Пам’ятки Київщини: Десятинна церква у Києві

08 жовтня 2025 р. 18:36

08 жовтня 2025 р. 18:36

Десятинна церква, або Церква Успіння Пресвятої Богородиці, — перший кам’яний храм Київської Русі, зведений на Старокиївській горі у 989–996 роках. Святиню присвятили Успінню Пресвятої Богородиці.

Під час монгольської навали 1240 року церкву було зруйновано, і до нашого часу збереглися лише її фундаменти. Разом із давнім містом Володимира ці залишки мають статус пам’ятки національного значення. Храм стояв поблизу стародавніх міських воріт Києва.

Історія Десятинної церкви

Десятинну церкву звів у 989–996 роках на території Київського дитинця князь Володимир Святославич. Саме він виділив на її спорудження та утримання десятину своїх доходів — звідси й походить назва храму.

Церква була хрестово-купольною, шестистовпною і кам’яною — однією з найвеличніших споруд свого часу. На початку XI століття святиня постраждала від великої пожежі, але згодом її відновили, розширивши галереями з трьох боків. Інтер’єр храму вражав оздобленням: мозаїками, фресками, різьбленими мармуровими й шиферними плитами. Ікони, хрести та церковне начиння було привезено з Херсонеса Таврійського. Окрім головного престолу, у церкві діяли ще два приділи — на честь святих Володимира та Миколая.

Десятинна церква також стала князівською усипальницею: тут поховано Володимира Святославича, його дружину — візантійську царівну Анну, а також перенесено з Вишгорода прах княгині Ольги.

У часи міжусобних війн Русі храм не раз зазнавав руйнувань. 1169 року його пограбували війська Андрія Боголюбського, а 1203-го — дружини Рюрика Ростиславича. Останню трагічну сторінку історії святині перегорнуто 6 грудня 1240 року, коли під час облоги Києва орди хана Батия зруйнували церкву. Усередині в той момент переховувалося місцеве населення, яке принесло з собою майно та коштовності. За однією з версій, храм завалився від ударів монгольських стінобитних машин; за іншою — від ваги людей, що шукали порятунку на дахах і балках споруди. Археологи виявили, що ще у XII столітті частину стін перекладали — можливо, через пошкодження після землетрусу.

Майже два століття руїни Десятинної церкви стояли недоторканими. Пізніше на цьому місці звели невеликий дерев’яний храм Миколи Десятинного. Деякі уламки стародавньої споруди згодом використали під час будівництва римо-католицького кафедрального костелу на Подолі.

У «Списку міст руських далеких і близьких» (1390-ті роки) згадується, що «святая Богородиця десятинная, камена, была о полутретьятцати версѣх» — одна з перших письмових згадок про її місце серед святинь Києва.

Відродження і трансформації Десятинної церкви

Перші розкопки руїн Десятинної церкви розпочалися у 1630-х роках з ініціативи митрополита Петра Могили. Біля залишків однієї з прибудов він звів невелику дерев’яну церкву — на згадку про зруйнований давній храм. Саме там зберігалася візантійська ікона Святого Миколая, яку, за переказами, привіз із Корсуня князь Володимир.

Під час досліджень Могила виявив у руїнах саркофаги Володимира Великого та його дружини Анни. Череп князя перенесли до церкви Спаса на Берестові, а пізніше — до Успенського собору Києво-Печерської лаври. Деякі мощі було передано до Софійського собору, решту знову перепоховали. У своєму заповіті митрополит Петро Могила залишив тисячу золотих на відновлення Десятинної церкви.

У 1758 році храм знову перебував у аварійному стані. Відбудову здійснили під наглядом монахині Флорівського монастиря Нектарії Долгорукої, яка також організувала повторне перепоховання знайдених саркофагів.

На міському плані Києва 1803 року архітектора Андрія Меленського Десятинну церкву позначено як «Кам’яна церква на честь чудотворця Миколая, звана Десятинною». Через два десятиліття митрополит Євгеній Болховітінов доручив археологам Костянтину Лохвицькому та Єфимову розчистити стародавні фундаменти. Під час розкопок було знайдено уламки мармуру, мозаїк, яшми, а також поховання, серед яких саркофаг, приписуваний княгині Ользі.

У 1828 році на місці давнього храму заклали нову Десятинну церкву. За результатами конкурсу її проєкт створив архітектор Василь Стасов. Споруда, виконана у візантійсько-московському стилі, майже не нагадувала первісний храм, але вважалася архітектурною перлиною свого часу. Будівництво коштувало понад 100 тисяч рублів золотом. Іконостас відтворював копії ікон Казанського собору в Санкт-Петербурзі, створених художником Володимиром Боровиковським.

15 липня 1842 року нову Десятинну церкву Різдва Пресвятої Богородиці освятили митрополит Філарет, архієпископ Никанор та єпископ Йосип. Символічно, кілька цеглин зі стародавнього храму в 1837 році заклали у фундамент Червоного корпусу Київського університету — як знак духовного зв’язку навчального закладу зі спадщиною князя-хрестителя Русі.

У 1928 році радянська влада знесла церкву XIX століття в межах антирелігійної кампанії. Через десять років, у 1938–1939 роках, археологи Інституту історії матеріальної культури АН СРСР під керівництвом Михайла Каргера провели масштабні розкопки. Вони виявили фрагменти мозаїкової підлоги, фресок, мармурові гробниці, залишки фундаментів, а також рештки князівських палаців, житлових споруд і поховання IX–X століть.

Результати досліджень підтвердили, що первісна Десятинна церква мала три нави, обрамлені галереями, і поєднувала риси базиліки та візантійського храму. Більшість знайдених артефактів нині зберігаються у заповіднику «Софія Київська» та в Національному музеї історії України.

26 листопада 1996 року Національний банк України випустив дві ювілейні монети — зі срібла та мідно-нікелевого сплаву — до 1000-ліття спорудження Десятинної церкви.

У 2005–2011 роках Володимирський загін архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології НАН України під керівництвом Гліба Івакіна продовжив дослідження фундаментів святині. У розкопках брали участь також археологи зі Львова та Санкт-Петербурга, а допомагали їм студенти історичних факультетів з усієї України. Незважаючи на відсутність фінансування, дослідження тривали понад шість років.

У серпні 2021 року Національний музей історії України представив велику виставку, присвячену Десятинній церкві. До експозиції увійшло понад тисячу знахідок: фрагменти фресок і мозаїк, будівельні матеріали, бронзовий дзвін, елементи князівських поховань XI століття та предмети з дохристиянського могильника, на якому свого часу й постала перша кам’яна церква Київської Русі.

План відбудови Десятинної церкви

3 лютого 2005 року тодішній Президент України Віктор Ющенко доручив Київській міській державній адміністрації розпочати роботи з відновлення Десятинної церкви — першого кам’яного храму Київської Русі. Для реалізації цього проєкту з державного бюджету планувалося виділити близько 90 мільйонів гривень.

Ініціатива відбудови мала на меті не лише повернути історичну пам’ятку на мапу столиці, а й увічнити духовну спадщину князя Володимира та символічно підкреслити тяглість української державності від часів Київської Русі. Проте питання реконструкції викликало численні дискусії серед науковців, архітекторів і громадськості — від історичної достовірності майбутнього вигляду храму до доцільності втручання у давній археологічний комплекс.

Відтоді проєкт неодноразово обговорювався, однак його реалізацію так і не розпочали. Зараз на місці святині зберігаються лише залишки фундаментів і археологічна зона, що нагадує про велич перших християнських споруд Києва.

Як дістатися?

До залишків Десятинної церкви найзручніше дістатися громадським транспортом або пішки, адже вона розташована просто в історичному центрі Києва — на Старокиївській горі, поруч із Національним музеєм історії України (вулиця Володимирська, 2). Якщо їхати метро, зручно виходити на станціях «Поштова площа» чи «Золоті ворота». Від «Поштової площі» можна піднятися Володимирським узвозом — це займе близько п’ятнадцяти-двадцяти хвилин пішки. Від «Золотих воріт» шлях коротший: потрібно пройтися вулицею Володимирською в напрямку Андріївського узвозу, і вже за десять хвилин перед вами постане схил Старокиївської гори з музеєм та археологічною ділянкою.

До місця також можна доїхати автобусом або маршруткою до зупинок «Андріївський узвіз», «Софійська площа» чи «Контрактова площа», а далі пройтися кілька хвилин пішки вгору. Найатмосферніший варіант — дістатися від Андріївського узвозу: вузькою вуличкою піднятися до музею, поруч із яким і розташовані залишки стародавнього храму. Якщо ж почати маршрут від Софійської площі, варто йти Володимирською вулицею — орієнтиром слугуватиме пам’ятник князю Володимиру, що вказує шлях до місця, де понад тисячу років тому стояла перша кам’яна церква Русі.

Десятинна церква в Києві — найдавніший кам’яний храм Київської Русі, з якого бере початок традиція монументального зодчества на українських землях. Історичні джерела свідчать, що це був унікальний зразок передової на той час візантійської архітектури. Навіть фрагменти, що збереглися до наших днів, мають виняткову історико-культурну цінність і є свідченням високого рівня майстерності давніх будівничих.

Фото: з відкритих джерел, Landmarks

Автор: Пам'ятки Київщини

Київські