Пам’ятки Київщини: Замок Річарда — Левове серце

21 травня 2025 р. 18:09

21 травня 2025 р. 18:09

Будинок №15 на Андріївському узвозі, більше знаний серед киян як «Замок Річарда — Левове Серце», став однією з найромантичніших та найопоетизованіших архітектурних пам’яток початку XX століття. Зведений у стилі англійської готики, цей будинок і сьогодні вражає своєю монументальністю та вигадливою архітектурою, яка перегукується з образами середньовічних фортець.

Історія та архітектура

Назву «Замок Річарда» споруда отримала завдяки уяві киян, які пов’язали її образ із легендарною постаттю англійського короля Річарда I Левове Серце — героя відомого роману Вальтера Скотта «Айвенго». І справді, будівля, що підноситься на крутому рельєфі колишньої літописної гори Уздихальниці, неподалік від Андріївської церкви, нагадує справжній старовинний замок.

Фасади будинку щедро декоровані архітектурними елементами, притаманними готичним фортечним спорудам: шпилі, зубці, башточки різних форм, декоративні арки — усе це надає споруді містичної атмосфери. Зліва будівлі височіє вежа з яскраво вираженими фортечними рисами — справжня вартова башта, з якої, здається, ще мить — і пролунає сурмач сигнал оборони.

Окрім унікальної архітектури, «Замок Річарда» має насичену культурну біографію. У 1909–1921 роках тут мешкав український художник Григорій Дядченко. На його честь на фасаді встановлено меморіальну таблицю. Але він був не єдиним відомим мешканцем будинку. Свої сторінки в історії цього місця залишили також професор Київської духовної академії Сергій Голубєв, живописець Фотій Красицький (мешкав тут у 1905–1909 роках), скульптор Федір Балавенський, художник Іван Макушенко. На початку XX століття у будинку також тимчасово розташовувалася редакція сатиричного журналу «Шершень» (1905–1906 роки).

Багата історія «Замку Річарда» стала частиною експозиції Музею однієї вулиці, розташованого неподалік. У музейних вітринах представлені особисті речі мешканців будинку, їхні портрети, художні роботи, архівні фотографії та плани будівлі, що дозволяє глибше зануритися в атмосферу тієї епохи.

Наприкінці 1990-х років будівлю придбав американський бізнесмен українського походження Юрій Юрійович Чопівський. Відтоді триває процес реконструкції будинку. За задумом, після реставрації будівля має стати прибутковим домом — своєрідним сучасним поєднанням історії, мистецтва та ділового потенціалу.

Цікаві факти

У цьому будинку, попри його мальовничу архітектуру, давно оселилася репутація містичного місця. Із часом вона лише посилилась завдяки історіям про моторошні звуки, що доносилися з димоходів, та загадкову зміну власників.

Існує щонайменше дві версії, звідки походить назва будівлі. За однією з них, — найвідомішою — кияни романтично порівняли її з образом англійського короля Річарда Левове Серце з роману Вальтера Скотта «Айвенго». За іншою — набагато прозаїчнішою — ім’я споруді дав колоритний мешканець однієї з комунальних квартир, Річард Матвійович Юревич. Колишній улан польської армії, Юревич пройшов пів Європи під час Першої світової, а в 1918-му оселився в Києві. Його помешкання стало справжнім центром неформального спілкування київської молоді — з віршами, піснями й вином. Саме на його честь, за жартом, будинок і нарекли «замком».

Однак чутки про «нечисту силу» в будівлі виникли не через вигадані лицарські історії, а через звуки. Коли здіймався вітер, з димарів долинали моторошні завивання. Вони настільки лякали мешканців, що будинок став пустувати. Таємницю розкрив професор Київської духовної академії Степан Голубєв, який мешкав у будинку. Оглянувши димар, він витяг звідти пляшки та яєчну шкаралупу — саме вони спричиняли дивні звуки, вібруючи у вітрі. Побутувала думка, що таким чином будівельники помстилися замовнику будівлі за скупість.

До того, як розпочалася містична слава замку, його доля теж була непростою. У 1904 році, на завершальному етапі зведення, споруда постраждала від пожежі, спричиненої необережністю робітників. Після цього багато хто вважав будинок «нещасливим». А через кілька років репутація погіршилася ще більше: у 1911 році трагічно загинув власник будівлі, магнат Дмитро Орлов, для якого її й зводили. Його вбили під час відрядження в Благовіщенську. Вдова з п’ятьма дітьми змушена була продати майно.

Упродовж наступних десятиліть будинок змінював власників один за одним: Марія Франк, купець Анатолій Серебренников, князь Павло Урусов. А з приходом радянської влади в 1917 році споруду було націоналізовано, після чого розкішні апартаменти перетворилися на звичайні комунальні квартири.

Втім, історія замку — не лише про забобони та втрати. У 1905–1906 роках у будівлі діяла редакція українського сатиричного журналу «Шершень», до якого долучалися такі визначні постаті, як Михайло Коцюбинський, Агатангел Кримський, Іван Нечуй-Левицький, Василь Стефаник та інші.

У роки Другої світової війни в стінах будівлі переховувалися єврейські родини. А останніх мешканців виселили в 1980 році — з того часу Замок Річарда залишився порожнім.

У 1990-х будівлю придбав Юрій Чопівський, американський бізнесмен українського походження. Але повернення до життя пам’ятки затягнулося. У 2023 році роботи з надбудови поверху викликали резонанс у суспільстві: Департамент охорони культурної спадщини заявив про відсутність погодженої науково-проєктної документації. Надбудову з бетонних блоків довелося демонтувати й замінити на цегляну.

Попри всі перипетії, готична будівля досі зберігає свою енергетику та приваблює увагу містян і туристів. А її історії — щонайменше — заслуговують на екранізацію.

Як доїхати?

Щоб дістатися до Замку Річарда, найзручніше скористатися громадським транспортом, зокрема метро. Найближча станція — Поштова площа (синя гілка метро). Вийшовши з підземки, варто піднятися вгору Андріївським узвозом. Прогулянка триватиме близько 10–15 хвилин, залежно від темпу. Це — досить крутий підйом, однак сама вулиця вважається однією з найкрасивіших у місті, тож шлях обов’язково подарує атмосферні враження.

Інший варіант — доїхати до станції метро Контрактова площа, а звідти спуститися Андріївським узвозом униз. Це менш виснажливо, адже дорога пролягатиме донизу, а не вгору. Замок розташований по лівому боці вулиці, трохи нижче від Андріївської церкви.

На власному авто чи таксі можна скористатися навігацією — достатньо ввести адресу Андріївський узвіз, 15. Але варто пам’ятати, що рух автотранспорту на цій вулиці часто обмежений або ускладнений через туристичний потік та бруківку. Тому піша прогулянка тут — найкращий спосіб не лише дістатися до місця, а й зануритися в атмосферу старого Києва.

Фото: Вікісховище, Вікіпедія, з відкритих джерел

Автор: Пам'ятки Київщини

Київські