекса Гутмахера знаковою в житті стала поїздка до Києва у 2006 році, коли в таксі він випадково почув записи Квітки Цісик.

«Коли я у машині почув «Черемшину» у виконанні Квітки Цісик, то заплакав, — розповідає він. — Мені сказали, що вона з Америки, і коли приїхав до Америки, то почав цікавитися, хто вона. Пізніше я зрозумів, що це моя місія — її популяризувати. Я також лікувався у тому ж онкоцентрі, що й вона. Я професійний музикант і цілком розумію, що Квітка — це не Монсерат Кабальє, але вона співає душею, серцем, українським теплом».

Саме з ініціативи Алекса Гутмахера у 2008 році в Києві відбувся перший вечір пам’яті співачки. Вулиці Квітки Цісик з’явилися у Львові, Хмельницькому, Вінниці, Полтаві та Києві.

При підготовці статті були використані матеріали з
Українки , Український інститут національної пам'яті , СЛУХ

Київські