Defence City: що не так із законами про підтримку українських виробників зброї та техніки

12 липня 2025 р. 18:19

12 липня 2025 р. 18:19

Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони України (ГАР МОУ) виступила із офіційною заявою щодо пакета законопроєктів, відомих як концепція Defence City . Ініціатива, що подана групою народних депутатів спільно з Міністерством оборони, передбачає створення спеціального правового режиму для підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу, інформує Переяслав .City.

Законопроєкти, повʼязані з ініціативою Defence City — спеціальний режим оподаткування та регулювання, яка має на меті підтримати українських виробників зброї, планують винести на голосування 15 липня.

•  № 13420 Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу;
• № 13421 Проект Закону про внесення зміни до розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу;
• № 13422 Проект Закону про внесення зміни до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу;
• № 13423 Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.

Проте, на думку експертів ГАР МОУ, у нинішньому вигляді законопроєкти викликають низку серйозних застережень:

Модель Defence City передбачає обмежений перелік резидентів із закритим доступом до інформації, що може призвести до «ручного управління», непрозорості і, як наслідок, дискримінації деяких виробників, навіть ефективних і добросовісних. Це суперечить ідеї розвитку сильної, відкритої оборонної екосистеми.

В законі запропонована норма, згідно якої підприємство не може стати резидентом Defence City, якщо мало прострочення постачання понад 60 днів з власної провини. Але при цьому це прострочення може визначатися як завгодно: або на підставі судового рішення, або на підставі заяв державного замовника, або навіть на заяві самої компанії. Така розмита формула — «або-або» — відкриває значний простір для суб’єктивного тлумачення і корупційних зловживань.

Підприємства, які є резидентами Дія.City, не можуть брати участь у Defence City. Це унеможливлює доступ багатьох високотехнологічних компаній, які активно працюють на фронт, особливо у сферах БПЛА та ІТ-рішень.

Ще однією умовою участі в Defence City є вимога, щоб щонайменше 90% доходу підприємства за попередній календарний рік формувалося за рахунок реалізації продукції власного виробництва. Це автоматично виключає з переліку компанії, які, поряд із власним виробництвом, займаються постачанням або імпортом необхідної продукції, зокрема в сегменті БПЛА та електроніки.

Замість реального полегшення, запроваджена податкова пільга ускладнює звітність і створює підстави для податкового тиску. Формулювання розмиті, а ризик скасування пільги заднім числом — надзвичайно високий.

Схема фінансування інфраструктури через бюджети ОТГ після релокації підприємств виглядає непродуманою та неефективною, створює додаткові корупційні ризики і затримки.

Законопроєкт передбачає звільнення від кримінальної відповідальності службових осіб підприємств ОПК за порушення під час виконання оборонних контрактів, навіть якщо ці порушення доведені. Розмиті формулювання, зворотна дія норм і надмірні повноваження Генпрокурора створюють загрозу вибіркового правосуддя і безкарності, що підриває принципи правової держави.

ГАР МОУ також звертається до всіх українських виробників оборонної продукції та громадськості із закликом уважно ознайомитися із законопроєктами та долучитися до обговорення.

«Майбутнє української оборонної промисловості залежить від того, чи стане Defence City справжнім інструментом розвитку, чи перетвориться на черговий корупційний механізм під виглядом державної підтримки», — заявив голова ГАР МОУ, Юрій Гудименко.

Київські