Не лише через війну: чому українські студенти обирають навчання в ЄС, а не вдома

08 липня 2025 р. 10:21

08 липня 2025 р. 10:21

В останні роки дедалі більше українських випускників шкіл та університетів обирають навчання за кордоном. Якщо раніше це траплялося поодинокими випадками, то сьогодні цей процес набирає обертів і перетворюється на справжню хвилю. За даними ЮНЕСКО, кількість українських студентів за кордоном зросла з понад 60 тисяч у 2014 році до понад 600 тисяч після початку повномасштабної війни.

Журналісти поспілкувалися з Віолеттою Дворніковою — радницею українського омбудсмана і головою ГО «Європейська асоціація жінок України», яка опікується українцями за кордоном. Вона розповідає, що юн і українці у Берліні, Варшаві та Брюсселі не планували залишатися за кордоном, але через тривалість війни і усвідомлення цінності власного життя повернення додому стало далеко не очевидним вибором.

Досьє

• На початку 2024 року Віолетта Дворнікова заснувала ГО «Європейська асоціація жінок України» – першу організацію, що об’єднала українок, які виїхали через війну до Європи. Мета – допомогти в адаптації, реалізації прав та захисті інтересів українських жінок. Асоціація постійно проводить важливі заходи та саміти та має представництва в 17 країнах ЄС.
• Віолетта Дворнікова має великий досвід роботи в країнах Європейського Союзу. І є, фактично, громадянською амбасадоркою України в Європі.
• В кінці 2023 року Віолетта Дворнікова стала володаркою премії «Жінка ІІІ тисячоліття». А наприкінці 2024 – стала радницею Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Війна — лише частина проблеми

Війна безперечно стала каталізатором масової міграції студентів. Спочатку багато хто виїжджав екстрено, поспіхом, з мінімальним багажем. Проте сьогодні це вже не хаотичний відтік, а продумана, спланована міграція.

Експертка Віолетта Дворнікова зазначає, що війна стала першопричиною міграції молоді, але зараз ми маємо справу з більш тихою, виваженою і спланованою міграцією.

Однак, за словами Голови Європейської асоціації жінок України, причини виїзду української молоді ширші за війну.

«Після низки реформ заради реформ ми маємо більше проблем, аніж здобутків у сфері освіти. Окрім руйнувань війни, штучно скорочують заклади вищої освіти, ускладнюють можливість навчатися дистанційно через непродуману систему вступу. І найгірше — багато дипломів не мають практичної цінності. Цю проблему давно пора визнати», — зауважує Віолета Дворнікова.

Радниця українського омбудсмана підкреслила, що молоді українці в Берліні, Варшаві та Брюсселі розповідають, що спочатку вони не планували залишатися за кордоном, але через триваючу війну і усвідомлення, що життя одне, повернення додому стало не таким очевидним варіантом.

Європейські країни як привабливий освітній простір

У той час як українська система освіти переживає кризу, сусідні країни пропонують молоді привабливі умови:

• у Польщі — безкоштовна освіта для українців;
• у Німеччині — стипендії та офіційна можливість поєднувати навчання з роботою;
• у Чехії — комфортні гуртожитки, доступ до сучасних лабораторій і бібліотек.

Згідно з даними Євростату, Польща приймає близько 30% українських студентів, Німеччина — 18%, Чехія — 12%.

«Сучасна молодь прагне реальних знань і можливостей. Вони хочуть вчитися не заради папірця, а з чітким розумінням, що їхній час та зусилля мають значення, цінність і перспективу», — підкреслює радниця українського омбудсмана.

Як держава має реагувати?

Експертка звертає увагу на те, що уряд повинен не лише фіксувати статистику відтоку молоді, а й докладати зусиль для створення привабливих умов всередині країни.

«Потрібно перестати дивитися на молодь як на статистику і почати ставитися до неї як до майбутніх партнерів. Коли університет — це не просто місце для отримання диплому, а простір розвитку. Коли освіта — це перша сходинка інфраструктури майбутнього професійного зростання людини», — наголошує вона.

Важливо також, на думку Дворнікової, не засуджувати молодь за вибір навчатися за кордоном і не ділити її на патріотів та непатріотів.

«Молодь, що виїжджає зараз, не можна засуджувати, булити, і що гірше — розділяти на патріотів і непатріотів. Світ глобалізується, і це добре. Якщо ми зробимо Україну країною, куди хочеться повертатися, ми виграємо подвійно — сучасні студенти повернуться фахівцями з європейською освітою», — пояснює експертка.

Висновок

Відтік молоді — це не просто виклик, а дзеркало, що відображає системні проблеми в освіті та суспільстві. Саме тому, за словами Віолетти Дворнікової, держава повинна визнати ці проблеми, зробити висновки і впровадити необхідні зміни вже сьогодні.

«Країна, яка вміє повертати своїх, — сильніша за ту, яка лише вміє тримати. Тому головне зараз — визнати проблеми, зробити правильні висновки та прийняти необхідні рішення. Вже», — підсумовує Віолетта Дворнікова.

Фото: Віолетта Дворнікова

Київські