«Будинок із котами» на Гоголівській: київська перлина модерну під загрозою занепаду

24 вересня 2025 р. 18:19

24 вересня 2025 р. 18:19

На Гоголівській вулиці стоїть одна з найромантичніших і водночас найболючіших для киян пам’яток — легендарний «Будинок із котами». Ця модернова перлина початку ХХ століття захоплює химерним фасадом і загадковими барельєфами тварин, та водночас викликає тривогу: споруда, що давно потребує реставрації, дедалі більше втрачає первісний блиск. Архітектурний шедевр Ягимовського продовжує вражати туристів і мешканців столиці, але без належної опіки ризикує перетворитися на черговий сумний символ байдужості до історичної спадщини.

«Київщина 24/7» продовжує рубрику « Спадок під загрозою » — аби нагадати, що столиця втрачає своє історичне обличчя не через час, а через людську бездіяльність.

Пам’ятка під загрозою

Сьогодні «Будинок із котами» на Гоголівській зберігає свій історичний вигляд і залишається житловим. На першому поверсі розташована приватна юридична фірма, а квартири належать приватним власникам. Попри зміни, ця архітектурна пам’ятка й досі вражає киян і гостей столиці незвичним модерновим стилем, багатим декором та загадковою символікою, що надає будівлі особливої атмосфери.

Втім, ця споруда викликає не лише захоплення, а й дискусії. Будинок на Гоголівській продовжує викликати жваві обговорення серед мешканців і туристів. Чудовий зразок архітектури модерну з казковим фасадом вважають справжньою перлиною міста, але водночас люди із сумом відзначають: будинок і досі не відреставрований.

Кияни зізнаються, що під час прогулянок завжди зупиняються, аби помилуватися фасадом із загадковими котами та совами. Для багатьох ця споруда — символ затишку й справжньої київської екзотики. Поруч із будинком є навіть унікальна лава з кованим орнаментом у вигляді листя — своєрідний «гімн любові», якою пишаються місцеві.

Втім, за розкішним фасадом ховається інша правда: планування квартир у будинку вважають незручним, із темними кухнями та витягнутими кімнатами. Одні згадують, що мешкали тут чи бували в гостях у минулому й не мали захвату від інтер’єрів. Інші ж наголошують: попри казковий вигляд, нинішній стан будинку можна назвати занедбаним.

Люди переконані: такі пам’ятки потребують приватної опіки та дбайливого господаря, інакше архітектурні шедеври ризикують перетворитися лише на красивий спогад. Тож питання реставрації й надалі залишається відкритим — із надією, що колись цей модерновий символ Києва поверне собі первісну велич.

Історія будинку, що нині в занедбаному стані

У самому серці Києва, на вулиці Гоголівській, височіє унікальна архітектурна споруда, яку кияни вже понад століття називають «Будинком з котами». Будівлю звели у 1909 році. Проєкт належав інженерові Володимиру Безсмертному, а замовником виступив полковник Федір Ягимовський. Архітектор виконав її у стилі модерн, вдало поєднавши його з елементами готики, створивши завдяки цьому неповторний силует і особливу атмосферу будинку.

Будинок на Гоголівській має багату культурну історію. У різні роки тут мешкало чимало відомих особистостей. Так, у 1920-х роках у квартирі № 5 проживав відомий український історик та етнограф Микола Левченко. У 1917–1920 роках у будинку мешкав і всесвітньо відомий український учений-механік Степан Тимошенко. На його честь у 1995 році на фасаді споруди було встановлено бронзову пам’ятну дошку. Її авторами стали скульптор М. Савельєв та архітектор В. Приходько.

Неодноразово серед киян ходили легенди про те, що до будівництва «Будинку з котами» нібито був причетний знаменитий архітектор Владислав Городецький. Цей міф довгий час підтримував інтерес до споруди, однак архівні документи, віднайдені пізніше, остаточно спростували такі припущення.

Архітектурні особливості

Найпомітнішою особливістю споруди є те, що вона абсолютно асиметрична. У плані будинок має Т-подібну форму, з боку вулиці — чотири поверхи, а з боку двору — п’ять. На кожному поверсі розташовано по дві квартири, проте їх планування не надто зручне. Частина кімнат має надто витягнуту форму, а кухні та спальні отримали лише по одному вікну, що робить їх недостатньо освітленими. До того ж усі вікна та балкони у будинку різняться між собою, що додає архітектурній композиції своєрідності.

Фасад будівлі вирізняється багатим і незвичним декором. Серед пластичних оздоблень можна побачити численні химерні постаті та чоловічі маскарони. Вхід прикрашають фігури сов, а краї великого напівкруглого вікна на першому поверсі оздоблені барельєфами котів із зеленими очима та червоними ротами. Саме ці деталі і стали підставою для народної назви споруди — «Будинок з котами». Символіка також промовиста: сови традиційно вважалися втіленням мудрості, а коти — охоронцями добробуту та затишку. Водночас вони мали захищати мешканців будинку від злих намірів нечистої сили. Вершиною архітектурної композиції стала фігура чорта, яка символічно замикає цей декоративний ансамбль.

Як доїхати?

Щоб побачити знаменитий київський «Будинок із котами», потрібно дістатися на вулицю Гоголівську, 23. Найзручніший варіант — скористатися метро. Якщо ви виходите на станції «Університет», то дорога займе всього десять хвилин пішки: варто піднятися вулицею Леонтовича, далі вийти на Тарасівську, а тоді звернути на Гоголівську. Ця прогулянка пролягатиме через старі київські квартали, що саме по собі додає особливої атмосфери.

Ще один варіант — їхати до станції «Золоті ворота» або «Лук’янівська». Від обох станцій пішки буде близько п’ятнадцяти хвилин. Цей шлях дозволяє роздивитися архітектуру початку ХХ століття, яка збереглася в цій частині міста.

Для тих, хто надає перевагу громадському транспорту, зручними будуть тролейбуси №14 та №15. Вийти потрібно на зупинці «Павлівська», після чого пройти кілька хвилин пішки. Цей варіант особливо зручний, якщо ви прямуєте з боку залізничного вокзалу.

Будинок із котами розташований зовсім поруч із Павлівським садком, тому можна поєднати відвідини архітектурної пам’ятки з короткою прогулянкою у зеленому сквері. Таким чином, дістатися сюди легко і з будь-якого району столиці, а сама дорога дарує можливість відчути неповторний ритм старого Києва.

Фото: з відкритих джерел, Євгена Василишина

Автор: Спадок під загрозою

Київські