У Вишгороді реставрували унікальний саркофаг XII–XIII століть У Вишгороді завершили реставрацію унікального саркофагу XII–XIII ст., виготовленого з рідкісного овр...

11 серпня 2025 р. 15:02

11 серпня 2025 р. 15:02

КЗ КОР "Вишгородський історико-культурний заповідник" продовжує  реалізацію грантового проєкту  «Вишгород стародавній», що втілюється за підтримки Українського культурного фонду та Благодійного фонду «МХП – Громаді» в межах конкурсної програми «Культура. Регіони»

Про це повідомляє інформаційний портал «Моя Київщина» з покликанням на Вишгородський

історико-культурний заповідник.

Головна мета проєкту — розкрити та показати історичну спадщину міста Вишгорода, зосереджену навколо пам’яток археології національного значення.

Нещодавно завершились роботи із укріплення, належної фіксації та реставрації історичного артефакту – старовинного пірофілітового саркофагу ХІІ-ХІІІ століття, який розташований на території Храму святих страстотерпців князів Бориса і Гліба .

Саркофаг було випадково виявлено у 1853 р. на городі вишгородського священника Михайла Сікачинського поблизу Борисоглібського храму. Біля похованого лежала бронзова церковна печатка, а на пальці – перстень. Після побудови цегельного храму святих страстотерпців Бориса і Гліба у 1863 році за проєктом архітектора Костянтина Тона, саркофаг було встановлено біля північної стіни храму на постаменті. За радянської доби плити були розтягнуті по городах місцевими мешканцями й лише після реконструкції церкви в 1990-х рр. знайдені, зібрані та встановлені біля храму, але вже біля південної стіни.

Споруджено гробницю з так званого овруцького шиферу чи пірофіліту, порізаного на плити, які скріплені залізними скобами. Цей камінь є однією з найбільш рідкісних сланцевих порід і зустрічається лише в одному місці – на Овруцькому кряжі на півночі Житомирщини. Міцність матеріалу і легкість його обробки зумовили не лише широкий попит на вироби з пірофіліту в межах Київській Русі, але і їх експорт в інші країни. Шиферні саркофаги цього типу являли собою прямокутний ящик із шести плит і на теренах Русі були найпоширенішими.

Зазвичай в саркофагах з овруцького шиферу ховали князів та церковних сановників. Наявність церковної печатки може означати належність небіжчика до числа священнослужителів високого сану, але предмет міг потрапити до могили і випадково. В церкві свв. Бориса і Гліба та біля неї могли знаходитись і інші поховання в саркофагах, рештки яких були знайдені археологами під час розкопок.

З часом саркофаг почав руйнуватися під впливом погодних умов та нестійкої дерев’яної основи, яка покосилася під вагою плит і ця ситуація могла спричинити ще більші руйнування. Тому у процесі здійснення пам’яткоохоронної діяльності Вишгородським історико-культурним заповідником було прийнято рішення розібрати саркофаг, оцифрувати та встановити на новий металевий каркас.

Саркофаг 12-13 ст. знаходиться на памʼятці археології національного значення Городище літописного міста Вишгород 11-13 ст.(охоронний  №100007-Н, Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.09 р. № 928.).

Саркофаг біля Борисоглібського храму завжди викликав щире здивування туристів, які дізнавалися, що це – автентичний саркофаг, у якому був похований якийсь знатний вишгородець понад вісім сотень років тому.

Завершення проєкту заплановане на вересень. Організатори готують лекції, публічні покази, екскурсії, презентацію фільму та 3D-реконструкцій, щоб оживити історію Вишгорода для сучасних відвідувачів.

Київські