Донорство крові – корисна звичка під час війни

16 червня 2025 р. 15:21

16 червня 2025 р. 15:21

З початком повномасштабного вторгнення поряд з багатьма іншими труднощами і викликами, які постали перед українцями, в державі виникла ще одна проблема – гострий брак донорської крові. Проте часто лише вона здатна врятувати поранених військових та цивільних, які стають жертвами ворожих ракетних та артилерійських обстрілів.

Водночас донорська кров , як і раніше, потрібна не лише для порятунку жертв бойових дій, але й, як і за мирних часів, для більшості оперативних втручань, постраждалим від ДТП та катастроф, при наданні акушерської допомоги та при лікуванні низки захворювань. «За статистикою, приблизно третина людей у світі протягом життя в той чи інший момент потребує донорської крові чи її компонентів. Дуже часто неможливо передбачити, коли ця потреба виникне - як в часі, так і за обсягом необхідної крові», - зазначає заступник генерального директора Українського центру трансплант-координації Олександр Сергієнко.

Саме тому з метою привернення уваги громадськості до питання про потреби людства в безпечній крові та її компонентах кожного року згідно рішення 58-ї сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я в Женеві (2005 рік) 14 червня відзначається Всесвітній день донора крові. Із ситуацією з донорством крові в Україні загалом та в нашому місті зокрема, факторами, котрі утримують людей від донорства крові, а також з тим, як підготуватись до донації, які є протипоказання для донорства та якою може бути користь для здоров’я від такої процедури, спробували розібратись журналісти ФастівNews.City.

Автор: dp.gov.ua

Так, потреба у донорській крові та її компонентах в Україні від початку повномасштабного вторгнення росії значно зросла. Наскільки саме - офіційно не розголошують, та за деякими оцінками це зростання становить близько 60 відсотків. Принаймні, таку цифру називають у громадській організації ДонорUA, яка співпрацює з державою щодо забезпечення донорською кров'ю та її компонентами. Вивести цю цифру організації вдалося на підставі того, що майже на такий самий показник зросла кількість донорів у відповідь на запити Центрів крові. За даними ДонорUA, лише у перші чотири місяці повномасштабної війни кількість донацій склала 350 тисяч. До початку повномасштабного вторгнення Росії показник у 350-400 тисяч донацій досягався за рік. В Українському центрі трансплант-координації цю інформацію не коментують, посилаючись на державну таємницю. Втім, підтверджують, що потреба у крові зросла значно.

Автор: perebus.com.ua

При цьому, за її словами, конкретні сплески активності донорів відбуваються, коли стається якась трагедія, наслідком якої є численні поранені. Водночас, вона зазначає, що Україна може себе забезпечити донорською кров’ю, але для цього потрібно дуже добре і злагоджено працювати як і в рекрутингу донорів, так і в організації всієї системи крові, так і в налагоджені її доставки.

Про глобальність проблеми донорської крові стверджує і Олександр Сергієнко:

Дійсно, саме регулярні донори здатні стабільно забезпечувати країну донорською кров’ю, і це стосується не лише об’ємів, але і якості крові. Адже свідоме та регулярне донорство — це безпечне донорство. Обираючи саме такий шлях, донори відповідально ставляться до свого здоров’я , постійно проходять чекап організму і профілактують ряд хвороб.

На жаль, нині в Фастові також склалась ситуація, яка унеможливлює забезпечення регулярного донорства в місті. Адже за словами генерального директора КНП ФМР «Фастівська БЛІЛ» Андрія Васильовича Герцуна нещодавно відділення трансфузіології КНП ФМР «Фастівська БЛІЛ», основним завданням якого було забезпечення міста компонентами і препаратами крові, було реорганізовано в Банк крові.

Та навіть здавши кров всього лише один раз, можна не лише врятувати три життя, але й отримати користь для власного здоров’я. Так, вже одна донація стимулює роботу серця, печінки та селезінки, а регулярне донорство знижує ризик розвитку тромбозів та онкологічних захворювань. Вважається, що системні донори загалом менше хворіють і довше живуть, що може бути пов’язано як з користю від самих донацій, так і з тим, що такі люди ведуть здоровіший спосіб життя. Донорську кров перевіряють на ВІЛ, сифіліс і гепатити, а перед її здачею у людини перевіряють рівень гемоглобіну та деякі інші показники крові. Тож донорство — гарний спосіб до певної міри контролювати стан свого здоров’я. До того ж, донорство крові дає так званий ефект warm glow, коли людина відчуває радість від зробленої доброї справи і це теж про здоров’я, зокрема ментальне.

При цьому, важливо правильно підготуватись до здачі крові . Так, слід враховувати, що кров здають у першій половині дня. Перед цим варто добре виспатися, а напередодні не перевтомлюватися. За 48 годин до донації не слід вживати алкоголь та медикаменти. Протягом доби перед здачею крові необхідно дотримуватися нескладної дієти, відмовившись від молочних продуктів, яєць, жирного м’яса, ковбас, копчених виробів, снеків і фастфуду, жирних солодощів. Зранку перед донацією потрібно обов’язково легко поснідати, наприклад, кашею на воді та солодким чаєм з печивом. А от каву краще не пити ні перед процедурою, ні після. Варто утримуватися від куріння 2 години перед здачею крові і 2 години після. Також після донації, за можливості, слід уникати суттєвих фізичних навантажень протягом 12 годин, вдосталь їсти і пити побільше рідини.

Автор: vezha.ua

Загалом же донором крові може бути особа у віці від 18 до 60 років. Мінімальна вага для допуску становить 50 кг, але деякі центри крові підвищують межу до 60 кг. Водночас, якщо у донора мінімальна вага (50 кг), тоді лікарі рекомендують здавати 350 мл (+25 на аналізи), при тому, що стандартні гемакони розраховані на 450 мл та додаткові 25 мл для аналізів. Також можна здавати кров тим, хто не знає свою групу. У центрі крові під час попереднього аналізу буде здійснена вся ідентифікація крові, у тому числі і її група.

При цьому, важливо, що у донора не має бути постійних або тимчасових протипоказань до донорства. Так, критеріями для постійного відсторонення від донорства можуть бути, інфекційні та паразитарні захворювання такі як СНІД, носійство ВІЛ-інфекції, сифіліс вроджений або набутий, вірусні гепатити, позитивний результат дослідження на маркери вірусних гепатитів, усі форми туберкульозу, а також різноманітні соматичні захворювання, серед яких злоякісні новотвори, хвороби крові, органічні захворювання центральної нервової системи, повна відсутність слуху і (або) мови, психічні захворювання, наркоманія, алкоголізм, серцево-судинні захворювання, певні хвороби органів дихання та травлення, захворювання шкіри, оперативні втручання з приводу ампутації або резекції органу і трансплантації органів та тканин. Тимчасовими протипоказаннями для донорства крові та її компонентів є трансфузії компонентів крові, період вагітності та лактації, операції, у тому числі аборти, перебування в закордонних відрядженнях тривалістю більше 2-х місяців, контакт з хворим на гепатит А, В, С тощо.

З повним переліком постійних та тимчасових протипоказань можливо ознайомити на офіційному вебсайті Міністерства охорони здоров’я України за посиланням.

Проте, навіть не маючи зазначених вище протипоказань до донорства, люди не завжди постішають здати кров для таких потреб. Команда ДонорUA за допомогою агенції DigData провели дослідження та встановили фактори, котрі утримують людей від донорства крові, та вивели три основні.

По-перше, це міфи та дезінформація . Дійсно, існує перелік постійних та тимчасових протипоказань до донорства. Проте більшість повнолітніх людей можуть бути донорами та донорками, хоча й існує чимало міфів з цього приводу — наприклад, що жінкам узагалі не можна здавати кров, або що донорами не можуть бути люди з татуюваннями.

По-друге, це негативний досвід контакту із центрами крові чи медзакладами загалом. Так, не всі люди, здавши кров, стають регулярними донорами, і декого демотивує отриманий негативний досвід, а саме довгі черги, через які доводиться витрачати багато часу в робочий день, погане самопочуття після процедури, відведення — коли людина наважується здати кров, а її з якихось немедичних причин не приймають, шанси на повторний візит до центру крові знижуються. І по-третє, це особисті обставини. В першу чергу, це брак часу, а також — страх перед хворобами та небажання дотримуватися дієти перед донацією. При цьому ризик інфікування у центрі крові нижчий, ніж у манікюрному салоні, адже для забору крові використовуються лише стерильні одноразові системи. Заразитися у центрі крові через голку — неможливо. А що ж до дієти донора, вона не така страшна й сувора, як може здатися на перший погляд.

Автор: thepharma.media

Водночас, слід додати, що відносини щодо захисту прав донорів крові та компонентів крові та їх законних інтересів в нашій державі врегульовано Законом України від 30 вересня 2020 p. № 931-ІХ «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові», який було введений в дію 25 січня 2021 року. Так, цим Законом держава гарантує донорам низку пільг та соціальних гарантій: встановлено надбавку до пенсії; зберігається середній заробіток у дні медичного обстеження; надається день відпочинку із збереженням середнього заробітку за рахунок коштів роботодавця після кожного дня донації крові та/або компонентів крові.

Крім того, Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини здійснюється моніторинг щодо додержання прав громадян України у забезпеченні їх доступними, якісними та безпечними компонентами донорської крові в умовах воєнного стану.

Тому, можливо, саме цьогорічний Всесвітній день донора крові стане для когось хорошою точкою відліку для нової звички - порятунку життів завдяки донорству крові та її компонентів. Для цього на сайті Donor.ua за посиланням можна обрати медичний заклад для здачі крові.

Крім того, як зазначив генеральний директор КНП ФМР «Фастівська БЛІЛ» Андрій Герцун, їхній медичний заклад також проводитиме інформаційні кампанії в місцевих засобах масової інформації, а також на офіційній Фейсбук-сторінці КНП ФМР «Фастівська БЛІЛ» , де, зокрема, вже і розміщена інформація про наступний день донора та запрошення долучитись до благородної справи 18 червня 2025 року з 9.00 до 13.00 в приміщенні Банку крові КНП «ФМР Фастівська БЛІЛ».

Нагадаємо фастівчанам, які безоплатні обстеження можна пройти у сімейного лікаря.

Київські