На війні загинув Воїн Світла, легенда веслування - Олександр Калініченко з Фастова

12 травня 2025 р. 11:21

12 травня 2025 р. 11:21

Додому на щиті повертається вірний син України, спортсмен, тренер, Воїн Олександр Калініченко. Олександр – легенда веслування та Воїн світла. Його життєвий шлях – це історія про відданість справі, силу духу, любов до родини й Батьківщини. Церемонія прощання із Захисником відбудеться 17 травня. Деталі будуть повідомлені згодом.

Калініченко Олександр Анатолійович народився 18 травня 1966 року у місті Фастів . Виріс у родині, де цінували працю, витримку та гідність — риси, які він проніс через усе своє життя.

У 1983 році, ще юнаком, він став чемпіоном Європи серед юніорів у складі каное-сімки, повторивши досягнення старшого брата. Надалі здобував нагороди на численних всеукраїнських і міжнародних змаганнях. У дуеті з Віктором Ренейським у 1986 році виборов срібну медаль чемпіонату світу у Монреалі (500 м). Ще через рік здобув золото на всесоюзній першості на дистанції 10 000 метрів. Після розпаду радянського союзу у складі збірної України у 1993 році здобув бронзу чемпіонату світу в Копенгагені у складі каное-четвірки.

За спортивні досягнення удостоєний почесного звання "Майстер спорту СРСР міжнародного класу".

Закінчив Київський державний інститут фізичної культури (1990), кваліфікація – викладач-тренер з веслувального спорту. Багато років працював тренером, передаючи свій досвід молодому поколінню.

З початком повномасштабного вторгнення 12 березня 2022 року Олександр добровольцем пішов до Збройних Сил України. З перших днів брав участь у боях за Київщину, згодом – у боях за Бахмут. Після контузії 4 січня 2023 року продовжив службу, не зважаючи на поранення. За героїзм під час оборони міста 31 травня 2023 року був нагороджений медаллю "За оборону Бахмута".

Автор: фото з архіву Героя

У подальшому боронив Україну на Куп’янському напрямку, а з листопада 2023 року – на Запорізькому.

30 листопада 2023 року, після виходу на бойове завдання, перестав виходити на зв’язок. Відтоді вважався зниклим безвісти. Усі вірили в його порятунок і понад півтора року тривали пошуки через офіційні й волонтерські канали. На жаль, згодом підтвердилася його загибель.

Олександр Калініченко – це приклад гідності, честі, сили й відданості.

У мирному житті — добрий, щирий, турботливий чоловік, батько, друг, тренер. Його любили й поважали колеги, друзі, побратими та вихованці.

Його побратими згадують:

30 листопада 2023 року, під час чергового бойового виходу, зв’язок із ним обірвався. Довгі місяці родина жила надією… Але згодом стало відомо про його загибель.

Серце Олександра Калініченка перестало битись у бою за незалежність та територіальну цілісність України. Але пам’ять про нього — світла, сильна, вічна.

Нагадаємо, 3 травня, захищаючи рідну землю від російського агресора, смертю хоробрих загинув мешканець Оленівки, відданий син України Денис Шушлєбін. Його життя обірвалося на Донецькому напрямку внаслідок ворожого удару FPV-дроном.

Київські