Фастівський академічний ліцей №9 пілотуватиме нові підходи до здобуття профільної середньої освіти

23 липня 2025 р. 14:58

23 липня 2025 р. 14:58

Для 30 українських шкіл-амбасадорів, які першими розпочнуть пілотування оновленої старшої школи, літо є початком активної підготовки до впровадження змін. Попереду – надзвичайно багато роботи та питань, які потребують вирішення й узгодження. Серед цих 30 шкіл – і Фастівський академічний ліцей №9.

Редакція ФастівNews.City спробувала розібратись з основними змінами, які запроваджує реформа профільної середньої освіти, у чому її необхідність та переваги, проаналізувала закордонний досвід, а також дізналась, як Фастівський академічний ліцей №9 готується до пілотування нових підходів у здобутті профільної середньої освіти у своїй старшій школі та що з цього приводу думають учні та батьки цього закладу освіти.

Безумовно, реформи, якими б вони не були, часто лякають, викликають тривоги й переживання, особливо якщо це стосується освіти. Недаремно, адже якісна шкільна, а згодом і вища або професійна освіта, - запорука успіху кожної людини.

Автор: nus.org.ua

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий пояснює , чому реформа старшої школи зараз така необхідна: «Ми трансформуємо суспільство і перебуваємо у знаковому періоді для нашої країни. Це перехід від суспільства механістичного, авторитарного до вільного й демократичного. Старша профільна школа — це про свободу вибору для молодих людей і цінність та формування у громадянина суб’єктності. Що раніше ми дамо дітям свободу та набір інструментів, якими вони управляють, то ефективнішими вони стануть і краще розвиватимуться».

Так, у старшій профільній школі учні зможуть обирати профілі навчання та предмети, залежно від своїх інтересів та планів на майбутнє в межах кластерів: STEM, мовно-літературний та соціально-гуманітарний. З кожним роком кількість годин на вибіркові предмети зростатиме, даючи змогу створювати індивідуальний освітній шлях. Безумовно, окрім вибіркових, будуть і обов’язкові для всіх предмети. Це – фундаментальні компетентності з української мови, математики, англійської мови, історії, природничих наук.

Передбачається, що в академічних ліцеях, де навчатимуться лише учні 10-12 класів, має бути багато учнів на паралелі, принаймні 100 осіб. Це дозволить об’єднувати старшокласників у змінні групи, щоб забезпечити вибір предметів чи курсів. Більшість ліцеїв мають бути відокремленими від 1-4 класів та бажано від 5-9 класів. Проте реформа не передбачає закриття початкових шкіл, адже вони мають бути максимально наближеними до місць проживання молодших школярів. Також реформа старшої школи не має на меті закриття гімназій – шкіл до 9 класу.

Планування мережі ліцеїв враховує також їхню доступність, тому максимальна відстань від місць проживання учнів до ліцеїв має становити не більше 30 кілометрів. Також до ліцеїв має бути організовано підвезення учнів, за це відповідає місцева влада. Проте, у виняткових випадках, коли відстань до такого закладу освіти перевищуватиме 30 кілометрів, при ліцеях будуть створюватись пансіони. Це дасть змогу старшокласникам проживати поряд з місцем навчання, здобувати якісну освіту відповідно до вимог Держстандарту, мати доступ до ширшого спектра освітніх послуг, краще адаптуватися до нового середовища та інтегруватися в учнівську спільноту.

Автор: nus.org.ua

Водночас, Концепцією Нової української школи (НУШ) передбачено, що термін здобуття профільної середньої освіти зміниться і з 1 вересня 2027 року становитиме три роки (10-12 класи). Адже згідно з міжнародною практикою для якісного опанування програми старшокласникам потрібно не менш ніж три роки, з яких 10 клас є адаптаційним, протягом якого учні мають остаточно визначитись із профілем навчання, а вже в 11-му та 12-му класах учнівська молодь зможе заглиблюватися у вивчення профільних предметів чи інтегрованих курсів й дисциплін, які обиратиме самостійно.

З потребою активно впроваджувати реформу старшої профільної школи погоджується і начальник управління освіти Виконавчого комітету Фастівської міської ради Наталія Леонідівна Єриш. Вона зазначає, що надія на вступ України до Європейського Союзу вимагає адаптації усіх систем держави до європейських стандартів якості.

«Старт пілоту старшої школи запланований на 2025 рік. Він триватиме трохи довше, ніж традиційний пілот НУШ, а саме 2 роки. Це одночасно є викликом для української системи освіти, але і можливістю за цей час якісно підготувати потрібні матеріали та внести необхідні зміни. Однією з умов успішного пілотування проекту в Фастівському академічному ліцеї №9 є створення безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього середовища відповідно до вимог законодавства, що включає оснащення ліцеїв необхідною матеріально-технічною базою, обладнанням відповідного освітнього середовища. Цього року задля організації та створення в цьому навчальному закладі ефективного освітнього середовища з державного бюджету виділено 10 млн грн, що, звісно ж, потребує окремих вільних приміщень для облаштування кабінетів та лабораторій, в яких будуть навчатися учні старших класів відповідно до профілів навчання».

У свою чергу, як зазначила директор Фастівського академічного ліцею №9 Наталія Анатоліївна Ріпко, наразі заклад знаходиться на стадії підготовки до впровадження нових підходів до організації освітнього процесу у старшій школі. За отриману від держави субвенцію будуть закуплені меблі та обладнання для облаштування кабінетів фізики, хімії, біології, географії, STEM-лабораторії тощо. До того ж для облаштування цих кабінетів потрібно провести певні ремонтні роботи, які планують виконувати за кошти місцевого бюджету, а також залучати спонсорів та благодійну допомогу. Крім того, в закладі освіти очікують на узгодження нормативної бази реформи, що дозволить продовжити підготовку до пілотування.

Нині заклад освіти працює над освітніми програмами, створює навчальні плани на наступний рік. При цьому, як наголошує директор Фастівського академічного ліцею №9, такі освітні програми будуть працювати за старим державним стандартом, за яким мають випускатись зі школи учні, які прийдуть наступного навчального року до 10-го класу. Тому такі освітні програми не передбачають кардинальних змін, однак заклад має внести зміни в організацію самого освітнього процесу, зокрема організувати вибір предметів. До того ж ліцей паралельно буде пілотувати курси за вибором, які не впливатимуть на складання старшокласниками ЗНО чи НМТ.

Автор: nus.org.ua

Щодо передбаченого реформою відокремлення у більшості ліцеїв 1-4 класів та бажано 5-9 класів від старшої школи Наталія Анатоліївна розповідає: «Школа – це великий механізм. І обов’язок керівника полягає, на мою думку, в тому, щоб цей механізм підтримувати в робочому стані. Наша початкова школа – це багато учнів та вчителів. Тому, я вважаю, що слід поступово виводити зі структури ліцею початкову школу, потім базову і залишати лише старшу. Але це має відбуватись безболісно і комфортно для дітей, батьків та педагогічного колективу. Це моя принципова позиція. Ми намагаємось динамічно підлаштовуватись під процеси, що відбуваються. Так, наш заклад освіти не набирає на наступний навчальний рік перші класи, оскільки школа вже і так переповнена, а нам ще необхідно вивільнити приміщення для облаштування профільних кабінетів, які ми маємо гарантувати учням для якісного та безпечного освітнього процесу. Проте всі інші наші класи учнів залишаються. Більше того, майбутні 10-ті класи формуються переважно з учнів нашого ліцею. Лише на вакантні місця, що звільнилися у зв’язку зі вступом учнів до закладів професійно-технічної освіти, ми будемо запрошувати дітей з інших шкіл».

Що ж до майбутніх профілів навчання в Фастівському академічному ліцеї №9, то за словами Наталії Анатоліївни вони будуть наступними: математичний, який вже давно користується у закладі попитом і дає дітям змогу в майбутньому отримувати хорошу технічну освіту; інформатичний, який передбачатиме ґрунтовне вивчення інформатики; профіль, що міститиме поглиблену підготовку з двох предметів – української мови та історії України – які зазвичай школярі обирають при підготовці до ЗНО та НМТ; англійська мова з поглибленим вивченням математики, адже в закладі освіти розуміють, що в сучасних умовах для опанування технічної спеціальності потрібно добре знати іноземну мову. Директор ліцею зазначила, що учні їхньої школи вже пройшли анкетування і заклад вже майже має сформовані профільні класи.

Майбутня учениця старшої профільної школи в Фастівському академічному ліцеї №9 Марія Вишняк, яка нині закінчила 9-й клас в цьому закладі освіти, розповідає, що вже зробила свій вибір щодо профілю навчання: « Я обрала профіль української мови та історії України, адже саме ці предмети допоможуть мені краще підготуватися та скласти НМТ. Спецкурсом планую вивчати хімію та біологію. В ліцеї не набралось достатньо учнів для створення такого профілю, але мені цікаві ці дисципліни і вони потрібні для моєї майбутньої професії. Тому за допомогою спецкурсу я зможу їх поглиблено вивчати. І якщо спочатку мене трохи лякало майбутнє пілотування нових підходів до здобуття профільної середньої освіти в нашій школі, то зараз я вважаю, що все нове – на краще, тому позитивно налаштована та впевнена, що буду отримувати гарні знання» .

Автор: nus.org.ua

Певні перестороги щодо реформи старшої школи мала і мама учнів Фастівського академічного ліцею №9, старші діти якої вже закінчили цей заклад, Оксана Анатоліївна Радзієвська: «Спершу моя думка про цю реформу була неоднозначною. Найбільше сумнівів викликало питання вибору профілю. Адже підлітки дуже рідко достеменно знають, ким вони хочуть бути в дорослому житті. Часто рішення вибору профілю для навчання приймають батьки і кожного разу є побоювання помилитись. Але коли я поспілкувалась зі своїми старшими доньками, які вже закінчили заклади вищої освіти, то зрозуміла, що молоде покоління підтримує таку ініціативу. Тому, певно, якщо правильно спланувати й зорганізувати роботу, то таке навчання дійсно буде ефективним. На мою думку, має бути добре проведена для учнів восьмих та дев’ятих класів профорієнтація. І якщо діти зможуть впевнено визначатись з профілем навчання, то в цілому така ідея непогана».

Одним із нововведень реформи старшої школи є поява нової посади – кар’єрного радника. Його місія — допомогти учням побудувати освітню траєкторію, визначитися із професією, усвідомити свої сильні сторони та зони розвитку. Дослідження Київського міжнародного інституту соціології щодо реформи старшої школи свідчить, що близько 80% опитаних вважають , що ця посада потрібна.

З цим погоджується і учениця Марія Вишняк: «Наразі багато підлітків не впевнені у виборі майбутньої професії, а така людина зможе розказати більше про кожну професію, допомогти підлітку визначити його сильні сторони і підказати, в якому напрямку йому краще рухатись і розвиватись».

Однією з перших країн, яка запровадила концепцію профільної школи, стали Сполучені Штати Америки . Там профільне навчання існує на останніх двох-трьох роках навчання в старшій школі, яка є обов’язковою і включає 4 освітні рівні, що відповідають чотирьом класам навчання, з 9-го по 12-й. Перед останніми двома-трьома роками навчання учні поділяються на три потоки (профілі) – академічний, загальний і професійний, у кожному з яких широкий набір різних дисциплін, які учні можуть обирати, щоб сформувати свій індивідуальний план. Дуже важливим фактором у профілюванні шкіл США є те, що при школах і не тільки є консультативні центри, які допомагають батькам і учням швидше і краще визначитись з орієнтацією. У цих центрах працюють психологи, педагоги і соціальні робітники, тому аналіз здібностей і вподобань дитини є достатньо комплексним.

У структурі системи освіти Бельгії чітко виділені 4 рівні: дошкільний (2-6 років), початковий (6-12 років), середній (12-18 років), вищий (з програмами тривалістю від 2 до 7 років). Середня освіта відзначається значною варіативністю. Учні, які на початковому рівні визначать чітко свої уподобання щодо освіти, можуть з 12-річного віку розпочинати диференційоване навчання, готуючись до університету, вищої технічної школи чи виходу на ринок праці з робітничим фахом. Інші учні мають можливість визначитися впродовж двох років орієнтації (в середній школі), а лише потім обирати відповідний напрям навчання.

Німецька модель профільної школи передбачає наявність профільних шкіл трьох різних типів: Hauptschule – загальна школа, де навчають робітничих та ремісничих професій, випускники такої школи можуть одразу йти працювати, а продовжити навчання можуть лише випускники з найвищими результатами; Realschule – реальні училища, які надають глибші академічні знання, хоча також більше спрямовані на вивчення практичних, робітничих професій; Gymnasium – гімназії, які є найбільш престижним варіантом профільної освіти в Німеччині. При цьому кожна гімназія має свій профіль.

Взірцем для багатьох країн в галузі освіти є Фінляндія. З 1970-х років "фінська модель" освіти почала набувати статусу унікальної завдяки продуктивності своєї системи викладання та навчання, і профільна школа зіграла тут важливу роль. У Фінляндії діє трирічна старша профільна школа, однак там учні отримують більше свободи: вони складають свої індивідуальні розклади, мають право вибору темпу навчання, кількості та змісту навчальних курсів. Є і набір обов’язкових дисциплін для всіх учнів: рідна мова і література, друга національна мова, іноземні мови, природознавство, фізика, хімія, біологія, географія, етика. І хоч матеріал розрахований на три роки, його можна опанувати за два або розтягнути на чотири роки.

Безперечно, реальну ефективність та якість освіти, що надаватимуть в старшій профільній школі, можливо буде спостерігати лише через кілька років. Однак, вже зараз всі дотичні до цієї реформи фахівці мають зробити все необхідне, щоб забезпечити дійсно якісну освіту в старшій школі для всіх українських школярів. Адже це має допомогти дітям в майбутньому стати конкурентними, як на внутрішньому, так і на глобальному ринку праці, а Україні – стати конкурентною та успішною державою на світовій арені.

Нагадаємо, Фастівський академічний ліцей №9 с тав ліцеєм-амбасадором реформи старшої школи й нещодавно виграв фінансування на реалізацію проєкту - створення клубу для занять з емоційного інтелекту, лідерських якостей тощо.

Київські