У Києві відкрилась виставка, присвячена 125-річчю відкриття черняхівської культури Вікентієм Хвойкою

14 липня 2025 р. 22:13

14 липня 2025 р. 22:13


В Києві в Національному музеї історії України презентували понад 600 артефактів з епонімного могильника біля села Черняхів Кагарлицької громади, що на Київщині — до 125-річчя перших розкопок, що відкрили одну з найяскравіших культур пізньої античності на теренах України. Про це йдеться в повідомленні музею.

Фрагмент виставки в Національному музеї історії України, присвяченої 125-річчю відкриття черняхівської культури Автор: НМІУ Фрагмент виставки в Національному музеї історії України, присвяченої 125-річчю відкриття черняхівської культури

У Національному музеї історії України відкрилася мінівиставка «Поля поховань» Вікентія Хвойки, присвячена 125-річчю початку археологічних розкопок біля села Черняхів на Кагарличчині. Саме цей могильник став епонімною пам’яткою черняхівської археологічної культури — однієї з найвизначніших культур доби пізньої античності на теренах України.

Фрагмент виставки в Національному музеї історії України, присвяченої 125-річчю відкриття черняхівської культури Автор: НМІУ Фрагмент виставки в Національному музеї історії України, присвяченої 125-річчю відкриття черняхівської культури 2

Виставка відкрита у холі музею на першому поверсі та триватиме до 27 липня. У центрі експозиції — понад 600 оригінальних артефактів: від кераміки до прикрас, знайдених під час історичних розкопок кінця XIX — початку XX століття.

Фрагмент виставки в Національному музеї історії України, присвяченої 125-річчю відкриття черняхівської культури Автор: НМІУ Фрагмент виставки в Національному музеї історії України, присвяченої 125-річчю відкриття черняхівської культури 3

Черняхівська культура існувала у III–IV століттях нашої ери і охоплювала велику територію — від Дніпра до Дунаю, включаючи лісостепову та степову зони України, Молдову та частину сучасної Румунії. Вона вважається прикладом культурної взаємодії різних народів — готів, сарматів, даків, фракійців та ранніх слов’ян. Цей мультикультурний характер виявляється у поховальних обрядах, типах житла, прикрасах, формі та орнаментації посуду. Археологи відзначають високий рівень розвитку ремесел, зокрема металургії, гончарства, ткацтва, що свідчить про складну соціальну структуру та активні зовнішні контакти — зокрема з Римською імперією.

Фрагмент виставки в Національному музеї історії України, присвяченої 125-річчю відкриття черняхівської культури Автор: НМІУ Фрагмент виставки в Національному музеї історії України, присвяченої 125-річчю відкриття черняхівської культури 4

Особливої уваги заслуговує постать Вікентія Хвойки — археолога, який 1899 року розпочав перші системні дослідження могильника біля села Черняхів . Його відкриття стали основою для формулювання поняття «черняхівська культура» та заклали підґрунтя вітчизняної археологічної науки. Саме Хвойка вперше класифікував поховання за типами та вказав на можливу історичну спадкоємність між зарубинецькою та черняхівською культурами. Він також активно пропагував ідею автохтонності місцевого населення та збереження археологічної спадщини. Велику частину знайдених матеріалів було передано до колекції Київського міського музею старожитностей і мистецтв (нині — фонди НМІУ) завдяки меценатам Богдану і Варварі Ханенкам.

Серед найцінніших експонатів виставки — різноманітні типи посуду (чорнолощені горщики, біконічні миски, глечики з широкими горлами, вази з трьома ручками — характерні саме для черняхівської культури), вироби з металу, скла, кістки, каменю, а також срібні прикраси. Ці артефакти не тільки ілюструють повсякденне життя населення III–IV століть, а й засвідчують складні міжетнічні процеси, що відбувалися на цих землях напередодні Великого переселення народів.

Реклама

У Києві відкрилась виставка, присвячена 125-річчю відкриття черняхівської культури Вікентієм Хвойкою

Джерело: kagarlyk.city

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua