Традиція дзвонарства Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря увійшла до нематеріальної культурної спадщини,

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Традиція дзвонарства Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря увійшла до нематеріальної культурної спадщини, — МКСК

15 травня 2025 р. 08:16

15 травня 2025 р. 08:16

Міністерство культури та стратегічних комунікацій (МКСК) України поповнило Національний перелік нематеріальної культурної спадщини новим елементом — «Традиція дзвонарства Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря: від набату до тридзвону перемоги». Про це повідомила пресслужба МКСК.

Зазначається, що зародження цієї традиції у Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі у Києві відбулося в XV–XVI ст. Звук дзвонів супроводжував головні релігійні свята і церемонії, важливі події у місті, а також відігравав значну роль у захисті міста, сповіщаючи про наближення ворогів. Крім того, в трагічні для України дні набатним (суцільним) дзвоном закликали народ на захист, а перемога і повернення війська з війни сповіщалися радісним урочистим тридзвоном у всі дзвони.

Традиція дзвонарства Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря увійшла до нематеріальної культурної спадщини, — МКСК

«Так, дзвоном в набат скликали містян під час Майдану у грудні 2013 року, коли «беркутівці» пішли в атаку на майданівський табір. Цей факт увійшов в історію Незалежної України як вирішальний момент Революції Гідності», — йдеться у повідомленні.

У МКСК поінформували, що перші дзвони монастиря виготовлялися з бронзи й були оздоблені релігійними мотивами та орнаментами. Упродовж століть дзвонарство розвивалося, з’являлися нові техніки та види дзвонів.

За радянської влади Свято-Михайлівський монастир ліквідували, а храм підірвали. Однак традиція дзвонарства не перервалася: дзвонарі, передаючи своє мистецтво, перейшли в інші діючі храми України. У 1997 році, до Дня Києва, монастирський мур з Економічною брамою відновили, а в 1998 — побудували дзвіницю, цього ж року Свято-Михайлівський Золотоверхий собор офіційно відкрили.

У наступні два роки на дзвіниці висотою понад 48 метрів встановили карильйон (інструмент, за допомогою якого дзвонять дзвони, на яких можна зіграти будь-яку мелодію), що має у своєму складі 51 дзвін вагою від 2 кг до 8 т. Найбільший із них — восьмитонний — використовується для благовіста, середні — для передзвонів, малі — для створення акцентів у дзвонінні, зазначили у міністерстві.