Матері 19-річного Героя Валентина Голуба вручили посмертний "Комбатантський хрест" сина

17 травня 2025 р. 19:49

17 травня 2025 р. 19:49

Почесним нагрудним знаком "Комбатантський хрест" від Головнокомандувача Збройних Сил України посмертно нагородили наймолодшого воїна з села Переяславське — 19-річного Валентина ГОЛУБА. Його відзнаку отримала мама Олена на заході до Дня матері, вишиванки та родини у Студениківському будинку культури 17 травня, інформує Переяслав .City.

Загинув під Бахмутом

ГОЛУБ Валентин Сергійович народився у селі Переяславське 11 серпня 2004 року. У рідному селі закінчив школу.

Проходив службу за контрактом стрільцем-помічником гранатометника, 3 механізованого відділення, 1 механізованого взводу, 2 механізованої роти, 2 механізованого батальйону. З перших днів повномасштабного вторгнення Валентин чергував на блокпостах біля рідного села, був у територіальній обороні та разом із побратимами-земляками став на захист рідної землі.

– Юний вік, великі мрії, щире серце. Усе це він віддав батьківщині. У його очах ще жевріло дитинство, але в його серці вже палало доросле свідоме бажання захищати рідну землю. Сьогодні ми вшановуємо його пам'ять, його мужність і безмежну любов до України.

Його ім'я навіки залишиться в наших серцях. І як символ юності, що не злякалась смерті, і сміливо став на захист волі і миру – сказала ведуча заходу Анна Сабадаха.

Воїн загинув 16 вересня 2023 року під час оборони міста Бахмут Донецької області.

"Комбатантський хрест" вручили матері Героя

Під час церемонії нагородження почесним нагрудним знаком "Комбатантський хрест" матері Героя Олені вручив підполковник Іван Шкуропацький , начальник 1 відділу Бориспільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Автор: Валерія Бобровська

Автор: Валерія Бобровська

Автор: Валерія Бобровська

– Три роки Україна бореться за своє існування, за свою ідентичність, за своє майбутнє. Але надто високу, надзвичайно високу ціну за це платить наш народ. Це – життя наших захисників і захисниць. Тих, хто з перших днів повномасштабної війни без вагань став на захист Батьківщини. І тих, хто віддав найдорожче – своє життя – заради України, заради нашого спільного майбутнього, щоб жили українці, щоб зростали щасливі та усміхнені діти, щоб над нашими містами було мирне небо, говорить Іван Павлович .

Неможливо підібрати слова, щоб висловити біль і співчуття рідним і близьким, які втратили синів, чоловіків, батьків. Це несправедливо. Але ворог – як звір, що відчув смак крові – не може зупинитися. Йому не потрібно перемир’я. Він хоче не просто нас перемогти – він прагне знищити сам факт нашого існування. Знищити нашу історію, культуру, пам’ять.

Як це відбувається, наприклад, у моєму рідному Маріуполі, де дітей уже навчають, що не було ніколи України, не було українців. Що є лише "юнармія" та "піонерія". Але це – неправда. Це –несправедливість, з якою ми ніколи не змиримося.

І поки ми живі – буде жити пам’ять. Пам’ять про всіх наших воїнів, які віддали життя за свободу, за правду, за Україну. Про таких, як Валентин Голуб. Їхні імена мають знати майбутні покоління. Вони повинні знати, якою ціною прийде мир. І мир обов’язково буде.

Від себе я скажу одне: поки не закрився моє друге око – я буду робити все, що в моїх силах, для збереження незалежності. Щоб сюди більше ніколи не прийшли окупанти, як у моє рідне місто прийшли й знищили все.

Велика шана героям. Вічна пам’ять полеглим. І низький уклін родинам загиблих. Жодними словами неможливо передати всю вдячність. Ви можете і повинні пишатися своїми синами. Ви виховали справжніх героїв. Вони прийшли в цей світ звичайними людьми – а відійшли з нього Героями.

Автор: Валерія Бобровська

Автор: Валерія Бобровська

До слова запросили голову Студениківської громади Марію Лях :

– Сьогоднішній захід — це символ вічного єднання нас усіх. Єднання навколо пам’яті й шани. Єднання заради тих хлопців, які віддали найдорожче — своє життя — щоб ми мали змогу провести цей день у мирі. Це єднання заради них. Заради їхніх родин. Заради України.

Сьогодні хочеться достукатися до кожного серця. Ми повинні усвідомлювати: ця кривава війна — це не просто боротьба за територію. Це війна на знищення. Нас — як народу. Нас — як нації. Бо ми живемо на своїй, рідній землі.

Хочеться подякувати кожному воїну, хто зараз тримає зброю, охороняє нас, нашу державу, свою родину.

Окремо звертаюся до матерів. До тих, чиї серця неспокійні 24/7. Чиї ночі — безсонні, а подушки — мокрі від сліз. До всіх матерів наших захисників.

Сьогодні на передовій — майже 400 наших воїнів. І 25 хлопців, справжніх титанів, вже віддали життя. Вони, як і ми, хотіли жити. Хотіли берегти свої родини, будувати життя, мріяти. Вони були синами, яких народили, виростили, виховали з любов’ю.

Знаєте, дуже хочеться хоч трішки забрати на себе ваш біль. Якщо кожен з нас візьме бодай крихту цього болю — вам, мамам, стане хоч трохи легше. Але це рана на все життя. І лише спільна підтримка, тепло громади, наша єдність — можуть її трохи загоїти.

Автор: Валерія Бобровська

Автор: Валерія Бобровська

Про відзнаку

Нагрудний знак "Комбатантський хрест" — це почесна відзнака Головнокомандувача Збройних Сил України, яка вручається військовослужбовцям за сумлінне виконання обов’язку та тривалу службу.

"Комбатантський хрест" вручається військовослужбовцям Збройних Сил України при звільненні з військової служби в запас (відставку) за сумлінне виконання військового обов’язку, якщо вони мають вислугу у Збройних Силах України не менш як 25 календарних років або звільняються за станом здоров’я, якщо його втрата пов’язана із проходженням військової служби.

Також може вручатися посмертно тим, хто:

• загинув під час виконання бойового завдання;
• виявив героїзм і самопожертву під час захисту України;
• був безпосередньо учасником бойових дій.

Ця відзнака є символом вдячності та шани до військовослужбовців, які присвятили значну частину свого життя службі в Збройних Силах України. Ця нагорода підкреслює бойовий досвід воїна та є визнанням його внеску в спільну боротьбу за свободу країни.

Це не лише нагорода за роки служби, а й глибоке вшанування подвигу кожного, хто віддав життя за Україну. Вручення цієї нагороди 19-річному воїну — це визнання його сміливості, рішучості та незламності духу, навіть у такому молодому віці.

Київські