Спадок під загрозою: у Києві знищують залишки палацу останнього гетьмана України всупереч приписам Мінкульту

09 липня 2025 р. 18:01

09 липня 2025 р. 18:01

Палац останнього гетьмана України Кирила Розумовського, збудований у 1799 році на вулиці Мазепи в Києві, опинився під загрозою остаточного знищення. Попри офіційну заборону Міністерства культури та стратегічних комунікацій України і накладений штраф, забудовник ТОВ «Собі» продовжує демонтаж історичної споруди.

«Київщина 24/7» досліджує цю ситуацію в рамках рубрики «Спадок під загрозою » — аби зберегти колективну пам’ять про українську культурну спадщину, яка нині буквально зникає під ковшами техніки.

Пам’ятка під загрозою

Як повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов, на вулиці Мазепи, 3в та 3г, тривають роботи з розбирання залишків палацу, незважаючи на виданий у червні 2025 року припис Мінкульту, що забороняє будь-які дії на пам’ятці архітектури та археології. Також на компанію-забудовника було накладено штраф у розмірі 170 тисяч гривень.

«Вчити історію будете по офісах і ТРЦ. ТОВ «Собі» планує спорудити на місці пам’ятки історії архітектури та археології — офісний центр, що по нинішнім часам — явно норм», — з іронією коментує ситуацію Дмитро Перов.

Він закликав киян долучатися до акцій захисту та зупиняти техніку.

Місцеві мешканці, обурені діями забудовника, викликали поліцію, однак зупинити роботи поки не вдалося.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла , що Міністерство культури та стратегічних комунікацій України офіційно внесло фундаменти палацу Гетьмана Розумовського до Державного реєстру нерухомих пам’яток культури.

Відповідний наказ № 411 датований 19 травня 2025 року. Пам’ятка отримала охоронний статус за трьома напрямками — історія, археологія та архітектура, що гарантує захист і збереження стін палацу, які залишилися на ділянці.

Фундаменти палацу були випадково виявлені на початку 2024 року археологинею Аллою Бондаренко на території ТОВ «Собі» за адресою вул. Мазепи, 3 в, 3г. Відомий археолог Тимур Бобровський провів дослідження пам’ятки та підготував необхідну документацію, щоб запобігти її руйнуванню. Літом 2024 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА включив фундаменти до Переліку пам’яток міста Києва.

Історія Палацу Кирила Розумовського, який нині під загрозою

Історія цієї садиби почалася після повернення Кирила Розумовського з-за кордону у 1777 році. Після скасування гетьманства указом Сенату російської імперії від 17 листопада 1764 року, він оселився в Україні й розпочав зведення кількох палаців — у Києві, Яготині та Батурині.

Для київського маєтку Розумовський обрав ділянку з уже наявним садом і двома спорудами поблизу монастиря. У 1780-х роках тут звели велику дерев’яну будівлю на кам’яній основі — палац, який не лише демонстрував статус власника, а й мав слугувати культурним осередком. Втім, сам гетьман так і не оселився у цьому маєтку: коли у 1787 році почалася чергова російсько-турецька війна, військове командування вимагало використовувати палац для розквартирування солдатів. Розумовський вирішив не допустити цього — і доручив своїм селянам розібрати будівлю та перевезти її до Яготина.

Після цього київський маєток перейшов у розпорядження генерал-губернатора Івана Салтикова. Про функціонування садиби наприкінці XVIII століття залишив згадку обер-комендант Києво-Печерської фортеці Пилип Вігель. У своїх «Спогадах» він описав резиденцію як простору дерев’яну будівлю на узвишші над Дніпром, де регулярно проводилися бали, ілюмінації, феєрверки, запускалися повітряні кулі. Особливо вражаючою вона виглядала вночі, сяючи ліхтарями на тлі літньої темряви.

Архітектурні особливості

Палац звели за проєктом англійського архітектора Адама Менеласа. За даними українського мистецтвознавця Федора Ернста, головний фасад виходив на квадратне подвір’я з боку теперішньої вулиці Івана Мазепи, тоді як інший — садовий — відкривав краєвид на Дніпро.

На території маєтку також стояли два флігелі, розміщені перпендикулярно до головного корпусу. Їхня архітектура також мала спільні риси з яготинським палацом. Правий дерев’яний флігель вирізнявся вузьким фасадом, чотириколонним портиком і готичним віконцем у фронтоні. Його прикрашала довга колонада — знищена в другій половині XIX століття. До 1930-х років будівля ще існувала. Лівий флігель укріпили цеглою, що сильно змінило первинний вигляд.

У радянський період частину території колишньої садиби віддали під потреби Інженерного двору Київської фортеці. А 1934 року розпочалося зведення житлового комплексу для Українського військового округу — саме тоді частина історичного простору була остаточно втрачена.

Попри надання охоронного статусу та офіційний припис Міністерства культури щодо заборони будь-яких робіт, на місці історичної пам’ятки й далі триває демонтаж. Забудовник — ТОВ «Собі» — ігнорує законодавчі норми та рішення державних органів, продовжуючи знищення фундаментів палацу Розумовського задля зведення офісного центру. Така ситуація викликає серйозне занепокоєння у громадськості й пам’яткоохоронців, які вимагають негайного втручання правоохоронних органів, аби зупинити варварське руйнування історії просто в серці столиці.

Фото: Вікіпедія, Дмитро Перов

Автор: Спадок під загрозою

Київські